Летять непомітно, б’ють — далеко: нові розробки українських дронів оцінили експерти

Україна стрімко розвиває технології безпілотних літальних апаратів (БпЛА), які сьогодні відіграють ключову роль у протистоянні російській агресії. Українські розробники створюють дрони для розвідки, ударних операцій, транспортування вантажів, а також для застосування на землі, в повітрі та на воді. Кожна з цих категорій відповідає конкретним завданням і вимогам.

Нещодавно Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про завершення випробувань лінійки дронів з оптоволоконним зв’язком, які можуть бути досить ефективними на полі бою.

Розвиток виробництва українських дронів

20 грудня Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про завершення чергового етапу випробувань українських дронів, що використовують оптоволоконні технології, які незабаром будуть кодифіковані. Це відкриває можливість для серійного виробництва цього виду озброєння і постачання за державними контрактами.

Завдяки використанню оптоволокна у FPV-дрона, апарати стають несприйнятливими до радіоелектронної боротьби (РЕБ), а з’єднання вирізняється високою міцністю.

Зазначається, що випробування пройшли відразу кілька розробок, зокрема дрон Black Widow Web 10. Цей апарат здатний долати відстані до 5 км і перевозити бойовий заряд вагою до 2 кг. Дрон успішно пройшов процес кодифікації та отримав код НАТО, що підтверджує можливість його застосування в рамках широкого спектра завдань, пов’язаних із використанням безпілотних технологій.

“Це не просто новий зразок озброєння — це вікно можливостей для подальших досліджень і розробок у галузі оптоволоконного зв’язку. Роботизація та безпілотні технології отримали новий вектор розвитку. FPV-дрони з цією технологією стають серйозною проблемою для противника на лінії бойового зіткнення”, — повідомили в Генштабі ЗСУ.

20 грудня український військовослужбовець із позивним “Мадяр” опублікував відео, на якому бійці його підрозділу застосовують дрони з оптоволокном. За його словами, використання цих дронів почалося значно раніше.

“Ми досить довго використовували їх, просто прийшов час трохи “висвітлити” це. Значне збільшення використання цих засобів противником створює нам чимало проблем, тому що ці дрони не піддаються впливу ні засобами радіоелектронної боротьби, ні особливостями рельєфу, і це дає змогу противнику переміщатися цими дронами фактично на малих висотах — 20, 30, 50 метрів від землі, де виявити їх значно складніше”, — розповів Суспільному “Мадяр”.

Головна перевага дронів з оптоволоконним кабелем — відсутність технологічної протидії. Засобів, які можуть масово виявляти та заважати роботі таких дронів, наразі немає.

“Дрони на оптоволокні — це зовсім інша історія. По-перше, їх не перехопити звичайними засобами РЕБ, по-друге, на них не можна впливати для управління, тому що вони не випромінюють радіочастот, а з’єднуються за допомогою волокна. Ефективних засобів проти них не існує. Вигадують якісь звукові датчики, які встановлюють на статичних цілях на позиціях, щоб почути, коли наближається FPV-дрон, а також гладкоствольну зброю з набоями, які створюють хмару картечі, що має зупинити дрон. Але це не є засобами масового застосування. Ви точно не будете стріляти картеччю з пікапа, коли рухаєтеся. Тут потрібен якийсь технологічний спосіб, пошук якого ще триває”, — заявив “Мадяр”.

ЗСУ можуть користуватися новими розробками завдяки українським науковцям. Як зазначив президент України Володимир Зеленський під час нагородження науковців 10 грудня, на полі бою важливим є все, зокрема інтелект. Наприклад, сучасні технології за правильного використання допоможуть перевершити противника, у якого більше ресурсів.

“Ракета “Паляниця” вийшла в серійне виробництво. Перші бойові застосування успішно пройшла ракета-дрон “Пекло”. Днями ми передали нашим Силам оборони першу партію. Тривають успішні випробування нової ракети “Рута”. Далекобійний “Нептун” скоро стане жахливою реальністю для окупантів. Це стосується і наших дронів. Розвідник “Гор”, нічні бомбери “Вампір” і Heavy Shot, FPV-дрони “Колібрі” і “Камік”, FPV-літаки Darts, далекобійні наші можливості — дрони, такі як “Лютий”, Fire Point-1, інші ваші розробки, інші наші українські досягнення. Усе це — українське виробництво. Усе це вже активно використовується. І на фронті, і у ворожому тилу теж. Те, що дає Україні силу. Те, що дає нам, українцям, захист. Те, що принесе нам, я впевнений, справедливий мир”, — сказав президент.

