Попередня команда міністерства формувала величезні бюджети під інженерів-консультантів на будівництві – віцепрем’єр Кулеба

В Україні проєктант будівництва є замовником експертизи і додатковий тендер на її закупівлю не проводиться. При цьому всі давно звикли, що експертизу можна купити. Голова Агентства відновлення отримує та підписує проєкт, абсолютно не знаючи, що там усередині та хто й скільки на ньому заробить. Ну, або навпаки, все знаючи. Але кадрового ресурсу перевірити все ще раз немає. Що з цим планує робити Міністерство розвитку громад та територій в інтерв’ю ZN.UA розповів його очільник та віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба, з яким поспілкувалася редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.

«Держава ліцензує всю будівельну сферу, а міністерство формує державну політику. Агентство відновлення реалізовує проєкти в межах цієї політики. Що для мене важливо? Щоб ми будували швидко, якісно та прозоро. Щоб ми будували з українських матеріалів, формували будівельні кластери, які поступово перетворювалися б на точки економічного зростання. Чи купують експертизу? Напевно, так», – зазначив Кулеба.

За словами міністра, йому важливо, аби в агентстві працювала консультаційна рада з «людей із репутацією», котрі, знаючи, як працює сфера зсередини, рекомендували б і впроваджували інструменти для її покращення. Зокрема, він має на увазі експертів, донорів, міжнародних представників.

Щоправда, все про що говорив Кулеба, давно проаналізовано, впевнена Інна Ведернікова. І цілком ймовірно, що незалежна рада насамперед порекомендувала б звільнити профільну заступницю Наталю Козловську, яка має пряме відношення до монополії Гільдії інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури.

Також варто звернути особливу увагу на інститут інженерів-консультантів, який, згідно із законопроєктом №5655, обов’язково має бути присутній у приватній контролюючій компанії. Саме у формулюванні, позначеному в сертифікатах Гільдії. А не, приміром, проєкт-менеджерів, сертифікованих в Україні міжнародною організацією інженерів-будівельників FIDIC. І таких вітчизняних інженерів-консультантів на всю країну — лише 37. Важко собі навіть уявити ступінь їх затребуваності та, відповідно, оплати. При цьому президент ще не підписав закон №5655, а позицію інженера-консультанта Мінрозвитку вже ввело в методичні рекомендації з підготовки тендерів для відбору виконавців. Тобто проєктна компанія має право брати участь у тендері, тільки якщо у неї в штаті буде інженер-консультант. Це умова виграшу тендера.

«Я знайомий із цією історією й мені відомо, що попередня команда справді формувала величезні бюджети під інженерів-консультантів. Але це все питання, які вирішуються. Якщо керуватися загальною логікою, в моєму розумінні єдиний вихід із усіх перелічених вами проблем — диджиталізація всіх процесів (На прикладі ДІАМ—ZN.UA). Щоб ми знали прізвище кожного, хто, на якому етапі та яке рішення ухвалює. Це про персональну відповідальність», – заявив міністр.

За його словами, такий підхід потрібен під час формування ціни на послуги й товари, а також під час проведення експертизи. При цьому Кулеба впевнений, що ці проблеми є вузькими й нішевими.

На зауваження про те, що у випадку з Гільдією інженерів-консультантів потрібна не диджиталізація, а розбиття монополії, Кулеба заявив, що у нього геть інший підхід. За його версією, коли вдасться зробити процес прозорим в електронній моделі, то будь-які корупційні ризики мінімізуються.

«Розумієте, ви берете частину проблеми, безперечно, важливої, але такої, що не є ключовою. Ключовими є, наприклад, питання: чи має бути ліцензований ринок будівництва? На які види робіт? Скільки має отримувати робітник? Щодо підрядної роботи, то проблема, з якою потрібно насамперед боротися, — це формування ринку підрядників. Справжніх. Не тих, що зі статутним фондом у сто гривень і директором, який уже п’ять років сидить у в’язниці. Або з власниками, яких ніхто ніколи не побачить. Ми це точно виправлятимемо», – заявив міністр.

За словами Кулеби, для нього показовим є кейс дитячої лікарні «Охматдит». У випадку з нею, додав віцепрем’єр, на тендер прийшли компанії, у яких статутний капітал — 6 тисяч гривень максимум. Решта — компанії з іще меншим статутним капіталом.

«Це про що свідчить? Про те, що як мінімум ми не розуміємо, за рахунок чого ці компанії живуть. І, найімовірніше, це якісь підставні одноденки. Потрібно підвищити планку як відповідальності, так і спроможності підрядників виконувати замовлення», – додав Кулеба.

І на думку Кулеби потрібно «вивести будівельний ринок у білу».

«Але для того, щоб люди отримували офіційну зарплату, потрібно змінити в міністерстві коди та підходи до формування послуг. Тому що зараз є коефіцієнти, які просто не дадуть розігнати цю зарплату. Через це вигідніше платити в конвертах. А за рахунок чого його сформувати? За рахунок товару. Коли ви заходите в будівництво, у вас є лише два складники. Товари й люди. Якщо вам потрібно працівнику заплатити 30 тисяч, а ви можете офіційно провести тільки три тисячі, то взяти те, чого бракує, можна тільки на товарах. Більше нема де», – заявив Кулеба.

За його словами, це два взаємозалежні й найважливіші процеси. Проєктування, експертиза, технагляд тощо — це, безперечно, дуже важливий сегмент на проєкті, але вони лише супроводжують процес будівництва, впевнений міністр. А процес будівництва — головний. Саме там, підсумував Кулеба, усі обсяги.

У першій частині інтерв’ю Олексій Кулеба розповів Інні Ведерніковій про суб’єктність Кабінету міністрів, ключові виклики міністерства, побудову комунікації з місцевою владою, корупційні ризики бюджету і регіональну політику.