Закон про підвищення податків в Україні: як він вплинув на бізнес

Неабиякого удару зазнали малий та середні бізнеси

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про підвищення податків.

Нові зміни в податковому законодавстві передбачають підвищення податків для фізичних осіб та підприємців. Військовий збір замість півтора відсотка став п’ять.

Після підписання президентом даного закону, в Україні зафіксували масове закриття фізичних осіб-підприємців. Проте голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев це спростовує.

Детальніше – читайте у матеріалі ТСН.ua.

"Історичне підвищення"

Закон про історичне підвищення податків Зеленський підписав 28 листопада, в дію він вступив наступного дня.

Основні зміни в податковому кодексі:

• ставка військового збору зросла з 1,5% до 5% для всіх доходів громадян. Це рішення є частиною зусиль уряду щодо фінансування витрат на оборону.
• ставка податку на прибуток для банків підвищився до 50% за 2024 рік.
• для фізичних осіб-підприємців (ФОП) на спрощеній системі оподаткування запровадили військовий збір у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи, а для I, II та IV груп – 10% від розміру мінімальної зарплати. Також запроваджена щомісячна звітність щодо податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.

Також запровадили щомісячні авансові внески з податку на прибуток для автозаправних станцій та валютних обмінників.

Цей закон є критично важливим для фінансування військових витрат країни, адже нові податкові надходження планують використати для збільшення оборонного бюджету. Підвищення податків викликало занепокоєння серед підприємців, які побоюються негативного впливу на бізнес.

Очікується, що підвищення податків принесе близько 8 млрд гривень у 2024 році та 141 мільярда гривень у 2025 році.

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив, що рішення про підвищення податків “заднім числом” було вимушеним і обґрунтованим, хоча не ідеальним. 

“На 2025 рік Україна повністю убезпечена у частині бюджетних надходжень. Ті 140 мільярдів гривень, які ми отримуємо завдяки вже прийнятому закону, — вони вже пораховані у бюджеті на наступний рік, тому ми не бачимо жодних ризиків у розвитку базового сценарію. Але можемо мати песимістичний сценарій – це якщо на фронті буде негативний розвиток подій, і знадобляться додаткові надходження, то не виключаються ті чи інші рішення”, – зазначив Гетманцев в інтерв’ю “Суспільному”.

“Це було вимушене рішення. Принципова позиція була не приймати закони під ялинку, але війна змінює підходи. Обрали поганий, але легший варіант. Для громадян з 1 грудня, а для ФОПів з 1 січня 2025 року”, – підсумував Гетманцев.

Підприємці занепокоєні

Засновник "Студії Здорового Сенсу", підприємець, громадський діяч Павло Себастьянович вважає, що збільшення військового збору – це збільшення навантаження на фонд оплати праці. Це відчують навіть вчителі та лікарі. Фонд оплати праці не зміниться, а оподаткування збільшиться. Також експерт звертає увагу на те, що завелике навантаження на ФОП до цих змін було головною причиною тінізації економіки. Тобто тінізація лише посилиться.

На його думку, єдине корисне нововведення – це податок на супердоходи банків. 

"Думаю, що бюджет цього року буде навіть перевиконаний в дохідній частині, а от бюджет наступного року, на мою думку, буде просто провальним. Бізнес, звичайно, зараз вимушено буде працювати по тим правилам, які йому нав'язали, підвищення податків остаточно доб'є підприємців і їм краще буде просто не працювати або піти в тінь, адже в Україні завжди було легше працювати в тіні, ніж в легальному полі", – зауважив Доротич.

ФОПи масово закриваються

Після підписання закону про підвищення податків, в Україні зафіксували масове закриття фізичних осіб-підприємців. З моменту набуття чинності закону свою діяльність припинили 22,5 тисячі підприємців.

За даними "Опендатабот" у день підписання закону, 28 листопада, припинили свою діяльність 2,3 тисячі ФОПів. У перші дні після ухвалення закону кількість закриттів сягала понад 1 000 щодня, що значно перевищує звичайний середньодобовий показник у 700 закритих бізнесів.

Якщо рахувати з 2024 року, то свою діяльність припинили 254 288 фізичних осіб-підприємців. Найбільший сплеск закриттів спостерігався у березні, коли закрилися 28 690 ФОПів. Аналітики пояснюють це намаганням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань, спростити бухгалтерську звітність, а також закінченням звітних періодів.

Восени кількість закритих ФОПів зросла через ухвалення нового податкового закону.

Частина підприємців вважає нові податки несправедливими, тоді як чиновники акцентують на їхній відносно низькій ставці у порівнянні з країнами ЄС.

Також фахівці зазначають, що зміни в оподаткуванні суттєво вплинули на бізнес-середовище України, і ситуація потребує подальшого аналізу для зниження негативного впливу.

Ухвалення закону – ресурс для фінансування армії

Своєю чергою, Данило Гетманцев, спростовує інформацію щодо "масового закриття" ФОПів.

За його словами, статистика демонструє іншу картину. Зокрема, станом на 1 грудня 2024 року, кількість ФОП в Україні зросла до 2 076,7 тисячі. З них 272,9 тисячі – це новостворені підприємці, зареєстровані 2024 року, що на 83,6 тисячі більше, ніж було на початку року.

Показники свідчать про позитивний баланс: кількість новостворених ФОП 2024 року перевищує кількість закритих на 92 тисячі.

Варто зауважити, за останні два місяці нових ФОП було зареєстрували 47,7 тисячі, тоді як припинили діяльність 40,7 тисячі підприємців.

"Зазначені цифри не свідчать ані про економічне зростання, ані про падіння кількості підприємців. Адже, на жаль, інститут єдиного податку став інструментом не розвитку підприємництва, а ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу. ЗМІ що полюбляють яскраві заголовки вкотре раджу корегувати їх з дійсністю", – зазначає Данило Гетманцев. 

Моделі "OnlyFans" сплатили чимало податків

Як повідомив голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев, станом на 18 грудня 350 моделей OnlyFans подали декларації про майновий стан і доходи, задекларувавши 305,4 млн грн доходу.

За його словами, це дуже гроші для країни під час війни.

"Факт, що дівчата не сплатили податок своєчасно, не може бути підставою для кримінального переслідування, якщо податки сплачено. Правоохоронці такий підхід розділяють", – йдеться в повідомленні.

Тому він буде наполягати на включенні законопроєкту про декриміналізацію ст. 301 до розгляду у Верховній Раді.

"І окремо по переслідуванню за статтею 301 Кримінально Кодексу. Мені здається, що фестиваль лицемірства, коли суспільство однією рукою "морально засуджує", а іншою бере гроші на армію, або коли творців контенту переслідують його користувачі, треба завершувати", – додав Гетманцев.