Майже 50% опитаних українців згодні на вступ до НАТО, якщо частина територій залишиться окупованою, — опитування

47% опитаних українців згодні на вступ України в НАТО, якщо частина українських територій залишиться окупованою Росією. Порівняно з червнем 2023 року, частка респондентів, які підтримують такий варіант, зросла на 14 відсоткових пунктів. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 листопада по 14 грудня 2024 року.

Водночас не готові підтримати вступ до НАТО, якщо частина території України буде окупованою, 36% опитаних. Це на 16 відсоткових пунктів менше, ніж у 2023 році. 

Про неготовність підтримати вступ до НАТО без окупованих територій переважно повідомляли респонденти, старші 50 років (40%), респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у східних (36%), центральних (38%), південних (48%) областях, респонденти, які живуть за межею бідності (46%), респонденти, які мають близьких на тимчасово окупованих територіях (42%). 

Більш ніж половина респондентів (55%) вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України є вступ до НАТО. Ще 12% підтримали нейтральний статус, забезпечений міжнародними гарантіями.

Найменшу підтримку респонденти висловлювали стосовно позаблокового статусу з обмеженням власних оборонних спроможностей і ставка винятково на власні сили зі збереженням оборонних спроможностей (по 3% опитаних).

На думку 60% респондентів, вступ України до НАТО здатен унеможливити повторну військову агресію з боку Росії. Серед інших оборонних стратегій, які можуть бути ефективними для захисту від повторного нападу Росії, респонденти також називали відновлення ядерного статусу держави (39%), постачання Україні зброї та техніки з боку країн-партнерів (27%), розміщення на нашій території військових з країн-партнерів (26%), можливість вражати воєнні об'єкти на території Росії (24%).

Найменш ефективною із запропонованих стратегій, на думку респондентів, є створення демілітаризованої зони на лінії зіткнення незалежно від того, чиї війська будуть залучені до її контролю.

Як зауважили соціологи, вступ України до НАТО та відновлення ядерного статус є найпоширенішими варіантами відповідей серед усіх респондентів незалежно від макрорегіону проживання до повномасштабного вторгнення, фінансового становища чи наявності близьких на тимчасово окупованих територіях. 

Всеукраїнське опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 листопада по 14 грудня 2024 року методом face-to-face.

Соціологи опитали 1518 респондентів віком від 18 років, які проживають у різних регіонах України. У Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях — лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%.

1 жовтня колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте офіційно прийняв повноваження Генерального секретаря НАТО від свого попередника Єнса Столтенберґа. Новий генсек заявив, що домагатиметься виконання зобов’язань Альянсу перед Україною, зокрема про незворотність її вступу в НАТО, а також назвав пріоритетом також посилення військової допомоги Києву.

• Читайте також: Вступ України до НАТО: не «частинами», а «поступово»

Ще 11 липня 2023 року саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив пакет рішень із трьох елементів щодо України. Зокрема, союзники підтвердили, що Україна стане членом Альянсу, і погодились вилучити з процедури вступу вимогу про виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ). За їхніми словами, це змінить шлях України з двокрокового процесу на однокроковий. Тоді ще генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що НАТО оголосить про запрошення Україні, «коли союзники погодяться і будуть досягнуті умови».

12 липня 2023 року лідери країн Групи семи (Японії, Німеччини, Великої Британії, США, Канади, Франції та Італії) оголосили, що погодили декларацію про гарантії безпеки для України. Ця декларація є загальним рамковим документом, а наступним кроком має стати система двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами. Президент Володимир Зеленський наголосив, що країни G7 запропонували Україні гарантії безпеки «не замість членства, а на шляху України до Альянсу».

• Читайте також: «Україна стане членом НАТО, і це не підлягає обговоренню», — Джейк Салліван

Фото: Укрінформ