Влітку українські військові вперше вдарили по армії РФ новою зброєю — ракетою-дроном “Паляниця”. Експерти зазначають, що на дрон-ракету можна встановлювати касетний диспенсер для того, щоб засоби протиповітряної оборони РФ не могли моніторити “Паляницю” по всьому маршруту. На відміну від більш поширених гвинтових дронів “Паляниця” має турбореактивний двигун. У неї — класична аеродинамічна форма з кермами у хвостовій частині та крилами попереду.

До зими в Україні пройшли успішні випробування нового дрона-ракети “Рута”. Головна його перевага — високошвидкісний політ у межах 500-800 км/год. Дальність польоту — 300 км. Ракета-дрон може проводити ударні та розвідувальні завдання з можливістю повертатися і сідати на парашуті.

Ще один дрон-ракета, про який стало відомо цієї осені, — “Пекло”. Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін повідомив, що дрон-ракету створив український виробник “з нуля” протягом року.

“Пекло” не тільки виробляється серійно, а й постійно вдосконалюється. Постійно ведуться роботи з підвищення рівня захищеності виробу від впливу РЕБ, поліпшення експлуатаційних характеристик і точності ураження”, — зазначив міністр.

За його словами, “розробляються нові види бойової частини для розширення списку можливих об’єктів ураження”.

Військовий оглядач Денис Попович повідомив, що Сили оборони завдають ефективних ударів по військових об’єктах на території РФ на різній відстані, використовуючи українські дрони.

“Насамперед варто відзначити дрони, найрізноманітніші, які завдають ударів на стратегічну глибину. Це також морські дрони, всім уже відомі (Sea Baby, — ред.), за допомогою яких вдалося вибити Чорноморський флот Російської Федерації з Криму. Не з Чорного моря загалом, поки що це неможливо зробити, зокрема з географічних міркувань, але вибити його з Криму і фактично на 90% позбавити його функціональності вдалося”, — зазначив оглядач.

Наразі Чорноморський флот Російської Федерації здебільшого використовують лише для ударів по території України за допомогою ракет “Калібр”, доповнив спікер.

Також Попович акцентував, що в Україні виробляють FPV-дрони, які дуже широко застосовують на фронті.

“FPV-дрони дуже широко використовуються на фронті. Це і розвідувальні БпЛА, без яких зараз неможливо уявити собі поле бою. Вони допомагають виявляти ворожі цілі, наводити артилерію. Часто останнім часом вони заміщують собою артилерію”, — сказав Денис Попович.

Ефективність українських дронів на полі бою в оцінці експертів

Які в Україні є нові військові розробки у сфері безпілотних апаратів? У чому перевага дронів з оптоволокном? Чи можна розширити виробництво далекобійних ударних дронів? Як використання БпЛА змінило ситуацію на полі бою? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

Юрій Федоренко, командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) “Ахіллес” 92-ї ОШБр;
Валерій Боровик, голова правління Альянсу “Нова енергія України”, засновник компанії-розробника дронів “Перший контакт”;
Костянтин Криволап, авіаційний експерт;
Павло Гвозденко, заступник командира окремого загону безпілотних систем спеціального призначення “Тайфун” Національної гвардії України;
Ян Матвєєв, військовий експерт.

ЮРІЙ ФЕДОРЕНКО: Виробництво дронів в Україні не залежить від китайських компонентів

— Україна стала лідером у розробці та використанні малих безпілотників для розвідки та ударних операцій. Інші країни не мають або не мали до початку повномасштабної війни подібних до українських аналогів і розробок БпЛА. Важливим моментом у виробництві дронів є незалежність від китайських компонентів.

Сьогодні низка європейських країн спільно з Україною виготовляє безпілотні системи без китайських компонентів. Топовий коптер війни Mavic (“Мавік”) китайського виробництва до останнього часу не мав альтернативи. Наразі низка європейських країн, і що дуже важливо — Україна, змогли зробити аналоги. Вони дорожчі, але виконують необхідні завдання не гірше, ніж “Мавік”.

Фінансування розробки та виготовлення нових типів БпЛА як Україною, так і європейськими партнерами вже у 2024 році призвело до появи нових і модернізації старих моделей.

Ми отримали лінійку безпілотників, які можуть знищувати противника на оперативному рівні, тобто на дальності від 60 км, що дає змогу їм вражати законні військові цілі й на території Російської Федерації. Крім того, ми отримали безпілотники, якими можна ефективно збивати ворожі розвідувальні ударні дрони. Також ми отримали безпілотник, дуже схожий за своїми характеристиками на російський “Ланцет”, виробництво якого набагато дешевше. Плюс у 2024 році активно модернізувалися старі моделі БпЛА.

Зараз важливо навчитися обходити системи радіоелектронної боротьби противника. Баневі РЕБ, які росіяни встановлювали на свою техніку, створювали проблеми на полі бою і потрібно було розв’язувати це питання.

Відбулася модернізація конструкції дронів, ми стали використовувати штучний інтелект для автоматичного доведення БпЛА до цілі. Це означає, що безпілотник захоплює ціль до входження в зону дії ворожої РЕБ, а далі йде вже без пілота і самостійно підбиває або знищує ціль.

Ще одним рішенням виявилися оптоволоконні дрони, сигнал управління в яких передається по тонкому оптоволокну. Але такий апарат має низку обмежень — він може бути вкрай ефективним при виконанні одних завдань, і менш ефективним в інших.

Основна його перевага в тому, що такому БпЛА не страшні засоби РЕБ противника. Сигнал від пілота до дрона йде по фізичному передавальному кабелю — це величезний плюс для передової. Однак є і мінус — це дальність польоту. Дрон не може літати так далеко, як літають бездротові дрони.

ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: Сьогодні БпЛА — це більш маневрові ракети, якими можна керувати в реальному часі

— В Україні є багато дронів, які почали використовуватися з 2015 року і потім вони пройшли значне вдосконалення. Ці апарати виконують тактичні завдання зі знищення техніки на відстанях до 60 кілометрів.

Нові моделі, такі як “Паляниця” та “Пекло”, ще мають довести свою ефективність, особливо з погляду масовості, вони продовжують розвиватися і можуть бути замінені більш досконалими та дешевшими версіями в майбутньому.

Розвиток безпілотників в Україні залежить від зусиль місцевих виробників. Україна, як найбільший полігон для тестування безпілотних технологій, продовжує розробляти ударні та розвідувальні дрони. Очікується, що наші партнери підтримуватимуть закупівлі дронів із тактичним радіусом дії 25-50 кілометрів, але також потрібно розвивати безпілотники з дальністю 100 і більше кілометрів.

Майбутнє — за розширенням можливостей української армії в галузі далекобійних ударних дронів, щоб не залежати від західних партнерів, які можуть запропонувати дорожчі рішення. Це важливо для розвитку обороноздатності України та посилення союзників по НАТО. Важливим аспектом є тестування нових технологій, їх удосконалення та взаємовигідна співпраця з партнерами.

Не менш важливим є розвиток далекобійних ударних безпілотників, які можуть вражати не лише ворожу техніку, а й ракети, бомбардувальники, а також кораблі противника.

Безпілотники — це ракети з можливістю зміни маршруту та цілі в реальному часі, що відкриває великі можливості для України в цьому напрямку.

КОСТЯНТИН КРИВОЛАП: БпЛА на оптоволокні невразливі для ворожих систем РЕБ

— Заяви про необхідність БпЛА з оптоволокном лунали ще рік тому і тоді деякі фахівці вважали, що “дрон на мотузці” не потрібен, проте вони виявилися чудовим рішенням в умовах роботи ворожих засобів радіоелектронної боротьби. У таких дронів є особливості роботи, оптимальна їхня дальність — 5 км, проте Україна ставить більш амбітні завдання.

Цікава специфіка польоту: ти не можеш літати так, як літав раніше, ти мусиш літати повільно і поступово, щоб котушка рівномірно розмотувалася, і ще треба розуміти, які є під тобою перешкоди. На одні види дерев може добре лягати ця “волосінь” (найпоширеніший діаметр — 250 мікрон, — ред.), навіть якщо є вітер, з нею нічого не відбувається. На інші види дерев або чагарників вона лягає погано.

