«Долар по 50»: як надовго тайм-аут

Зрозуміло, що стабільною гривня може бути лише обмежений період. Тому питання полягає в самому періоді. Приміром, уже зараз, взимку 2024/2025 років, «чорний» ринок і валютні обмінники могли б працювати на курсах, що наближаються до 50 грн за долар. Адже гігантський потрійний дефіцит: платіжного балансу, торгівлі й держбюджету, поєднаний з існуючим курсом гривні до долара США, — це міна сповільненої дії, яка могла спрацювати на валютному ринку ще поточного року. Але наразі цього не сталося. І на те були вагомі причини.

Амортизатором девальваційних процесів слугували зовнішні фінансові транші. За підрахунками міжнародного агентства Fitch Ratings, 2025 року «потреби в зовнішньому фінансуванні існують на рівні 38 млрд дол. США порівняно з 41 млрд дол. у 2024 році. Невизначеність щодо зовнішнього фінансування в найближчій перспективі зменшилася, оскільки G7, ймовірно, надасть приблизно 50 млрд дол. у вигляді позик, забезпечених доходами від заморожених російських суверенних активів».

Повільна девальвація чи турборежим

Хоча розмови про вищезгаданий кредит велися ще з минулого року, настільки швидкої його фіналізації мало хто очікував. Саме швидкість відповідних рішень партнерів забезпечила відносну стабільність валютного ринку в останні місяці поточного року. В іншому разі вже під новорічну ялинку-2024 валютні курси могли би бути просто шокуючими.

Фінансові дисбаланси 2025 року в такий спосіб значною мірою було вирішено. Тому гривня майже гарантовано могла почуватися більш-менш спокійно принаймні щонайменше протягом двох перших кварталів 2025 року. Але вже починаючи з третього ризики турборежиму в девальваційному процесі різко зростуть.

Нині, у грудні 2024 року, національна грошова одиниця перебуває на підступах до позначки 42 грн за долар. Тобто сьогоднішній курс майже точно відповідає курсу осені 2022-го.

А чи можна було б утримувати саме такий курс упродовж останніх двох років? Звичайно, причому таке завдання виконувалося б елементарно. Регулятору тільки залишалося б викуповувати надлишок валюти в разі надто різких ревальваційних коливань. Однак це за умови збереження фіксованого валютного курсу (з корекцією час від часу), який був надійним інструментом макрофінансової стабільності, прогнозованості ринку та слугував антидотом для купівлі валюти бізнесом і населенням на всі вільні кошти.

Тобто в такому випадку НБУ менше «посівав» би та більше викуповував би до валютної скарбнички держави. Тож цілком реально, що золотовалютні резерви України станом на осінь 2024 року становили б не близько 40 млрд дол. (як зараз), а ненабагато менше 100 млрд дол. І тоді...

1. Про ризики курсу 50 грн за долар можна було б забути на багато років.
2. Країна мала б стабільний фіксований курс на роки, а значить, постійну привабливість гривневих інструментів (депозитів тощо) і чіткий курсовий орієнтир для всіх учасників ринку.
3. Країна мала б краще торгове сальдо і економічну стійкість.
4. Питання додаткових податків не стояло б так гостро.

Звісно, це не вичерпний перелік пунктів валютної стабільності, яка не відбулася.

Але долар «запівдарма» лише стимулював апетити покупців після переходу країни з фіксованого валютного курсу до режиму керованої гнучкості обмінного курсу гривні. Адже процеси, що зараз відбуваються на валютному ринку, не несли б загрози курсовій стійкості національної грошової одиниці (а фактично економічній безпеці країни) лише в тому випадку, якби валютний дощ ззовні постійно посилювався і не закінчувався ніколи.

Проте вже зараз зрозуміло, що злива доларів та євро від партнерів уже наприкінці наступного року перетвориться на відносно рідкий дощик.

