Росія бере участь у будівництві понад третини нових реакторів у всьому світі.
Спецпредставник Кремля з міжнародного співробітництва в галузі сталого розвитку Борис Тітов повідомив, що Росія будує понад 10 атомних енергоблоків у таких країнах, як Китай, Іран та Туреччина. Задовольняючи світовий попит на енергію, що зростає, зумовлений використанням штучного інтелекту і ринками, що розвиваються, Москва хоче посилити свій вплив як "одного з найбільших будівельників нових атомних станцій у світі", особливо у світлі жорстких санкцій щодо нафтогазового сектора, введених після вторгнення в Україну.
Про це пише Financial Times.
Росія також будує атомні станції в Бангладеш, Єгипті та Індії. А згідно зі статтею, опублікованою у 2023 році в журналі Nature Energy Норвезьким інститутом міжнародних відносин, "закордонний ядерний портфель Росії, що росте, включає будівництво реакторів, постачання палива та інші послуги, що охоплює 54 країни".
За інформацією FT, Росія бере участь у будівництві понад третини нових реакторів у всьому світі. Очікується, що РФ побудує завод із малими модульними реакторами в Узбекистані, а 2023 року вона підписала угоду про будівництво АЕС із Буркіна-Фасо.
За словами Бориса Тітова, Росія очікує високого попиту на ядерну енергію з боку країн, що розвиваються та прагнуть більш чистих джерел енергії, а також з боку технологічних компаній, які використовують ШІ в центрах обробки даних.
При цьому Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) прогнозує, що потужність атомної генерації у світі до 2050 року збільшиться до 950 ГВт (+155%).
"Західні уряди спробували протидіяти ядерній могутності Росії: у травні цього року США заборонили імпорт збагаченого російського урану. За винятком Угорщини, більшість країн Східної Європи підписали контракти на постачання палива, розробленого для реакторів радянської доби американською компанією Westinghouse після повномасштабного вторгнення в Україну", – йдеться у статті.
При цьому новий комісар ЄС з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що необхідно масштабувати зусилля та повністю відмовитися від імпорту російського ядерного палива до 2027 року. Однак прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та його словацький колега Роберт Фіцо заявили, що заблокують будь-які кроки щодо обмеження цивільної ядерної енергетики Росії.
На їхню думку, Європа перебільшує ризики, що Росія може створити критичний дефіцит ядерного палива, як це було з газом у 2022 році, бо "Росатом кровно зацікавлений у своїй надійності".
Багато країн, що розвиваються, розглядають ядерну енергетику як спосіб задоволення своїх потреб у чистій енергії, що відкриває нові потенційні ринки для Росії.
Міністр природних ресурсів та екологічної стійкості Малайзії Нік Назмі Нік Ахмад сказав у коментарі виданню, що країна "вивчає можливість запровадження ядерної енергетики". За його словами, "усі основні гравці ведуть переговори з урядом" Малайзії щодо потенційних атомних проєктів, проте конкретних країн міністр не назвав.
При цьому у США стурбовані тим, що країни звертаються до Китаю чи Росії з питань будівництва та обслуговування АЕС. За словами директора з питань клімату та енергетики Ради національної безпеки США Джейка Левіна, глобальна конкурентоспроможність у цій галузі є "величезною проблемою".