«Влада душить опозицію і не хоче миру». Пропагандисти — про Юрія Бойка та «різдвяне перемир’я» між Україною і Росією

У листопаді 2024 року на президентських виборах у США переміг Дональд Трамп. У передвиборчій агітації він обіцяв завершити війну в Україні за 24 години. Разом із тим в Україні теж тривають дискусії про проведення нових президентських і парламентських виборів. А президент Росії Володимир Путін узагалі подає проведення виборів Президента України як умову для переговорів з Україною:

«Росія говоритиме з Зеленським, якщо він піде на вибори та отримає легітимність», — сказав Путін під час пресконференції 19 грудня.

Поки в Україні діє правовий режим воєнного стану, за статтею 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» проведення виборів під час його дії заборонене. Але перспективи зупинення бойових дій і скасування воєнного стану спонукають політичних акторів розпочати свої передвиборчі кампанії. Наприклад, в статті «Української правди» йдеться про активізацію Юлії Тимошенко, яка «пропонує “спільний похід” на вибори» великій кількості зацікавлених.

А в листопаді в мережі «Тікток» почав свою агітацію Юрій Бойко, голова депутатської групи «Платформа за життя та мир», утвореної колишніми членами забороненої в Україні партії «Опозиційна платформа — За життя» («ОПЗЖ»). У відео політик говорить на популістичні теми на кшталт допомоги переселенцям чи зростання цін на товари. 14 грудня Бойко опублікував коротке відео, в якому говорив про «радикалів», які «почали зносити пам’ятники, перейменовувати міста, забороняти людям говорити рідною мовою та забороняти ходити до тієї церкви, до якої вони хочуть ходити». Така риторика збігається з традиційними пропагандистськими наративами Кремля, які націлені на роз’єднання українців і поширення конфліктів у суспільстві.

Під час виступу у Верховній Раді 19 листопада президент Володимир Зеленський прокоментував актуалізацію дискусій про вибори:

«У нас в Україні є деякі люди, які, може, зголодніли до влади настільки, що хочуть боротьби всередині нашої держави більше, ніж заради нашої держави. Хочуть політичних суперечок в окопах, як у телестудіях. Це згубно для України».

Утім, вибори неможливі без завершення правового режиму воєнного стану, а відтак — і без зупинення російського вторгнення в Україну. Деякі міжнародні лідери намагаються заробити політичних балів і посилити свій вплив шляхом висування пропозицій і планів врегулювання російсько-української війни. Однією з останніх таких ініціатив була пропозиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана запровадити «різдвяне перемир’я» та провести масовий обмін полоненими, для чого він 11 грудня дзвонив Путіну, який нібито з такою пропозицією погодився. Очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто характеризував угорську пропозицію так, нібито «подібної до неї не було за останню тисячу днів».

Однак під час пресконференції в Брюсселі Володимир Зеленський пояснив, що угорська сторона не контактувала з українською (на відміну від розмов із Путіним) щодо ідеї різдвяного перемир’я:

«Що пропонує угорська сторона — мені невідомо, окрім того, що це звучить якось святково — “різдвяний обмін”. Нам зовсім невесело… Нічого не може обговорюватись і вирішуватися без України».

«Політичні повії набирають розгін перед виборами»

У проросійських каналах тему виборів слідом за Путіним підв’язують під уже усталені тези про узурпацію влади Володимиром Зеленським і Андрієм Єрмаком. Наприклад, у телеграм-каналі з 1 млн підписників писали, що голова Офісу Президента нібито не збирається проводити президентські вибори, адже «рейтинг Зеленського продовжує падати та зрівнявся з експрезидентом Петром Порошенком». Підкріплює свої слова пропагандист статистичною інформацією невідомого походження.

У тому ж телеграм-каналі дискредитували новостворене Міністерство національної єдності. «7 млн українських біженців за кордоном створюють дуже серйозну загрозу» для Зеленського, адже вони «не перебувають під впливом єдиного телемарафону», — пише пропагандист. Нібито щоб утримати владу в державі, Володимир Зеленський захоче фальсифікувати вибори через підтасування голосів виборців за кордоном. Основну роль у цьому буцімто й буде відіграти Міністерство національної єдності. На нього, мовляв, українська влада поклала обов’язок зменшити кількість охочих українських громадян голосувати за кордоном.

Основним конкурентом для Зеленського пропагандисти називали колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. У цьому ж телеграм-каналі пропагандист пише, мовляв, Офіс Президента України боїться рейтингів Залужного і Буданова, які випереджають Зеленського, і саме тому «Буданова відімкнули з ефірів і він зник з екранів, а Залужного відправили в Лондон, сподіваючись на його зникнення з інформаційного простору».

Ворожий агітпроп неодноразово вдавався до дезінформаційних кампаній про протистояння Зеленського та Залужного, метою яких був розкол між військовим і політичним керівництвом України.

У іншому телеграм-каналі зі 115 тис. підписників писали, що «британці готують Залужного на заміну Зеленському». Телеграм-канал процитував у цій публікації колишнього українського народного депутата Олександра Дубінського, якого звинувачено у державній зраді та який зараз перебуває в СІЗО: «Зеленський не братиме участі в жодних виборах, але розчищатиме шлях своєму “колезі” по співпраці з MI-6 — Залужному».

Поширюючи такі повідомлення, пропагандисти підживлюють усталені штампи кремлівської пропаганди, що «Зеленський — маріонетка Заходу».

