Київський рейтинг Укрінформу «Театральний інфобум» назвав кращих драматургів року

Київський рейтинг Укрінформу «Театральний інфобум - 2024» оголосив повний рейтинговий список кращих драматургів столиці цього року, обраних експертами.

Про це повідомляє Укрінформ.

Церемонія нагородження переможців цього рейтингу, започаткованого у 2024 році, пройшла 16 грудня в Національному інформаційному агентстві «Укрінформ».

Таким чином, кращими драматургами цього року, за оцінкою експертів, стали:

Сергій Кулибишев за п’єсу до вистави «Величне століття. Веселе» режисера Олексія Гладушевського у Київському академічному театрі «Золоті ворота». Жанр п’єси визначається як соціальна драма, трагікомедія. За сюжетом спокій громади села Веселе, яке повертається до мирного життя після перемоги України у війні, розбурхує неочікуваний камінгаут. Несподівано голова села Толік називає себе геєм. Він одружений, в нього діти, а його брат Семен - загиблий герой війни, який служив у підрозділі із правими поглядами. Камінгаут Толіка стає каталізатором, завдяки якому на поверхню виходять багаторічні таємниці жителів. Трагедія і комедія сплітаються воєдино у вічних дилемах смерті та життя, любові та ненависті, правди і брехні, традиційного і табуйованого. П'єса нагадує, що після війни наші світогляди можуть зазнати суттєвих змін.

Марина Смілянець за п’єсу до вистави «Найкращий день та інші неприємності» (режисер Віталій Кіно, Новий український театр). Ця п’єса створена за документальними історіями дітей, які нещодавно випустилися з українських інтернатів та присвячена важливості реформування системи догляду та підтримки дітей (деінституціалізації), що має на меті забезпечити право кожної дитини на люблячу сім’ю.

Вероніка Літкевич за інсценізацію новел Коцюбинського для вистави «Інтермеццо» в Національному театрі ім. Івана Франка. Вистава «Інтермецо» складається з чотирьох чуттєвих новел Михайла Коцюбинського: «Що записано в книгу життя», «Сон», «Цвіт яблуні» та «Інтермецо». Головний герой ніби споглядає події нашого життя, його справжні пристрасті. Переповідаючи історії, він як допитливий дослідник шукає деталь, що може змінити хід думок, і як наслідок - подій. Герой прискіпливо вдивляється у своє життя, фіксуючи людські втрати, надбання, бажання, рішення, падіння і звершення. Він щосили намагається тримати на відстані чужі переживання і біль, аби в якийсь момент не стати їхньою частиною, проте йому це не вдається. Врешті він бере для себе інтермецо - паузу, щоб перезавантажитись.

Артем Афян за п’єсу до вистави «Тіні» (режисерка Вероніка Літкевич, «Дикий Театр»). Жанр – сатира. У п'єсі глядач бачить інтелігентних, на перший погляд, осіб, але, зазирни за цю «обгортку» - там суцільна пітьма. Окрім актуальних жартів, у ній постають одвічні питання: як влада впливає на маленьку людину і як середовище формує особистість. У п’єсі гумор, відверта критика імперського режиму та ефектно показаний абсурд культурного, соціального і політичного життя країни-агресора.

Оксана Гриценко за п’єсу до вистави «Молочайник» (Київський академічний драматичний театр на Подолі). П'єса розповідає про долі людей, які опинилися в окупації навесні 2022 року. Також у п’єсі йдеться про нову херсонську народну легенду – про істоту Молочайника-визволителя, демона-месника, вирощеного із зерен молочаю. Персонаж Молочайник був придуманий драматургинею як прообраз Голема, який захищав жителів єврейських містечок в минулому столітті під час погромів. Молочайник херсонький захищає жителів херсонських сел, які залишилися один на один з ворогом, він всіляє надію та впевненість в скорішому звільненні від росіян.

Катерина Пенькова за п’єсу до вистави «Легенди Києва» режисерки Наталії Сиваненко (Театр на Лівому березі). Глядачі "побувають" і в Київській Русі, і у більш сучасному Києві - зустрінуться із Києм і Щеком, Ярославом Мудрим, архітектором Городецьким та багатьма іншими відомими особистостями. Це - вистава натхнення і занурення, щоб глядачі дізналися більше цікавого з історії та легенд Києва.

Аліна Сарнацька за п’єсу до вистави «Військова мама» (Театр Драматургів). Драматургиня - ветеранка, бойова медикиня Сил територіальної оборони ЗСУ. Її п’єса «Військова мама» - про вибір, біль і людяність під час війни. У центрі розповіді – жінка-медикиня, яка рятує життя своїх побратимів, але мусить жертвувати найціннішим – вихованням дитини.

Олександр Хоменко за проєкт «Ти [Романтика]» про письменників «Розстріляного відродження» (режисер Олександр Хоменко, проєкт «МУР»). Назва проєкту «Ти [Романтика]» - алюзія на твір Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Письменник – один із персонажів реп-опери, так само, як Павло Тичина, Михайль Семенко, Микола Куліш, Лесь Курбас та інші.

Центральна нитка сюжету – історія харківського будинку «Слово», в якому у 1930-х роках мешкали творці української культури. Музика в поєднанні з відеорядом утворює реп-оперу за мотивами життя письменників, які загинули від радянських репресій у 1937 році. Ініціатори створення проєкту - музиканти гурту «МУР», які від початку повномасштабної війни створюють композиції на вірші українських письменників з сучасним звуком та аранжуванням.

Слава Юшков за п’єсу до вистави «Тренди твіттера» («Дикий Театр»). За сюжетом у будинок потрапляє ракета і троє сусідів намагаються дати собі раду. Вибратися їм не вдається, тому, очікуючи на рятувальників, вони змушені спілкуватися ближче, допомагати одне одному та починають міркувати про своє особисте життя, меблі й сомбреро, цінності й війну.

Як повідомлялося, переможці Київського рейтингу Укрінформу «Театральний інфобум – 2024» визначалися через опитування експертів, які оцінювали вистави, прем’єри яких відбулися в 2024 календарному році в театрах Києва. Переможці обиралися за рейтинговою системою, 1 голос експерта – 1 бал.

До складу експертів рейтингу увійшли театрознавиця, начальниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів Ольга Байбак, театрознавець, театральний критик, заслужений діяч мистецтв, доцент кафедри театрознавства Національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Сергій Васильєв, театрознавиця, театральна критикиня, доктор мистецтвознавства Ганна Веселовська, театральний аналітик, засновник проекту «Театральна риболовля» Сергій Винниченко, театрознавиця, експертка театральних фестивалів Людмила Олтаржевська, театрознавиця, театральна критикиня Ольга Стельмашевська, театрознавиця, старша викладачка кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого Ганна Шерман, фахівець редакції радіотеатру головної редакції літературних передач і радіотеатру творчого об'єднання "Радіо "Культура" дирекції "Українське радіо" Віра Доленко, театрознавиця, журналістка «Дзеркало тижня» Юлія Самборська, театральна блогерка Яна Ягніченко, артблогерка Людмила Семенюк, журналістка Укрінформу, голова оргкомітету рейтингу Любов Базів.