Нам потрібно створити єдиний реєстр злочинів проти медійників,

Головним пріоритетом комітету на 2025 рік Юрчишин назвав звільнення український медійників

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова продовжить працювати над поверненням українських медійників додому, відкритістю Ради та комітетів. Про це йдеться у звіті голови комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, розміщеному на сайті Верховної Ради.

«"Нічого про журналістів без участі журналістів" — це основа ефективного діалогу між владою, суспільством та медіаспільнотою. Цей підхід дозволив зробити Комітет відкритим та підзвітним суспільству. Ми регулярно залучаємо журналістів та медійні організації до обговорення законодавчих ініціатив, з останніх прикладів — це круглий стіл щодо законопроєкту № 11321, який розширює можливості журналістів для доступу до інформації та пропонує зробити й інші комітети більш відкритими», — каже нардеп.

За його словами, найбільшим викликом цього року є питання безпеки журналістів. Захист їхніх прав і життя, а також повернення незаконно ув’язнених медійників з російського полону.

У коментарі «Детектору медіа» Юрчишин додав, що головною загрозою у питаннях свободи слова є Росія, бо саме росіяни убивають українських медійників, незаконно тримають їх у ув’язнененні, знищують редакції та змушують змінювати місце прописки через військову загрозу.

«Деякі виклики цього року все ще тривають, як, наприклад, законопроєкт №10242, проти якого різко виступила медіаспільнота та частина свідомих депутатів», — каже голова комітету.

За словами Юрчишина законопроєкт №10242— шкідливий для українських журналістів, а ще сильно зменшує можливості журналістів-розслідувачів та буде допомагати не українському суспільству, а потенційним корупціонерам.

«У 2024-у році у співпраці з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими ми повернули двох журналістів: цивільного Нарімана Джеляла та комбатанта Максима Буткевича. Також ми чекали на повернення Вікторії Рощиної, але її життя обірвалося через неналежні умови утримання у РФ. Це лише підкреслює те, наскільки нагальним є питання повернення наших людей. Адже лік часу йде не на години, а на життя», — каже Юрчишин.

Він додав, що з наступного року хотілось би повернути трансляції засідань Верховної Ради на телеканалі «Рада», «задачею якого і є інформувати громадян про роботу парламенту».

«Я чудово розумію безпекові застереження, але також є питання європейських стандартів та відкритості законодавчого органу. Це важливі складові для нашої євроінтеграції», — розповів голова комітету.

Також він подякував Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими у допомозі з поверненням українських медійників, а також розповів, що подальшими кроками будуть:

Посилення адвокації на міжнародному рівні: «Ми плануємо активізувати співпрацю з міжнародними організаціями, такими як Репортери без кордонів, ОБСЄ та Рада Європи. Мета — досягнення максимального розголосу».
Реєстр злочинів проти журналістів: «Нам потрібно створити єдиний реєстр злочинів проти медійників, який стане доказовою базою для притягнення до відповідальності тих, хто переслідує журналістів».
Дипломатичні зусилля: «Україна ініціюватиме спеціальні резолюції в міжнародних інституціях, що закликають до негайного звільнення незаконно утримуваних журналістів, та застосування санкцій до тих, хто причетний до таких злочинів».
Ключове – говорити та надавати розголосу цій проблемі. Це складний процес, але кожен крок — це шанс врятувати життя, повернути свободу й відновити справедливість.

«Повернення журналістів до Верховної Ради — це важливий крок до прозорості. Далі ми працюємо над розширенням доступу: хотілося б зробити більше робочих місць, аби більша кількість медійників могла висвітлювати діяльність парламенту.

Також ми беремо до уваги досвід Європейського парламенту, зокрема у створенні чітких правил взаємодії медіа з депутатами. Зокрема, це забезпечення рівного доступу до інформації для всіх акредитованих медійників, чітке визначення прав і обов’язків журналістів у парламенті, а також можливість отримання коментарів від посадовців у режимі реального часу.

І головне — залучення самих журналістів до розробки нових правил, щоб вони відповідали як нашим потребам, так і європейським стандартам. Спільна робота — ключ до успіху», — сказав Юрчишин.

Також він наголосив, що саме медіаспільнота стала рушійною силою ініціативи щодо закону про страхування. «Я пам’ятаю нашу зустріч в офісі Суспільного мовника, коли нам озвучили цю проблему та конкретно пояснили, як це полегшить роботу медійників на фронті та врегулює відносини між ЗМІ та військкорами.

