Огляд... Сьогоді буде коротко, по кільком напрямкам...
•1•
На Курахівському напрямку, очевидно, командування противника продовжує докладати зусиль, аби обійти тактичну групу наших підрозділів, які продовжують оборонятися по рубежу Константинопольске – Курахове... з півдня.
Зокрема, передові підрозділи 36-ї окремої мотострілецької бригади (ОМСБР) противника, зі складу 29-ї загальновійськової армії (ЗВА) угрупування військ (УВ) «Восток», підтримані 1-2-а батальйонами 114- ї ОМСБР (зі складу 51-ї ЗВА УВ «Центр»), очевидно перегрупуваних сюди з Курахівського напрямку, таки розширили по фронту ділянку, на який сили та засоби УВ «Восток» вийшли з півдня на річку Сухі Яли й розвинули наступ, у напрямку на с.Зеленівка, захопивши її...
Таким чином, передові підрозділи противника опинились у 3.1-3.3 км від траси Донецьк – Запоріжжя, в районі с.Улакли й в разі подальшого свого просування у напрямку на с.Константинопіль та с.Улакли мають можливість її перерізати на цій ділянці.
А це, зважаючи на той факт, що 90-а танкова дивізія (тд) противника, хоча дуже й дуже повільно та несучі значні втрати, але продовжує просуватися по напрямкам Зоря – Слов'янка та Сонцівка -Шевченко (нижн.), може докорінним чином погіршити становище всієї тактичної групи наших підрозділів, які обороняються в районі Дачне – Курахове – Константинопільске – Сухі Яли...
У цьому контексті, звертає на себе увагу той факт, що очевидно, російське командування вирішило таки виявити прагматизм та реализм у оцінці власних можливостей та спроможностей...
Адже, замість того, аби «смело и решительно» спробувати охопити наші війська з півдня по великій дузі (через Розлив та Багатир), воно вирішило із більшими шансами на успіх зробити те саме, але у більш меншому масштабі, так би мовити , по «малому» варіанту, спрямувавши свої головні зусилля на с.Улакли та с.Андріївку з півдня...
Резон в такому рішенні, безумовно є, адже...
- Частини сил й засобів УВ «Восток», яка наступала у загальній дирекції з півдня а північ, через річку Кашлагач, зараз очевидно, перенацілена на район с.Велика Новосілка. Тому, ймовірно, для «великої дуги» західніше с.Курахове у росіян може банально не вистачати сил (це має на увазі, необхідність одночасного створення як зовнішнього, так й внутрішнього рубіжів «відсікання»).
- Темпи просування передових підрозділів 90-ї тд противника зі складу УВ «Центр», а також передових підрозділів 51-ї ЗВА, які оперують північніше Курахівського водосховища, очевидно, протягом крайніх 3-х діб суттєво просіли... й не забезпечують скоординованого та одночасного із діями військ противника з півдня, виходу на тактичні тили підрозділів ЗСУ, які продовжують вести бойові дії у Курахівському виступі.
- Бої за с.Зоря та с.Сонцівка, очевидно, коштували противнику достатньо дорого. Причому, скоріш за все, передові штурмові підрозділи 90-ї тд, у цьому сенсі, для відновлення своєї «пробивної» спроможності (здатності продовжувати повільне, але впевнене просування) потребують найскорішого доукомплектування та відновлення...
Тому, скоріш за все, російське командування цілком тверезо оцінівши реальні перспективи цього можливого охоплення, вирішило на гнатися за швидким результатом, а поступово, «нарізаючи» оборону ЗСУ, такими собі, окремим тактичними шматками витіснити їх, в кінцевому рахінку західніше Курахове... в першу чергу, тиснучі з півдня...
•2•
На Времіївському напрямку, скоріш за все, українським військам доведеться повністю залишити зайняти, в ході наступу 2023-го року, населенні пункти, розташовані південніше с.Велика Новосілка (Макарівка, Нескучне, Сторожеве)...
Адже передові підрозділи 36-ї та 5-ї ЗВА противника вже оточили наші підрозділи в районі Макарівки (очевидно, 60-а ОМСБР, при підтримці 5-ї окремої танкової бригади\ОТБР), не тільки захопили с.Благодатне, а й пересікли р.Мокрі Яли у західному напрямку, північніше Макарівки та перерізали єдину дорогу, що веде від неї на північ, на Нескучне та Времівку.