МВФ довіряє гривні

Разом з тим восени поточного року МВФ дещо покращив свої ж весняні валютні прогнози щодо гривні. Наприклад, курс 50 грн за долар тепер відстрочено аж до 2028 року. У доповіді «Перспективи світової економіки» (WEO) зазначено, що середньорічний курс гривні до долара в Україні становитиме:

— у 2024 році: 41 грн за долар (без змін);

— у 2025-му: 45 грн за долар (зниження на 0,8 грн з 45,8 грн);

— у 2026-му: 46,8 грн за долар (без змін);

— у 2027-му: 48,6 грн за долар (зниження на 1,8 грн з 50,4 грн);

— у 2028-му: 50,2 грн за долар (зниження на 1,9 грн з 52,1 грн);

— у 2029 році: 51,7 грн за долар (зниження на 2,4 грн з 54,1 грн).

Схоже, і держбюджет-2025 зверстано саме під бачення МВФ. Адже розрахунковий курс у ньому зазначено саме на рівні 45 грн за долар у середньому по року.

Зрештою, розрахункові курси бюджету досить часто не збігалися з реальними. Зазвичай курс НБУ у підсумку виявлявся меншим.

У 2025-му гривні солодко не буде

Скажемо відразу, валютного апокаліпсису, принаймні в перші два квартали року, точно не станеться. Валютної скарбнички НБУ не поповнював, радше, навпаки, але вдосталь валюти «налили» фінансові партнери.

Різноманітні аналітичні команди прогнозують курс 45–46 грн за долар США на фініші 2025-го, але в першій половині року слабкість гривні буде обмеженою.

Драйвером девальвації гривні, як і цьогоріч, буде населення, для якого з майбутнім гривні все стало зрозуміло ще восени минулого року, відразу після старту нової стратегії НБУ.

Усе ще відносно низький курс долара стимулюватиме потоки імпорту в країну. Валюту на закупівлю некритичного імпорту також «засіватиме» регулятор.

Відповідно, прискориться спустошення золотовалютних резервів, але певний час їхній рівень буде збалансований уже запланованими та розписаними на наступний рік зовнішніми траншами.

2024 рік зруйнував валютну стабільність у баченні професійних учасників ринку та населення. Валютні очікування розгойдані та розбалансовані, що коштує бюджету десятки мільярдів гривень, а валютній скарбничці — чимало мільярдів доларів.

Започаткувалася інфляційно-девальваційна спіраль. Тобто постійна девальвація підштовхує інфляцію. І бізнес, і населення перебуватимуть під подвійним ударом за рахунок як втрати курсової різниці, так і стрімкого зростання цін. Дорожчатимуть усі товари, а не лише імпорт, оскільки частка імпортних складових у товарах українського виробника висока.

Ситуація на сході країни, політична невизначеність, фактор Трампа, вчасність траншів, інфляційний тиск, зниження інвестиційної привабливості, відплив капіталу, дохідність гривневих і валютних депозитів, розмір ключової ставки, стан енергетичної інфраструктури, газових активів, портів Чорного моря, погода та врожай сільгоспкультур будуть визначальними для валютних коливань.

Проте основними маркерами валютного ринку залишатимуться достатній або, навпаки, обмежений наприкінці року обсяг зовнішнього «макрофіну» та частка дефіциту бюджету, яку вдасться з його допомогою перекрити.

Антибіотики для фінансової системи поки забезпечують міжнародні фінансові організації та окремі країни. Але подушки безпеки для того, щоб утримувати ситуацію під контролем, коли рано чи пізно міжнародні транші будуть обмежені, у нас досі не створено. Майже вся валюта, що надходить, розходиться з коліс.

При цьому 2025-й може стати останнім роком, коли валютні потоки ззовні «зайшли» в особливо великих розмірах. Тим більше не слід забувати про високу ймовірність фактора укладення прискореної мирної угоди під тиском Трампа. В цьому разі, принаймні спочатку, ентузіазм фінансових партнерів може зменшитися. Адже призупинення гострої фази війни — це певним чином охолоджуючий фактор для зовнішніх фінансів.

І якщо ефективність валютних витрат, зокрема валютних інтервенцій, не покращиться, ми можемо стати ще біднішими, виробництво зайде в стагнацію, а люди й капітали (корпоративні та особисті) і надалі залишатимуть країну та осідатимуть у передбачуваній європейській економіці.