Ми почули медійників і взяли це питання на опрацювання. Сьогодні законопроєкт прийнято в цілому, що дозволяє журналістам бодай трохи менше думати про безпеку під час висвітлення фронту і більше концентруватися на роботі. А висвітлення війни – важливе питання для нас. Адже світ має чути про нашу війну від нас, а не ворога».

Щодо міжнародного досвіду, то Юрчишин розповів, що вже співпрацюють з ОБСЄ, Радою Європи, Репортерами без кордонів і планують залучати ще більше іноземних експертів.

Вони допомагають адаптувати українське законодавство до європейських стандартів і привносять найкращі практики у сфері свободи слова та безпеки журналістів.

З одного боку, є необхідність обмежень для захисту національної безпеки, з іншого — важливо зберегти незалежність медіа. Загалом, як для країни у війні, ситуація досить непогана.

«Ми працюємо над тим, щоб розширити можливості журналістів отримувати перевірену інформацію навіть у складних умовах. Підтримка регіональних медіа, які особливо вразливі до економічних викликів, адже низка ЗМІ були змушені передислокуватися або й призупинити свою діяльність через наближення російських окупантів», — каже голова комітету.

Щодо захисту журналістів у зоні бойових дій, то комітет ініцією:

Законодавчі ініціативи для посилення відповідальності за злочини проти журналістів, зокрема на окупованих територіях.
Також триває співпраця з міжнародними організаціями для адвокації прав ув’язнених або переслідуваних журналістів.

«Особисто мене надихає можливість впливати на системні зміни, захищати журналістів, які працюють в умовах постійного ризику, і бачити реальні результати — звільнені полонені, ухвалені закони, діалог між владою та медіаспільнотою.

Моя основна мета — не лише реагувати на виклики, а й створювати умови, щоб журналісти могли виконувати свою роботу вільно і безпечно навіть у найскладніших умовах», — сказав голова комітету.

Окрім того, Юрчишин у коментарі «ДМ» додав, що якщо говорити про довгострокові пріоритети комітету, то це розвиток медіаграмотності в українського суспільства.

«Це критично важливе питання інформаційної безпеки, аби українці розуміли, що формує їхню довіру до джерела інформації, кому вигідне поширення дезінформації та як розрізнити фейк від правди.

Я вважаю, що це виклик не лише для нас, але й для Міністерства освіти та Міністерства культури та інформаційної політики. І безумовно, це має бути рух назустріч: держава, яка хоче, аби суспільство мислило критично та суспільство, яке хоче не швидкої, а верифікованої інформації», — підсумував Юрчишин.

Медійники та правозахисники наголошують, що оновлена редакція законопроєкту, пропонована для голосування, не усунула ризиків, на яких вони наголошували у своїй попередній заяві від 2 грудня 2024 року. Зокрема, не враховано критичних зауважень щодо необхідності запровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію в інтересах суспільства, у тому числі, журналістів та викривачів корупції.

Цього ж дня народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк сказав, що депутати з різних фракцій блокуватимуть законопроєкт №10242, який можуть розглянути у повторному другому читанні найближчим часом.

4 грудня Верховна Рада не підтримала в другому читанні законопроєкт №10242 про посилення відповідальності за публікацію інформації з публічних реєстрів і відправила його на повторне друге читання.

Перед тим, 2 грудня, Медіарух, медійні та правозахисні організації закликали Верховну Раду не підтримувати законопроєкт №10242 в його нинішній редакції, оскільки він несе суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.

Законопроєкт посилює та впроваджує кримінальну відповідальність за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів або інші дії, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб.

«Під прикриттям боротьби із "зловживанням даними" створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою», — йдеться в заяві Медіаруху.

Голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин підтримав заяву Медіаруху. Він закликав колег у Верховній Раді зняти з порядку денного законопроєкт №10242 та розробити новий з урахуванням прав викривачів корупції.

«Детектор медіа» поговорив із журналістами-розслідувачами, а також зібрав їхні реакції в соцмережах про те, яку небезпеку вони бачать у законопроєкті №10242 та як його прийняття може вплинути на роботу журналістів і викривачів корупції.

Читайте також: Боротьба за медіапростір. Що не так у стосунках влади й медіа

Фото: Ярослав Юрчишин / фейсбук

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Нам потрібно створити єдиний реєстр злочинів проти медійників, — Юрчишин