При цьому, передові підрозділи 127-ї мотострілецької дивізії (МСД) 5-ї ЗВА противника обійшли Макарівку глибоко із заходу й зараз активно атакують у напрямку на с.Нескучне...
Таким чином, після «Успенівської історії» на Курахівському напрямку, маємо її зеркальне повторення, тільки тепер на Времіївському напрямку...
Окрім цього, очевидно, діючі східніше та північно-східніше с.Великої Новосілки підрозділи 37-ї ОМСБР та 40-ї окремої бригади морської піхоти (ОБР МП) противника, вперто намагаються охопити увесь цей район оборони ЗСУ з півночі. Їм знову вдалося прорватися у с.Новий Комар, але їх подальша спроба розширити це вклинення у бік Новоочеретуватого, очевидно, була контратакою ЗСУ заблокована. Відповідно, противник був вимушений відійти у саме с.Н.Комар, де зараз намагається закріпитися...
Загалом, ситуація в районі с.Велика Новосілка не така однозначна для противника, як це здається на перший погляд. Справа в тому, що сам по собі цей населений пункт , до речі розташований у місці злиття річок Мокрі Яли та Кашлагач, одночасно – й зручний для тривалої оборони, й не зручний у цьому ж контексті...
Все – через певний перелік особливостей та нюансів, що визначаються місцевістю, на якій відбуваються ці бойові дії, та наявністю комунікацій на ній, що пов'язують В.Новосілку із «оточуючим світом»...
Я, звісно, із зрозумілих причин (аби не поглегшувати противнику оцінку обстановки) не буду їх перераховувати та взагалі визначати, але одне зазначу – сенс дій передових російських підрозділів в районі с.Роздольне – достатньо очевидний. Впертість та наполегливість, з якою вони намагаються прорватися у Новоочеретувате через Новий Комар, у цьому контексті, також цілком зрозумілі.
•3•
На Куп'янському напрямку ситуація також динамічно міняється... На даний момент вона визначається двома основними факторами (завданнями), які очевидно містяться у відповідному задумі (плані) противника, зокрема:
- Відвертими спробами противника максимально «стиснути» відрізану північну частину нашого оперативно-тактичного плацдарму на р.Оскіл по загальній дирекції на Куп'янськ-Вузловий
- Форсувати р.Оскіл, створити на його правому березі плацдарм(и) й по можливості його(їх) максимально розширити. Однак, війська противника (сили та засоби зі складу 1-ї танкової армії\ТА, 6-ї загальновійськової\ЗВА та 11-го армійського корпусу\АК), у цьому сенсі, очевидно, стикаються із поступово зростаючим спротивом угрупування ЗСУ, яке діє на цьому напрямку... зокрема:
- У місці «відрізання» (ділянка Колисниківка – Кругляківка), очевидно, підрозділи 2-ї «таманской» МСД противника, після серії контр-атак ЗСУ, були вимушені відійти з с.Колисніківка південніше.
- Одночасно, спроба цієї ж дивізії противника пробитися з півночі по напрямку Кругляківка – Загризове, аби розширити ділянку свого контролю лівого берегу р.Оскіл, очевидно, поки також виявилась безрезультатною...
Тому, як на мене, оце «щупальце» 1-ї ТА противника, яке вона простягнула по напрямку Піщане (нижн.) – Сенкове й таким чином «розрізала» наш плацдарм на р.Оскіл в районі Кругляківки та Колесніківки, залишається, у сенсі «устойчивости», під великим питанням.
Очевидно, у тамошнього українського командування просто не вистачає сил, щоб його вже обрізати, але воно, час від часу б'є по ньому, судячи зі всього, достатньо відчутно... Принаймні, скоро вже буде, місяць, як противник прорвався до Осколу, але суттєво розширити та наростити це «щупальце» противник (1-а ТА) – поки, так й не може. Навіть, після «нарощування зусиль» шляхом вводу у бій додаткових сил зі складу 47-ї танкової дивізії (тд)...
Разом з тим, північніше, по напрямку на Дворічну й безпосередньо по напрямку Синьківка – Петропавлівка, відбуваються події, які особливо позитивними не назвеш...
