Під удар можуть потрапити журналісти-розслідувачі, нотаріуси та держреєстратори.
В Україні повернулися до обговорення скандального закону №10242, який викликав хвилю обурення серед українців. У ньому йдеться про встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах.
Усе, що відомо про спроби просування скандального закону, читайте у матеріалі ТСН.ua.
Рада провалила закон
Раніше у Верховній Раді провалили закон №10242, який обмежує роботу ЗМІ. Депутати проголосували так:
- проти в цілому – 213;
- відправили на повторне друге – 229.
Народний депутат Ярослав Железняк нагадав, що саме у цей документ хитро вставили норму про повернення конфіскації корупціонерів, які пішли на угоди зі слідством.
"Відповідно постає запитання, а що з цим питанням? Наприклад, є наш законопроєкт №12269, який це виправляє….. і без зашквару", – підсумував нардеп.
Депутати мали розглядати законопроєкт 18 грудня
Як написала журналістка Наталія Лігачова, 18 грудня Рада хоче "протягнути" в практично незмінному вигляді законопроєкт №10242. Він практично унеможливить контроль медіа за фінансовими потоками, зокрема донорськими та на відбудову. Бо він посилить кримінальну відповідальність за розкриття конфіденційної інформації з публічних реєстрів.
"Практично єдине, що змінили - це, начебто, зменшення санкції по частині третій статті 361-2. Тепер це злочин не тяжкий", – зазначила Лугачова.
Спільна заява медіа
З огляду на обурливе "просування" скандального закону, медіарух та громадські організації терміново виступили з оновленою заявою. Там закликають Верховну Раду не підтримувати законопроєкт про відповідальність за публікування даних із реєстрів.
"Ми, учасники Медіаруху, а також медійні та правозахисні громадські організації України повторюємо свій заклик до народних депутатів України відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 у його нинішній редакції. Цей законопроєкт продовжує нести значні загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні", – наголосили медійники.
Журналісти наголошують: у законопроєкті, що пропонується депутатам до голосування, не враховано критичних зауважень щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, зокрема журналістів та викривачів корупції.
"Як ми вже зазначали у попередній заяві, навіть за наявності суспільної необхідності розголошення такої інформації, чинних норм Законів України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", спрямованих на її захист, може виявитися недостатньо для убезпечення журналістів у судах за умов застосування оновленої редакції статті 361-2 Кримінального кодексу", – йдеться у зверненні.
Попри зменшення відповідної санкції, додають вони, пропоноване покарання у вигляді до 5 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану залишається непропорційним
"Хоча така максимальна санкція і кваліфікація злочину як нетяжкого не дозволяє застосовувати до журналістів негласні слідчі дії, такі як прослуховування та стеження, цей інструмент все ще може бути використаний для переслідування журналістів за некомфортні для представників органів влади розслідування", – наголосили учасники руху.
Саме тому положення законопроєкту №10242 у його оновленій редакції продовжують суперечити принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа.
Кримінальна відповідальність за розголошення конфіденційних відомостей з реєстрів має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції.
"Закликаємо народних депутатів не голосувати за законопроєкт №10242, а представників Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності до справжнього діалогу з представниками медійної спільноти з метою вдосконалення системи кримінального законодавства у цій сфері. Будь-які нові норми, запроваджені подібними законопроєктами, мають справді захищати державу від ризиків, пов’язаних з торгівлею даними та масовими витоками інформації, а не обмежувати можливості суспільного контролю за владою та сприяти створенню атмосфери страху серед журналістів", – підсумували активісти.
Що відбувається у Раді
Правоохоронний Комітет підтримав до повторного повторного, який вже два рази провалювався, законопроєкт про реєстри №10242. За словами нардепа Железняка, норми проти журналістів залишились. Цього разу додали туди скасування "правок Лозового", але не в правильній редакції.
"Ну біг по граблях це традиційний вид спорту, тому наберіться терпіння і чекаємо реакцію на це. Є відчуття, що не останній раз комітет збирається по цьому питанню. P.S. колеги з фракції звичайно на Комітеті не голосували за це", – констатував нардеп.
Згодом він додав, що закон поставили в порядок денний на сьогодні, 18 грудня. Це було очікувано.
"Можна вічно дивитися як: горить вогонь, тече вода, влада безкоштовно поїдає ... (лайно – ред.). Але, у нас 1600 правок і ось останній пункт ми рас тягнемо для коаліції максимально довго… на два роки", – анонсував Железняк.
Пізніше стало відомо, що буде засідання правоохоронного комітету і перегляд скандального законопроєкту №10242.
"Ніколи такого не було і знов. Але сподіваюсь будуть гарні новини скоро", – відзначив Железняк.
Поки депутати не домовились, усі сторони "пішли думати далі". Железняк констатував, що документ сьогодні не розглядатимуть зважаючи на:
- спільну позицію медіаспільноти щодо неприйнятності законопроєкту проти журналістів;
- позицію НАБУ/САП щодо "правок Лозового"
- наявність 1600 правок.
"Це не означає, що цей бій ми вже виграли (він ще триває), але шантаж тих, хто вирішив це... (лайно – ред) обʼєднати з вимогами МВФ і в останній день протягнути… М'яко говорячи, не спрацював", – зазначив народний депутат.
Очікуємо на позицію партнерів
Через обурення медіаспільноти та ажіотаж серед українців на спробу "протискання" шкідливого закону мали б відреагувати в інших державах. Україна бореться за свої права та свободу, натомість подібні ініціативи лише їх утискають. Маємо надію, що реакція партнерів буде лаконічною.
"P.S.: Також чекаємо позицію партнерів", – підсумував народний депутат Ярослав Железняк.
Нагадаємо, в Україні заборонили Московську церкву. Після початку повномасштабної війни питання російської церкви в Україні постало особливо гостро. Зустрічалося різне: і випадки ворожої пропаганди, поширюваної в храмах УПЦ МП, і навіть робота духівників на російські спецслужби. І от парламент заборонив діяльність Московського патріархату в Україні. Всі деталі історичного рішення – читайтев ексклюзиві журналістки Вікторії Гнатюк TSN.UA.