Міст, через який Україна програла війну: одна й там сама помилка у двох війнах

Незірваний міст, через який Україна програла війну – історик розповів про помилку минулого і зробив аналогію з сучасністю.

Україна програла війну через незірваний міст. І йдеться не про Чонгар чи Антонівський міст, а про події понад сторіччя тому, під час Листопадового зриву 1918 року, коли Західноукраїнська Народна Республіка проголосила незалежність.

Повчальну історію нагадав ветеран та майор у відставці, історик Юрій Юзич у своєму Facebook.

"Міст через який Україна програла війну. Це мабуть єдине творіння Гюстава Ейфеля на історичних українських землях. Того самого, якого знаємо як творця Ейфелевої вежі у Парижі", – пише історик.

Йдеться про залізничний міст в Перемишлі (сучасна Польща) через ріку Сян.

"Кожен, хто вивчав хоча б в загальному причини поразки України в так званій першій польсько-українській  війні 1918-1919 року, неодмінно чув – залізничний міст у Перемишлі потрібно було підірвати… Бо в результаті через цей міст йшло забезпечення оточеному з усіх боків гарнізону поляків у Львові", – зауважує Юрій Юзич.

За його словами, завдяки цьому мосту українці втратили Львів і Галичину, а опісля – всю Україну.

"У 1930-х роках молодий актив ОУН неодмінно знав, що непідірваний міст врешті-решт привів до поразки української армії на польському фронті. І подальша Вовчухівська операція, щоб перерізати залізничну колію, принесла багато жертв нашій армії, але втримати зайняту ділянку вже не було сил - її атакували з двох сторін. Багато років я теж читав про той міст в Перемишлі і також не розумів чого ж його тоді не підірвали, це ж було очевидне рішення", – розповідає історик.

Як виявилося, команда підривачів прибула в Перемишль. Місто у той час ще було під контролем української влади. Історик розповідає, як українці боролись за Перемишль, який був одним з центрів українського національного відродження у колишній Австро-Угорщині.

"Коменданта-поляка місцевого гарнізону взяла у полон 16-літня українська дитина. Ще одна наша дитина загинула у бою на залізничному вокзалі (тут і сьогодні часто звучить українська мова). Під час боїв загинуло двоє неповнолітніх українок. Взагалі саме гімназисти, як і в багатьох інших містах Галичини, були рушійною силою Листопадового зриву 1918 року у Перемишлі. Це треба памʼятати кожному, хто бува навідається на польський "цвинтар орлят" у Львові (польський військовий меморіал у Львові, де поховані учасники боїв проти ЗУНР – Ред.)", – говорить історик.

Юзич розповідає, що міст не підірвали, бо лідери місцевої української громади заборонили підрив. Мовляв, відновлення споруди буде надто дорого коштувати. Історик зауважує, що така позиція до болі нагадує події сучасної війни з РФ.

"Коли програємо державу вже не потрібно буде відбудовувати підірвані мости, робити коштовні "важливі" комунальні закупівлі… Бо в могилі чи у окупації / еміграції працюють зовсім інші правила", – наголосив він.

Історик нагадав сучасним можновладцям, що жоден із лідерів УНР не зміг стати успішним, залишивши Україну і "через кілька років після війни бідували навіть ті, які мали рахунки і нерухомість за кордоном".

"Міст Айфеля у Перемишлі чудове нагадування того, як все може закінчитись. І щоденні черги українців на місцевому вокзалі за 150 метрів від цієї памʼятки, мали б постійно нагадувати ціну поразки. Але не нагадують, бо ми досі на свою історію дивимося переважно чужими очима. Очима раба і "господарника", який хоче врятувати стратегічний міст, який потрібно було висадити в повітря. Щоб опісля мати можливість відбудувати. Але не судилося, бо у війни інші правила", – підсумував Юрій Юзич.

Зауважимо, що на початку повномасштабного вторгнення українським силам не вдалося підірвати Чонгарський міст на адмінмежі з окупованим Кримом та Антонівський міст у Херсоні. На думку деяких аналітиків, це допомогло швидкому просуванню росіян на півдні.

• У Польщі хочуть прирівняти ОУН і УПА до фашизму: до Сейму внесли законопроєкт
• Українці змінюють свою думку про поляків: результати опитування
• Польща не буде блокувати вступ України до ЄС через "Волинську трагедію" - Дуда