Зокрема, противнику вдалося зайти тактично глибоко «за лівий фланг» наших підрозділів, які обороняються в районі с.Синьківка (отримавший значний резонанс у інформаційній сфері нещодавній «прорив росіян у Куп'янськ», який, правда закінчився для них суцільним погромом, став можливим завдяки саме цьому факту).
Окрім цього, очевидно, противнику вдалося форсувати південніше та північніше с.Дворічна річку Оскіл й утримати південніше нього тактичний плацдарм по напрямку Масютівка – Западне...
Тепер декілька важливих деталей цих подій...
- Ще навесні й початку літа цього року, в одному зі своїх оглядів, я писав, що командування противника (УВ «Запад»), ймовірно, розглядає можливость активізації своїх дій по напрямку на Дворічну. Особливо в контексті продовження своїх наступальних дій на Вовчанському напрямку, або ж у сенсі наступальних дій по відношенню до самого Куп'янська. Для такого висновку й такої оцінки у мене були певні підстави...
- Потім сплила певна інформація про активні дії «через річку» на цій ділянці РДГ зі складу 16-ї окремої бригади спеціального призначення (ОБР СПП) противника та наявність у цьому ж районі цілого ряду підрозділів 96-ї окремої розвідувальної бригади (ОРВБР) противника.
- Протягом весни – літа на цьому ж напрямку фіксувалось розгортання підрозділів інженерних військ противнника, в тому числі оснащених понтонними та амфібійно-десантними засобами... Наприклад, 6-го та 30-го інженерно-саперних полків (ІСП), які активно діяли вздовж річки у вигляди груп рекогносцировки.
Тобто, було очевидно, що противник у своєму задумі (плані) на літньо-осінню кампанію 2024-го року, саме у контексті дій на Харьківському та Куп'янському напрямках, має якісь «пункти», що стосуються безпосередньо напрямку на Дворічну...
Було тільки незрозумілим – як, коли, якими силами й за яких обставин він спробує це реалізувати...
Як виявилось, своєрідним трігером для цих дій стало саме «відрізання» Куп'янської (північної) частини нашого оперативно-тактичного плацдарму на р.Оскіл від його більшої частини. Саме з цього моменту, очевидно, командування УВ «Запад» приступило до практичної реалізації цього плану...
Дуже показовим виглядає підхід російського командування до цієї справи...
Наприклад, очевидно, що спеціально для активних (наступальних) дій «через річку» саме по напрямку на Дворічну, противник сформував окрему тактичну групу сил й засобів, зі складу 6-ї ЗВА противника, яка не брала участі у діях по дирекції Синьківка – Петропалівка (там продовжує діяти визначений комплект сил й засобів зі складу 25-ї ОМСБР цієї армії та 11-го АК УВ «Север», його 7-го окремого мотострілецького полку\ОМСП)...
Задля «стрибка через Оскіл», очевидно, сюди припхали половину новосформованої 69-ї мотострілецької дивізії (МСД) зі складу 6-ї ЗВА (ймовірно, у вигляді 344-го та 350-го МСП).
На даний момент, ситуація в районі с.Дворічна має, такий собі, «подвійний» характер.
Якщо перша спроба противника, північніше селища, форсувати річку, закріпитися та розвинути успіх по напрямку Новомлинськ – Фиголівка закінчилась для нього безрезультатно, то його інша спроба – південніше селища, по напрямку Масютівка – Западне (де, до речі, річка робить вигін у бік противника, що спрощує йому її форсування), йому вдалося передовими штурмовими групами форсувати річку та утримати плацдарм «взводно-ротного» рівня. Хоча, заради справедливості, варто сказати, що ЗСУ доклали певних зусиль, аби його скоротити...
Наскільки я зрозумів, на даний момент, противник, в свою чергу, зумів наростити зусилля на цьому напрямку й прагне пробитися, в районі с.Западне, до дороги Р-79, яка веде з Дворічної на Куп'янськ. Причому, поки за непідтвердженою інформацією, йому, навіть, вдалося зачепитися за південну околицю самої Дворічної (в районі «Мілових гір»).
Думаю, найближчим часом, в районі с.Дворічна ми будемо мати справу із спробою противника «розширить и углубить» свій тактичний успіх...
Про значення цих подій, щодо ситуації на всьому Куп'янському напрямку, порозмірковуємо наступним разом...