"По 50 грамів приймають до 70% особового складу": як борються з пияцтвом у ЗСУ, — командири

У грудні в Україні спалахнув скандал через матеріал про знущання з бійців 211 понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ. Серед іншого повідомлялось, що випадки пияцтва не фіксувались за хабарі, а тих, хто не платив, били, прив’язували до хреста або погрожували "кинути на м’ясо". Військові у коментарі hromadske 23 грудня розповіли, які методи боротьби з алкоголізмом практикують командири.

"Якщо він хоче випити, то плює і на Статут, і на командира, і на товаришів, і на бойове завдання", — підкреслив командир роти Дмитро.

Він пояснив, що не допустити алкоголю на позиції неможливо, адже командир не може нюхати кожну пляшку. Військовослужбовець згадав, як його надійний підлеглий привіз побратимам посилки, в яких спиртного не було, але ті напились. Виявилось, що їхня мінеральна вода "горіла не гірше від мастила". Іншого разу запила ціла позиція — троє бійців, їх виводили під вогнем. Було й таке, що на заміну пияку відправили іншого хлопця, який загинув. Дмитро вважає винним у цьому його побратима.

"Мені здається, що по 50 грамів, аби лише спокійно заснути, приймають до 70% особового складу. (…) Один прийняв, виспався — і вранці готовий до виконання будь-якого завдання. А інший без 100 грамів уже і встати не може. От з такими якраз проблеми. Бо вони п’ють, поки мають що пити, а мають завжди", — поділився Дмитро.

Головний сержант 93 окремої механізованої бригади "Холодний Яр" Олег переконаний, що у людини, яка не страждала від алкоголізму у цивільному житті, і в армії така проблема не виникне. З його слів, до 80% п’яниць у війську систематично пили й вдома. Водночас він зауважив, що боєць може й одноразово напитись, щоб розслабитись після важкого бою або стресу через втрату побратима.

"Колись під Бахмутом, як нарешті вийшли до своїх, ми пили два чи три дні. Я хлопцям дозволив і сам пив. Усе було без ексцесів. А потім сказав: усе, сьогодні ще я вас не чіпаю, але вже не наливайте, а завтра щоб усі були красунчиками. Ясно, що хтось мене не послухав, доливав, але на шикуванні вранці наступного дня усе було нормально", — згадав він.

Олег наголосив, що тут важливі авторитет командира та якість особового складу. Відповідальні люди, на його думку, за правильного керівництва межу не перейдуть. Якщо колектив морально стійкий, він допоможе справитись з пияками.

"Але, правду кажучи, якщо під час формування підрозділу тобі підкинули двох-трьох алкашів, то непросто буде навіть хорошому колективу", — визнав він.

Офіцер 47 окремої механізованої бригади Ігор згадав хороброго бійця, який кілька разів напився, але після протверезіння у холодному підвалі та розмови з керівником від алкоголю відмовився.

"Буває, що лише погроза розповісти про всі фокуси дружині діє на людину — і вона припиняє пити. Але частіше на всі ці виховні моменти пияки не звертають увагу", — зазначив Ігор.

Головний сержант Олег розповів, що також з пияком можна спробувати домовитись: хочеться напитись — роби це між виходами на позицію, але на ній. Однак, з його слів, такі угоди спрацьовують лише частково. Якщо ж вмовляння не діють, бійця передають Військовій службі правопорядку.

"Напився — отже, вчинив адміністративне правопорушення. За нього передбачене фінансове покарання. За перше порушення — зняття із зарплати 17 тисяч гривень. Якщо потрапляє у ВСП повторно, то йдеться і про гауптвахту, і про зняття 100 тисяч бойової премії. Для багатьох це дуже дієвий спосіб упливу, адже сім’я залишається без коштів", — пояснив він.

Олег переконаний, якщо пияка заважає виконувати завдання на позиції і його треба втихомирити — слід "зв’язати й дати межи очі". Командир роти Дмитро події у 211 бригаді назвав перебором, але додав, що п’яниці часто стають агресивними.

"Є багато випадків у ЗСУ, які зі зрозумілих причин не афішують: коли напився, схопив зброю і поклав своїх. І свої його мусили застрелити", — поділився він.