Британський слід прокремлівські пропагандисти побачили й у зверненні Юрія Бойка. Канал зі 138 тис. підписників писав, що «ОПЗЖ» й особисто Сергій Льовочкін, народний депутат, обраний за списком цієї партії, працюють «на Банкову і на британців», які буцімто необхідні Сполученому Королівству, щоб «залишати за собою контроль над колонією».

Колаборантка і прокремлівська пропагандистка українського походження Тетяна Монтян схарактеризувала відео Бойка словами «політичні повії набирають розгін перед виборами». Пропагандистка-зрадниця висловлювала своє невдоволення, що «Бойко і його компанія обслуговує інтереси президентів (що Порошенко, що Зеленського)».

У іншому телеграм-каналі з 1 млн підписників пропагандисти писали, що нібито це «Єрмак дав команду своїм сателітам почати гру» та «розіграв карту ОПЗЖ». За словами пропагандиста, таким чином українська влада начебто хоче змістити інформаційний фокус із провалів на фронті.

Відео у тіктоці Юрія Бойка розкритикувала і Діана Панченко, яка була телеведучою каналу NewsOne Віктора Медведчука, виїхала до Росії, а зараз є підозрюваною у кримінальному правопорушенні за виправдовування російської агресії. У своєму телеграм-каналі, де майже 350 тис. підписників, прокремлівська пропагандистка називала Юрія Бойка «зрадником своїх ідей і самого себе».

«Різдвяне перемир’я»

Для поширення дезінформації щодо бажання України завершити війну російські й прокремлівські пропагандисти цитували угорського очільника МЗС Петера Сіярто. Наприклад, пропагандистське медіа RT у телеграм-каналі з 1 млн підписників цитувало слова Сіярто, що «замість того, щоб думати про “різдвяне перемир’я”, держави ЄС хочуть дати Україні 6 млрд євро на зброю». Схожий зміст мали процитовані слова Петера Сіярто в проросійському каналі з 451 тис. підписників:

«Ніхто не висловився ЗА. Лише словацький колега підтримав збереження на порядку денному дипломатичного рішення. Понад те, багато хто висловився проти припинення вогню».

Такими повідомленнями угорського МЗС, які цитують російські пропагандисти, відбувається дискредитація і України, і Заходу. Просувається теза, що ніхто з них буцімто не хоче «примирення», а тільки війни. Утім, прокремлівські пропагандисти використовували повідомлення угорської сторони, щоб просувати більш вигідне для себе твердження: «Путін хоче миру, а Україна відмовляється».

«Відмова Зеленського від різдвяного перемир’я та обміну полоненими за ініціативою Орбана — це підтвердження того, що Київ не зацікавлений у мирі», — написав пропагандистський канал з 501 тис. підписників.

Дискредитацію української влади проводив проросійський пропагандист Анатолій Шарій, якого підозрюють у державній зраді. У телеграм-каналі з 1,3 млн підписників він написав, що «Зеленський вустами свого спічрайтера звинуватив Орбана в обстрілі України». Насправді пропагандист вдався до перекручування, адже радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин повідомив у мережі «Х», що Москва використала слова Орбана, щоб прикрити ними підготовку обстрілу української енергетичної системи.

Інший державний зрадник і колишній народний депутат від Партії регіонів Олег Царьов у своєму телеграм-каналі з 343 тис. підписників висміював Україну, мовляв, «Росії невигідне різдвяне перемир’я», бо «Росія наступає, а Україна кожного дня втрачає території». У цій же публікації зрадник вдавався до дискредитації президента України, називаючи його «злим, несмішним клоуном».

Ворожий агітпроп спрямовує свої зусилля на посилення конфліктів і розколів в українському суспільстві, маніпулюючи темою повоєнних виборів. Пропагандисти зображують вибори в Україні як найдієвіший засіб розв’язання всіх проблем в Україні. Вперше публікації на теми виборів з’явилися навесні 2024 року, коли підходила до кінця каденція Володимира Зеленського. Саме відтоді в телеграм-каналах почали поширювати повідомлення про нелегітимну владу в державі та з’явилися заклики до акцій протесту. У публікаціях про потребу проведення виборів в Україні пропагандисти намагаються сконцентрувати на представниках влади весь негатив від подій, які відбуваються в Україні, включно зі звинуваченнями у тому, що Україна мусить захищатися від російської збройної агресії. Таким чином вони намагаються відвернути увагу від Росії як держави-агресорки.

Також пропагандисти намагаються покращити міжнародний імідж Росії та переговорні позиції з закріпленням за Україною образу держави, яка нібито не хоче миру та відмовляється від усіх пропозицій врегулювання війни. Цій меті підіграють дії угорського прем’єр-міністра і дискредитаційні слова угорського МЗС в бік України та Європи.

Негативну оцінку дій Юрія Бойка давали переважно зрадники й колаборанти, які втекли з України до Росії. Така реакція, ймовірно, може зумовлюватись особливостями відносин між політиками та пропагандистами, які виїхали в Росію і залишились в Україні. Додатковим фактором такої реакції є те, що на відміну від зрадників-втікачів Бойко, хоча і був першим номером у виборчому списку «ОПЗЖ» на парламентських виборах 2019 року, залишився в українській політиці.

Після слів про «радикалів» Юрія Бойка викликали на допит до Служби безпеки України. Після візиту до СБУ Бойко записав відео з вибаченнями. А вже 19 грудня Верховна Рада з другої спроби виключила Бойка зі складу Комітету з прав людини. Попри такі слова колишній співголова проросійської партії «ОПЗЖ» все ще залишається в українській політиці, балансуючи між проросійськими та провладними тезами, які, наприклад, лунали у коментарі для «BBC News Україна».

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач