Сьогодні – Передсвято Різдва Христового. Вже за п’ять днів ми будемо відзначати це велике свято – знову в умовах війни. Чи буде воно для нас радісним? Як можна святкувати під час війни? Де нині взяти ту радість? Особливо коли у дні святкування нашу країну смертоносною зброєю знову і знову обстрілюють слуги кремлівського Ірода. Такі запитання цілком зрозумілі, бо для кожного з нас, де б він не перебував, війна поруч.
Сьогодні немає жодного серед синів та дочок нашого народу, кого б ця біда, принесена ворогом у наш дім, не торкнулася особисто, не торкнулася його рідних, друзів, колег, знайомих. Ніби темною, чорною, задушливою та отруйною хмарою зла нависає вона над нами, але, попри це, ми не лише можемо радіти святу – зараз ми особливо маємо робити це, вшановувати Різдво Христове, прославляти народженого у світ Спасителя і нагадувати всім – Бог із нами!
Війна змушує багато чого переоцінити, переосмислити, по-іншому подивитись на багато речей. В одну мить людина може втратити все, що збирала впродовж життя. Ворог безжально відбирає найцінніше – рідних, друзів, знайомих. І настають миті, коли ти лишаєшся сам на сам із Богом. Він завжди поруч, Він по-особливому близький у найтяжчі для нас хвилини. Бо Він Сам пройшов через Голгофу. Ісус Христос прийшов у цей світ не в розкоші і не в безпеці, Він ще Немовлям став біженцем і зростав у родині переселенців на чужині. Наш Спаситель не мав власного дому, його служіння людям було сповнене насмішками, недовірою, заздрістю, які призвели врешті до зради, несправедливого осудження, страшної смерті на хресті. Але Він подолав смерть, Він довів, що завжди життя перемагає смерть, любов перемагає ненависть, світло – темряву, а правда – брехню.
Бог завжди на боці правди і тих, хто невинно страждає. Правда – на боці України, як і на боці всіх стражденних та гнаних за правду. А тому ми знаємо, що з нами Христос, Страждаючий, як і мільйони українців. І з нами – Його Різдво, і ніхто у нас його не може відібрати!
Хто зараз на лінії фронту, в окопах, сховавшись від обстрілів ворога під землею, – вас благословляє Христос, Якого Діва народила у печері-вертепі. Хто змушений святкувати це Різдво Христове не у своєму домі – і для вас у світ прийшов Господь, Який засвідчив: «Лисиці мають нори, небесні птахи – гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити» (Мф. 8: 20).
Хто вигнаний з рідного краю та змушений втекти від небезпеки зла – ви не полишені на самоті, бо з вами є Спаситель, Його Пречиста Мати та Її обручник Йосиф, які теж вимушені були втекти до чужого краю, рятуючись від злоби Ірода.
Хто твердо впевнений в істині слова Божого, хто перебуває в живій єдності Церкви – для вас нині, як для пастухів на полі Вифлеємському, ангели сповіщають про здійснення давніх пророцтв і Господніх обітниць. Хто перебуває в пошуках істини та ще не знає, як її знайти, – і вас Христос не відкинув, посилаючи, як до волхвів, зірку, яка вказує на шлях до Нього, щоб і ви знайшли свого Спасителя.
Різдво Христове – не лише давня важлива історична подія, від якої ми здійснюємо своє літочислення. Різдво назавжди залишається життєствердною сучасною подією, реальним для кожного з нас тут і зараз. Тож де б і в яких би обставинах життя ви не зустрічали нинішнє Різдво – не впадайте у розпач чи скорботу, а радійте душею: Христос, Який прийшов у світ, є поруч із вами і благословляє вас. Темрява зла хотіла б огорнути та поглинути нас, але з нами є «справжнє Світло, яке освітлює кожну людину, яка приходить у світ» (Ін. 1: 9), і це «Світло світить у темряві, й темрява Його не огорнула» (Ін. 1: 5).