Українізація під загрозою: чому молодь обирає російську мову

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив про ознаки уповільнення процесу українізації у 2024 році.

Він зазначив, що російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, впливаючи на свідомість молодих українців через соціальні мережі, телеграм-канали та медіапростір, особливо на півдні та сході країни.

Кремінь підкреслив, що спостерігається зменшення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною: серед учнів – на 17%, батьків – на 11%, вчителів – на 8%.

Також зменшилися показники використання української мови в освітньому середовищі та зросла присутність російської мови в інтернет-просторі та соціальних мережах.

Особливе занепокоєння викликає мовне середовище серед молоді. Лише 37% учнів спілкуються з друзями українською мовою, а 39% – вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які надають перевагу українській мові в інтернеті.

Уповільнення українізації: чому це відбувається

"Проблематика, яку я озвучував, полягає в уповільненні процесу українізації в певних сферах, таких як освіта, інтернет і приватне спілкування. Це взаємопов'язані середовища, які створюють замкнуте коло. Наприклад, двомовність у родині призводить до двомовності в освітньому процесі та, зрештою, в соцмережах", — каже Фокусу Кремінь.

За словами омбудсмена, згідно з моніторингом Державної служби якості освіти за останні роки, учителі, учні та батьки підтверджують зменшення використання української мови в освітньому процесі. Ця тенденція помітна в школах, особливо під час дистанційного навчання, коли викладачі частіше вдавалися до використання російськомовних матеріалів.

Також аналіз активності молоді в соціальних мережах, по типу TikTok та Instagram, показав зменшення частки українського контенту. Це особливо стосується школярів і студентів — тієї категорії, яка має найбільший вплив на мовні перспективи країни. А ось дані Українського інституту книги свідчать про позитивну динаміку читання українською мовою. Проте мовна двоїстість у побуті та освітньому середовищі залишається проблемою.

"Тому взявши ці три дослідження, нескладно зрозуміти, що мова про молодих українців, які позбавлені стійкового мовного середовища в освітньому процесі. Відповідно це впливає на їхню мовну культуру і поведінку в соціальних мережах, де їх ніхто не обмежує. Відповідно це є наслідок двомовного режиму в домашньому середовищі", — продовжує мовний омбудсмен.

Тарас Кремінь підкреслює, що цей нібито спад українізації – не є чимось раптовим. Дослідження, які проводились раніше проводились серед дорослого населення і не бралися в урахування діти до 18 років, які на той момент здебільшого були на дистанційному навчанні.

Під час зум-конференцій, Google Meet тощо, вчителі дозволяли собі використовувати державну мову лише фрагментарно. Це могли бути окремі частини уроків, фільмів чи текстів, або виконання завдань і прийняття заліків державною мовою. Така ситуація спостерігалася як у школах, так і в університетах.

Однак після повернення до очного навчання Міністерство освіти та інші установи змогли організувати опитування серед учасників освітнього процесу. Зокрема, Державна служба якості освіти провела дослідження у відкритому форматі за допомогою власних методологій.

"Результати свідчать, що загалом в Україні спостерігається позитивна динаміка щодо використання державної мови. Проте майже ніхто не проводив системних опитувань серед дітей. Саме в цьому криється основна загроза, оскільки відсутність досліджень серед наймолодших може приховувати реальні проблеми", — каже омбудсмен.

Українські діти за кордоном: яку мову вчать і як це впливає на майбутнє країни

Кремінь підкреслює, що на сьогодні Україна не маємо повної інформації про ситуацію з дітьми за кордоном. Там перебуває близько пів мільйона українських дітей разом із їхніми батьками. За його словами, зараз надходять скарги, наприклад, з Берліна чи Праги, що частина українських громадян хоче навчатися російською мовою. Більше того, деякі українці, замість того щоб звертатися до суботніх чи недільних українських шкіл, пішли до навчальних центрів, створених структурами країни-агресора.

"Це питання серйозне. Ми бачимо, як ворожа пропаганда діє через їхні центри, освітні ініціативи та культурні проєкти. Така ситуація є викликом для нашої національної безпеки. Велика надія на найближчі засідання, ініційовані Мінкультом, на яких ми будемо просити всі міністерства зосередитися на питанні української мови. Потрібно системно підходити до цього питання, адже мова – це не тільки компетенція Уповноваженого із захисту державної мови. Це питання конституційне, воно стосується кожного українця", — каже омбудсмен.

Також є певні інформаційні загрози, наприклад, через соціальні мережі. У TikTok і Telegram поширюються російські наративи, що особливо впливають на молодь. Сьогодні потрібно серйозно розглядати питання регулювання інтернету на території України. Це має стати пріоритетом як для Уповноваженого, так і для Ради національної безпеки.

"Питання захисту української мови значно глибше, ніж може здатися. Це не лише культурне питання – це основа нашої державності та національної ідентичності. Нам необхідно розставити всі акценти та забезпечити належний захист мови як частини нашої конституційної системи", — наголошує Кремінь.

Омбудсман закликав батьків уважніше ставитися до виховання своїх дітей, спонукати їх до спілкування українською мовою в школі, вдома, у соціальних мережах та під час вибору культурних продуктів. Він наголосив, що від того, якою мовою спілкуються діти зараз, залежить мовне майбутнє України.

Раніше Фокус розповідав, як по-новому офіційно називають жителів Сум – (спойлер) не "сумчани".

Нагадаємо, 2 листопада, у книгарні-кав'ярні "Сенс" в столиці невідомі чоловіки кремезної статури напали на відвідувачку, яка зробила їм зауваження через використання російської мови у закладі. Правоохоронці встановили особу порушника й місце його знаходження.