Зараз росіяни літають дронами на оптоволокні до 5 км, деякі залітають на 7 км. Ми поставили амбітну мету — літати на 10 км, і є вже котушки довжиною 15-17 км.

Бюрократію в процесі забезпечення військ новими зразками техніки зараз значно скорочено. Заява Генштабу ЗСУ про те, що процес отримання коду НАТО лінійкою безпілотників на оптоволокні наближається до завершення, тому свідчення.

Кодифікація — це проходження програми випробувань, яка підтверджує, що ти вмієш це робити й в тебе є, на чому це робити: є виробництво і твоя продукція гідна того, щоб вона могла проходити за контрактами Міністерства оборони.

Безпілотники на оптоволокні не тільки невразливі для РЕБ, а й забезпечують безпеку операторів. Немає випромінювання радіохвилі — нічого пеленгувати. Ти не можеш на нього впливати жодними засобами РЕБ, частотами, потужними випромінювачами: у нього немає органу, яким він це чує. А якщо ти хочеш виявити його оператора, то ти тоді маєш бігти по цій “нитці” і дивитися, де знаходиться оператор, але оператор необов’язково буде там знаходитися.

ПАВЛО ГВОЗДЕНКО: Потрібно розвивати можливості бити далекобійними дронами по території РФ

— Моєму підрозділу “Тайфун” минулого місяця вдалося знищити ворожий комплекс РЕБ “Борисоглібськ-2”, який є дуже ексклюзивною дорогою технікою. Вартість цього комплексу оцінюють у 200 млн доларів. Росіяни використовували цей комплекс на Покровському напрямку, де дуже активно йдуть бойові дії. Ворог туди кидає максимально свої сили для того, щоб продавити ситуацію. Цей комплекс був знищений дронами. Так, він не знаходився настільки далеко, проте, цю роботу зробили дрони. Вартість дронів, які використовували по такому дорогому комплексу, склала близько 5 тис. доларів.

Що стосується більш дальньої роботи, то зараз це дуже актуальна тема, тому що ворожа дорога техніка здебільшого відведена на ту відстань, яка є поза зоною досяжності нашої артилерії й, відповідно, по ній складніше працювати. У глибині знаходиться багато і систем РЕБ, і систем ППО, які дуже сильно заважають нашим Силам оборони ефективно проводити свою роботу.

Далекобійні удари українськими дронами вглиб території РФ – це дуже перспективна тема і для цього необхідно докладати максимальних зусиль. Для того, щоб долетіти на таку велику відстань, потрібна вже складна техніка з великою кількістю вибухівки. Немає сенсу, скажімо, нести 1,5-2 кг вибухівки в Грозний, туди потрібно відправляти максимальну кількість, щоб ворог відчув прильоти.

Зараз українські військові використовують безпілотники, які є переробленими пілотованими літаками. Такий літак може доставляти чимало вибухівки, починаючи від 100 кг і більше. Є нові розробки, про які ми поки що не можемо говорити. Я думаю, що після когось, як на нашу землю прийде мир, ми вже зможемо побачити й ті розробки, які використовувалися для того, щоб долітати так далеко і робити боляче ворогу.

ЯН МАТВЄЄВ: Використання дронів кардинально змінило підхід до ведення бойових дій

— Безпілотники стали ключовим елементом сучасних битв, вони відіграють важливу роль як в атаці, так і в обороні. Ці пристрої варіюються від невеликих дронів-камікадзе до великих апаратів, що скидають міни та фугаси на позиції противника.

БпЛА забезпечують тотальну розвідку, яку неможливо замінити, дозволяючи командирам спостерігати за полем бою в реальному часі, а також давати оперативні вказівки солдатам. Це кардинально змінило підхід до ведення бойових дій.

Особливе значення безпілотники мають для ЗСУ, ставши важливим інструментом для вогневого ураження. Без них багато російських атак було б неможливо зупинити, враховуючи дефіцит боєприпасів та артилерії.

Попри необхідність в авіації та більшій кількості боєприпасів, українські військові успішно розвинули індустрію дронів і використовують їх повсюдно, що значно посилює ЗСУ. Російська армія також використовує дрони, але в менших обсягах і відстає в цьому питанні, особливо за масовістю.