100 боєголовок на рік: Китай стрімко розширює свій ядерний арсенал, — Пентагон

Лише за один рік Китай збільшив кількість наявних у нього діючих ядерних боєголовок з 500 до 600. Такого висновку дійшло Міністерство оборони США у своєму останньому щорічному звіті про події у сфері збройних сил і безпеки в Китаї. Про це пише NZZ.

Це означає, що розширення арсеналу, яке спостерігається вже деякий час, йде швидкими темпами. Американські експерти прогнозують, що до 2030 року Китай матиме 1000 боєголовок. Для порівняння: Росія і США наразі мають приблизно 1500 діючих ядерних боєголовок кожна.

Майже двадцять років тому, коли Пентагон почав публікувати доповідь щодо Китаю, у Китаю був лише скромний регіональний потенціал ядерного стримування, сказав Майкл Чейз, заступник помічника секретаря Пентагона по Китаю на останньому брифінгу.

Сьогодні Пекін має ядерну тріаду, тобто може запускати ядерні боєголовки наземними ракетами з шахт і мобільних платформ, морем з підводних човнів і з повітря за допомогою бомбардувальників дальньої дії. Народно-визвольна армія КНР також розробляє боєголовки різної потужності.

"Це означає, що Китайська Народна Республіка має ширший спектр можливостей ядерного стримування, ніж раніше", — каже Чейз.

Що особливо турбує Вашингтон, то це те, що Пекін зберігає мовчання про те, що він має намір зробити, розширюючи свій ядерний арсенал. "Для чого саме вся ця ядерна зброя?" — запитав на тій же презентації Елі Ратнер, заступник міністра оборони, який відповідає за Індо-Тихоокеанський регіон.

Для Ратнера питання полягає в тому, чи відмовляється Китай від своєї колишньої доктрини "надійного мінімального стримування".

І чи залишається як і раніше актуальною офіційна заява Пекіна про те, що він ніколи не буде першою стороною, яка застосує ядерну зброю в конфлікті? У доповіді Пентагона йдеться про неодноразові спроби американської сторони поглибити діалог між збройними силами і міністерствами оборони обох країн — Китай виявляє до цього мало інтересу.

Чи впливає корупція на армію Китаю

В останній звітний період Пентагон приділяв особливу увагу справам про корупцію у вищих чинах Народно-визвольної армії. У другій половині 2023 року п'ятнадцять високопоставлених офіцерів і відповідальних за оборонну промисловість країни були відсторонені від своїх посад. Ці хвилі чисток тривають — лише місяць тому головний військовий офіцер країни адмірал Мяо Хуа втратив свою посаду.

Особливо сильно постраждали ракетні сили, які відповідають за більшу частину китайської програми створення ядерної зброї. Тут змінився весь управлінський склад. Пентагон підозрює, що це пов'язано з корупцією під час будівництва ракетних шахт. За останні роки Китай створив три великі об'єкти з ракетними шахтами загальною чисельністю 300 ракет великої дальності.

Серед спостерігачів активно обговорюється питання про те, наскільки корупційні справи гальмують модернізацію Народно-визвольної армії КНР і чи не знижує це її боєздатність. Ратнер каже, що п'ятнадцять випадків корупції — це лише верхівка айсберга: "Такі кампанії часто призводять до паралічу інститутів на нижчих рівнях". Причиною цього є високий рівень неприйняття ризику, оскільки в разі вчинення помилок людина боїться опинитися втягнутою в корупційні розслідування.

Важко сказати, наскільки це насправді сповільнить розвиток Народно-визвольної армії КНР. Пентагон відзначає стійкий прогрес у всіх видах збройних сил Китаю: сухопутні війська продовжують десятирічну модернізацію, а ВПС досягли американських стандартів щодо літаків і безпілотників.

Збройні сили Китаю стають глобальними гравцями

Військово-морський флот Китаю має більше бойових кораблів, ніж будь-яка інша країна, і розвивається на глобальну силу, яка поступово розширює своє оперативне охоплення за межі Східної Азії і здатна діяти на дедалі більших відстанях.

Народно-визвольна армія зосереджена на розвитку потенціалу щодо запобігання або стримування втручання третіх сторін в Індо-Тихоокеанському регіоні, резюмується в доповіді. Для американських військових це означає, що їхня присутність у разі кризи в Південно-Китайському морі або навколо Тайваню стає дедалі небезпечнішою. Це також стосується військових баз у Японії та інших країнах регіону.

Нагадаємо, у Китаї вже третій міністр оборони за два роки потрапив під антикорупційне розслідування. Дун Цзюнь був призначений на посаду в грудні 2023 року. 27 червня двох колишніх міністрів оборони Лі Шанфу і Вей Фенхе виключили з правлячої Комуністичної партії через ті самі звинувачення. Також під слідством перебуває адмірал Мяо Хуа, член впливової Центральної військової ради (ЦВС), вищого військового органу Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном.