Трамп і пріоритети США, активізація ЄС і два страхи Путіна: аналітики мережі Research Solutions спрогнозували, що чекає Україну в 2025 році

16 грудня у медіацентрі «Україна» представники неформальної мережі аналітиків Research Solutions Ілія Куса, Ігор Тишкевич (білоруське ім’я — Ігар) і Вадим Денисенко презентували своє дослідження «Прогноз-2025. Що чекає Україну?». На початку заходу модератор зустрічі, співзасновник медіацентру «Україна» Андрій Шевченко запропонував провести обговорення тез спікерів у «джазовому форматі», закликаючи до активної участі аудиторію, серед якої були не лише журналісти й професіонали, але й представники посольств різних країн.

Як зміниться політика США щодо України після інаугурації Дональда Трампа

Свій виступ аналітик Ілія Куса розпочав із твердження, яке вважає одним із найважливіших і до якого протягом зустрічі повертався не раз: коли ми прогнозуємо розвиток подій в Україні, слід звертати особливу увагу на інтереси наших міжнародних партнерів. Розуміння їхніх інтересів — ось те, що має бути в основі рішень і дій нашої держави на міжнародному рівні, сказав доповідач.

Учасник неформальної мережі аналітиків Research Solutions Ілія Куса

«У нас забувають, що Сполучені Штати керуються певною логікою у своїй політиці вже багато років. У них є глобальна задача, яка не мінялася останні декілька десятків років як мінімум, її можна звести до чотирьох пунктів: зберегти лідерство у постамериканській системі міжнародних відносин, перерозподілити глобальну присутність, провести внутрішню перебудову та переосмислити пріоритети й цілі», — сказав Куса.

Розуміння цих нинішніх глобальних цілей США допомагає зрозуміти позицію, яку на початку повномасштабного російського вторгнення зайняли Штати. Для опису логіки дій США Куса запропонував три ключові тези: локалізація війни, тобто недопущення, щоб війна вийшла за межі України; керована ескалація, оскільки ескалація, яка виходить з-під контролю, містить занадто багато ризиків і проблем; концепт стримування Росії, що зовсім не обов’язково означає перемогу України або розпад Росії.

«Для США важливо створити систему партнерств і альянсів, яка дозволятиме стримувати Росію від подальшої експансії, обмежувати її потенціал і потроху ослаблювати її економіку і ВПК, наприклад, через санкції. Це концепція, яка вимагає чимало ресурсів і часу, через що у нас можуть виникати певні суперечності з США, тому що ми наполягаємо, що часу у нас немає, нам потрібні результати зараз, а у Штатах готові почекати», — сказав експерт.

Усупереч поширеному в Україні побоюванню, що після інаугурації Дональда Трампа політика США кардинально зміниться, Ілія Куса так не вважає

Що можна прогнозувати у зовнішній політиці США з січня 2025 року? На думку Куси, Дональд Трамп не буде повністю зупиняти військову допомогу Україні, оскільки такі дії суперечитимуть стратегічним інтересам його держави. Однак слід очікувати скорочення допомоги та спроби компенсувати це коштом європейських союзників.

Друга теза Куси — «мир через силу». «У нас цю тезу розуміють так, що Штати будуть застосовувати проти Росії силу, щоб змусити її до миру на умовах України. На мою думку, в США це трактують як допустимість застосування силових інструментів (не обов’язково військової сили), щоб примусити Росію до переговорів як таких. А які будуть умови цих переговорів, визначатимуть багато факторів, зокрема ситуація на фронті», — сказав він.

За його словами, найбільш імовірно, що Штати розглядатимуть певні гарантії безпеки для України в разі укладення угоди про припинення вогню, однак у наступному році про членство в НАТО не йтиметься. «Позиція Трампа щодо цього є публічною, він проти членства України», — сказав Куса.

Лейтмотивом рішень і дій адміністрації Трампа щодо України, за його словами, у наступному році буде стратегічна стабілізація. «Їм потрібна стабілізація ключових для них напрямів, щоб мати час і ресурси для перебудови власної економіки та її переорієнтації на азійсько-тихоокеанський регіон, бо своєю проблемою номер один вони вважають Китай. У логіці стратегічної стабілізації ідея припинення вогню є цілком прийнятною», — пояснив експерт.

Росія у 2025 році: «за» і «проти» продовження війни й ахіллесова п’ята Путіна

Політолог, учасник мережі аналітиків Research Solutions Вадим Денисенко розпочав свій виступ із того, що поділився результатами свіжого соціологічного дослідження настроїв у російському суспільстві. Це і попередні подібні дослідження базуються як на інформації, що її збирають та аналізують в Україні, так і на інформації дослідників Russian Field і частково «Левада-Центру».

За цими результатами, нині російське суспільство можна умовно поділити на три частини: 35% росіян виступають за продовження війни проти України, це основа мілітарної політики Путіна; 45% — за закінчення війни й ще 20% — це ті, хто погодиться на будь-який сценарій, але «приєднається до переможців».

 Політолог, ексжурналіст, учасник неформальної мережі аналітиків Research Solutions Вадим Денисенко (з мікрофоном)

Перед тим, як озвучити свої прогнози щодо розвитку подій у Росії у 2025 році, Денисенко зупинився на трьох причинах повномасштабної війни, яка розпочалась у 2022 році.

«Перше — Росія на момент 2022 року де-факто втрачала статус третього полюса світу або вже його втратила. Друге — Росія на той момент втратила необмежені поліційні функції на пострадянському просторі. Третє — це війна за білу расу. На підставі різноманітних досліджень можна прогнозувати, що до середини 21 століття кількість слов’ян складатиме 70% населення Росії, а до 2100 року, якби ситуація не мінялася, виникло б співвідношення 50 на 50. При цьому в Москві вже на середину 21 століття було б 62% слов’ян. Тобто Росії загрожувала б національна інверсія або інверсія білої раси. Ця війна з погляду Путіна — це війна за білу расу, нехай мене пробачать пуристи. Путін вважав, що втрата домінанти слов’янського православного населення призведе до втрати можливостей для “русского міра”», — сказав Денисенко.

Аналітик розповів, що незалежно від того, як розгортатимуться події на фронті, у 72-річного Путіна «немає жодної можливості досягнути позитивних для себе результатів щодо цих трьох питань, що стали причинами повномасштабного російського вторгнення. І він це прекрасно розуміє».

«Зупинити цю війну означає для Путіна сказати самому собі, що він програв. Населення змириться з будь-яким рішенням, але самому собі він боїться це говорити», — пояснив промовець.

Коментуючи нинішнє становище російської економіки, Денисенко сказав, що зараз 62% росіян перебувають на межі бідності. «Це люди, які не мають накопичень узагалі або мають такі, що дозволять їм прожити без роботи один місяць. У 2025-му цей показник може вирости до 67—68%, і це оптимістичний прогноз. Але Путін, вибираючи між макростабільністю та можливістю фінансувати ВПК, армію та пенсіонерів, обирає макростабільність і погіршення життя великої кількості людей, оскільки в такому разі він матиме можливість розв’язувати питання, які лежать в області його психології або й психіатрії», — сказав Денисенко.

Продовження повномасштабної війни, як він вважає, поглиблюватиме технологічну залежність Росії від Китаю. Крім того, у 2025-му через брак фінансування, кваліфікованих фахівців і просто людей, що працюють у ЖКГ, зросте кількість інфраструктурних катастроф, що своєю чергою спричинить зростання невдоволення серед населення, прогнозує Денисенко.

 Слайд із презентації аналітики від Вадима Денисенка

«Путін реально боїться обвалу цін на нафту, це єдиний страх, який у нього наразі є. Він не боїться санкцій проти “тіньового флоту”. Всі знають, що це за судна, звідки вони виходять і що транспортують, але, на жаль, немає політичної волі, щоб працювати проти цього. 60% російської нафти, яка йде на експорт, виходить із балтійських портів, і ніхто її не зупиняє. Якщо обвалу цін на нафту не буде, Путіну немає чого боятися. Однак треба розуміти, що кошти, які він витрачає на контрактників, поступово починають вичерпуватися, а кількість охочих обміняти своє життя на гроші, зменшується», — розказав спікер.

Окрім обвалу цін на нафту, труднощі Путіну може створити ситуація, коли «трапиться щось неймовірне, і Китай вирішить припинити поставки до Росії виробів подвійного призначення», додав Денисенко.

Він також навів два факти, які стосуються розширення можливостей для кремлівського режиму поповнювати лави своєї армії. Так, з 1 грудня 2024-го в Росії запрацювала програма: тим, хто підписує контракт, списують кредити обсягом до 90 тисяч доларів. По-друге, каже Денисенко, 25 березня 2025 року в Росії зміниться система бронювання: стовідсоткова бронь залишиться лише для силовиків і працівників ВПК, всі інші повинні будуть віддавати рекрутів на війну. На думку експерта, можливість оголосити мобілізацію у Путіна буде з 1 червня наступного року, не раніше.

«Дві години тому (захід відбувався 16 грудня — «ДМ») закінчилася пресконференція Путіна, яка по суті підтверджує ту хронологію наступного року, яку ми запропонували. До інаугурації Трампа вірогідність переговорів, як ми вважали, мінімальна. Після пресконференції Путіна можна сказати, що це нереалістично. З 20 січня можливий старт переговорного процесу, який триватиме з певною інтенсивністю десь до початку літа. Якщо до початку літа ми не виходимо на замороження конфлікту або його зупинку, то з великою ймовірністю можемо говорити, що в арифметичній прогресії зростає вірогідність того, що ми заходимо в ще один рік війни», — сказав Денисенко.

Заморожування війни й інші можливі сценарії для України у 2025 році

Ще один учасник мережі аналітиків Research Solutions Ігор Тишкевич додав до переліку факторів, що матимуть вплив на Україну в наступному році, перетворення Туреччини на новий центр сили та перебування нашої держави на порозі кризи управлінських рішень.

Він також звернув увагу аудиторії, що концепція перемоги України у поточній війні як вихід на кордони 1991 року нині є де-факто недосяжною, що розуміє більша частина суспільства. Проблема, на думку промовця, полягає в тому, що інша ідеологема наразі не сформульована і не презентована суспільству.

 Учасник неформальної мережі аналітиків Research Solutions Ігор Тишкевич (із мікрофоном)

Тишкевич запропонував кілька сценаріїв подальшого розвитку подій для України, серед яких перший — заморожування війни. Цей сценарій, на його думку, може передбачати розведення сторін і введення миротворчої місії, а також послаблення санкцій, накладених на Росію. Для України ж цей сценарій може означати продовження військової допомоги від союзників, але відсутність перспектив у НАТО, оскільки війну не буде завершено, а приймати до НАТО країну, яка воює, ніхто не буде.

Аналітик говорить, що ймовірним для України у 2025-му може стати й «грузинський сценарій». «Україна не декларує, але усвідомлює і демонструє, що вона не може військовим шляхом звільнити свої території та вийти на власні кордони 1991 року. При цьому Україна не визнає окуповані території російськими, Росія ж визнає ці території своїми, але не має міжнародного визнання. Розв’язання проблеми відкладається на час після Путіна», – так промовець бачить цей сценарій розвитку подій.

На думку Тишкевича, поганим для України може стати «фінський сценарій», який містить загрозу глибокої політичної кризи всередині нашої країни.

«Ситуація на фронті йде не на нашу користь і ми змушені піти шляхом Фінляндії 1939 року, визнаючи, що окуповані території є російськими. Цей сценарій можливий за умови, що між США та Китаєм є військова конфронтація», — прокоментував Тишкевич.

 Слайд із презентації аналітики від Ігоря Тишкевича

«“Корейський сценарій” — це міцне партнерство між Україною та низкою європейських країн і США, які зобов’язуються допомагати нам зброєю. За певних умов можлива реалізація ідеї про перспективи в НАТО для України без окупованих територій, але загалом імовірність цього мінімальна», — продовжив Тишкевич.

Найгірший для України сценарій, на думку експерта, — «грузинський». «Він передбачає заморожування війни, Україна визнає, що не може звільнити свої території, і провалюється у внутрішньополітичну кризу. У нас проходять парламентські вибори, що призводить до значного переформатування складу Верховної Ради, але для президента Зеленського залишаються шанси на другий термін. Надалі за цим сценарієм можливий прихід до влади військових», — пояснив експерт.

Чи можливі в Україні-2025 вибори

Колишній нардеп ВР і ексголова правління «Комітету виборців України» Ігор Попов поцікавився у Вадима Денисенка, коли негативні для Росії фактори, про які аналітик казав під час свого виступу, можуть стати факторами тиску на Кремль. На це Денисенко відповів, що лінійної залежності між, наприклад, зростанням інфляції та посиленням суспільного тиску на Путіна немає.

 Колишній нардеп ВР і ексголова правління «Комітету виборців України» Ігор Попов

«Я вважаю, багато що буде залежати від зовнішнього тиску. Якщо цей тиск буде різко посилюватися і це буде помножене на обвал цін на нафту, це прискорить процес. Якщо цього не буде, російська економіка може спокійно прожити у напівживому стані. Ще одне: якщо ФСБ стикається, наприклад, із багатотисячними мітингами в одному регіоні Росії, то можна вважати, що цієї проблеми немає. Якщо ж таке відбувається одночасно в 4—5 регіонах, ФСБ сиплеться. При цьому нам слід розуміти, що головна опора Путіна на сьогодні — це Москва, на це теж слід зважати», — сказав Денисенко.

«Як ви оцінюєте можливість проведення виборів в Україні наступного року?», — спитав модератор дискусії Андрій Шевченко у присутнього на зустрічі колишнього голови правління «Комітету виборців України» Олександра Черненка. «50 на 50, тобто або будуть, або ні», — спершу спробував віджартуватися той.

 Олександр Черненко: «Наразі розмови про час проведення будь-яких виборів, на мою думку, є просто колиханням повітря»

«Проведення виборів напряму залежить від того, який зі сценаріїв, котрі сьогодні були озвучені, реалізується. Ми розуміємо, що в поточній ситуації, коли немає припинення вогню і заморожування, проводити вибори нереально і, я би сказав, злочинно. Звісно, якщо заморожування війни відбудеться, питання виборів постане. Коли їх можна буде провести? За негласним консенсусом серед експертів — і парламентські фракції, які нині працюють у Раді, сьогодні підписали угоду, — це може статися мінімум через 6 місяців після припинення воєнного стану. Це той мінімум часу, який потрібний для підготовки. Наступне питання — які саме вибори, бо у 2025 році у нас прострочені будуть усі (парламентські, президентські, місцеві). Питання: які вибори проводити першими й чому? Провести все в один день буде дуже важко. Наразі розмови про час проведення будь-яких виборів, на мою думку, є просто колиханням повітря, у найближчий перспективі я не бачу для цього жодних безпекових, політичних і моральних підстав», — сказав Черненко.

 Під час обговорення колишній заступник міністра культури та інформполітики з питань євроінтеграції Тарас Шевченко на питання про подальший розвиток відносин України та ЄС назвав процес переговорів про це і виконання нами всіх завдань «важливим консолідаційним фактором» для українського суспільства

На запитання «Детектора медіа», чи вважає Ігор Тишкевич негативним фактором впливу на подальший розвиток подій в Україні теперішню відсутність як у влади, так і в суспільстві чіткого бачення, що ми називатимемо перемогою у повномасштабній війні з Росії, він відповів:

«Після успіхів ЗСУ на фронті у 2022 році ідеологема “кордони 1991 року” була дороговказом. У 2023 році ця ідеологема почала втрачати свою легітимність, ця тенденція збереглася й у поточному році. Зараз ми у перехідному періоді, перед нами питання — які проміжні завдання ставити суспільству? Нова ідеологема має бути й символом, і чимось більш-менш реальним. На жаль, поки що й українська держава, й громадянське суспільство працюють недостатньо ефективно з точки зору консолідації усіх людей. Наприклад, у нас є План стійкості, але чи є у нас просто план збільшення потужності генерації електроенергії? Емоційна мобілізація гарно “заходила” у 2022 році, але період, коли можна здіймати населення емоційно, не нескінчений, бо потім маятник відкидає у протилежну сторону. Окрім емоцій, потрібно задіювати раціо, але саме раціональних завдань у нас проголошують мало. Саме через брак раціо сьогодні в Україні пробуксовує ідеологічний ресурс», — сказав Ігор Тишкевич.

 Журналістка «Детектора медіа» Марина Баранівська

Зі свого боку Андрій Шевченко звернув увагу на інформацію останніх соціологічних досліджень в Україні, які свідчать, що вперше після 2022 року кількість тих людей, які наполягають на війні до виходу України на кордони 1991 року, й кількість тих людей, які дуже очікують переговорів, зрівнялася.

 Модератор заходу, співзасновник «Медіацентру Україна» Андрій Шевченко

«Це дає нам нову реальність зі своїми мінусами й плюсами. Мінуси очевидні, але, мабуть, є і плюси, бо це звільняє військово-політичне керівництво держави від колосального тиску з боку тих, хто чекав параду наших військ на Червоній площі вже завтра. Можливо, звільнившись від цього тиску, керівництво держави зможе ухвалювати ті рішення, які наразі є найлогічнішими», — сказав Шевченко.

 Заступниця шеф-редакторки «Детектора медіа», голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа спитала в аналітиків, чи зацікавлена Україна не тільки в поразці Росії, але й у її розвалі. Вадим Денисенко на це відповів, що «розвалу Росії в зрозумілій для нас перспективі не буде»

 Журналіст державної військової радіостанції «Армія FM» Олексій Мустафін сказав, що коли йдеться про ймовірний розвал Росії, «головна проблема не в тому, що це нереально (ми цього не знаємо), а в тому, що у нас немає для досягнення цього інструментарію»

Цю зустріч Андрій Шевченко завершив із властивим йому почуттям гумору, спитавши насамкінець в аналітиків мережі Research Solutions: «“Динамо” Київ чи “Шахтар” у 2025 році?». На це відгукнувся Вадим Денисенко, давши також не позбавлену гумору відповідь: «Какая разница?». В залі зааплодували.

Фото: Ігор Васильєв, «Детектор медіа»