Офіцер Ігор підкреслив, що застосування фізичного впливу — міра крайня, але іноді єдино можлива і правильна. У деяких випадках це — цілком законно, зокрема, якщо пияк становить загрозу життю і здоров’ю особового складу.

Також командир може вимагати з п’яниці кошти на матеріальне забезпечення підрозділу, адже на ремонт техніки та закупівлю різних засобів постійно бракує грошей. Ігор розповів, що за умови здорової атмосфери у підрозділі, гроші точно йдуть на потреби бійців, а не в чиюсь кишеню. Такий метод впливу не законний, але, на думку офіцера, допустимий.

"Це проблема командира. Бо це він бере гроші або вимагає їх. Він показує, що так можна, заохочує підлеглих і пити, і відкуповуватися. Це неприкрита корупція, що має каратися як кримінальний злочин", — водночас заявив головний сержант Олег.

Він зізнався, що не знає жодного випадку, коли б командира за таке покарали.

Якщо пияк вже вдесяте потрапляє у ВСП, для нього оформлюють направлення на лікування у психіатричній лікарні, яке може закінчитися виведенням поза штат. Однак на це потрібна згода самого пацієнта.

"От пішов він у запій. Можна відвезти його за десяток кілометрів від лінії розмежування в окремий будинок, де він буде кілька днів відходити. Можна у межах частини створити таке типу своє "нарковідділення", де людину прокапають і доведуть до тями. Можна відвезти в наркологічне відділення якоїсь лікарні", — розповів Олег.

Він згадав, що нещодавно так відвозили двох бійців. Процедура проста: командир домовляється з бійцем та з лікарем, платить гроші, і за кілька днів підлеглого виводять із запою. Офіцер Ігор запевнив, що якщо військовий щиро хоче вилікуватись від алкоголізму, підрозділ має з цим допомогти.

"Але жодного примусу, ніякого лікування проти їхньої волі, хіба що за постановою суду. Боєць офіційно лікується від алкоголізму, і при цьому за ним зберігається його зарплата. Як і за тим, хто лікує пневмонію чи загострення виразки", — підкреслив він.

Співрозмовники з різних частин та напрямків дійшли згоди у тому, що коли командир більше не має ресурсу на лікування, покарання та перевиховування, а у ВСП вже втомились під постійного пацієнта, його можна перевести в інший підрозділ.

"Бюрократично це доволі громіздка процедура, бо хто захоче собі в підрозділ алкозалежного? Але цілком можлива", — пояснив командир роти Дмитро.

Офіцер Ігор зазначив, що законні підстави для переведення пияка завжди знайдуться. Фактично це означає передати "проблему" в руки іншого командира. Зі слів головного сержанта Олега, кінець у цього колообігу зазвичай прикрий — боєць гине, отримує поранення або поповнює статистику дезертирів. Дмитро повідомив, що більшість тих, хто йде у СЗЧ, мають проблеми з алкоголем. Однак є й ті, кому вдається взяти себе в руки.

Командир роти виступив за створення у ЗСУ спецпідрозділу з обмеженими правами, в якому б бійці-пияки виконували б під спецнаглядом важкі роботи — будували укріплення, копали траншеї тощо.

"Не відправляти їх на полігон у якісь резервні тилові частини, де вони продовжують пити, не панькатися з умовляннями, а примусити працювати для оборони країни", — наголоси він.

Військові також виступили за те, щоб покарання було рівноцінним завданій шкоді. Офіцер Ігор пояснив, що в разі неефективності адміністративного покарання має бути передбачене кримінальне. Наприклад, для випадків, коли через п’яного бійця підрозділ зазнає втрат або не може евакуювати пораненого.

"Бо штрафів, листів у сільраду і навіть побиття тут мало. Адже в такому покаранні немає справедливості. А я не пам’ятаю жодного випадку, щоб п’яного, через якого побратим зазнав поранення або загинув, притягнули до кримінальної відповідальності", — додав Ігор.

Нагадаємо, нардепа Мар’яна Безугла заявила, що аналітикам DeepState може загрожувати мобілізація в піхоту. З її слів, очікується дискредитація та закриття проєкту.

Представник ОСУВ "Хортиця" Назар Волошин повідомив про вуличні бої у Кураховому, Торецьку та Часовому Яру. З його слів, в одному з міст смертники намагаються прорватися крізь вогневий опір ЗСУ за допомогою танкових мін.