Дідух, вечеря та вертеп: як традиційно відсвяткувати Різдво в Україні

У 2023 році ПЦУ перейшла на новоюліанський календар, за яким Різдво святкують 25 грудня.

Різдво Христове – родинне свято любові та надії.  Одне з улюблених і веселих свят для українців, яке супроводжується подарунками, народними гуляннями та традиційними святковими обрядами.  Про всі різдвяні традиції: різдвяну зірку, дідух, вечерю, вертеп та колядки в Україні – читайте далі в ексклюзиві ТСН.ua.

Різдво в Україні

Різдво є одним з найголовніших свят для українського народу. Ми святкуємо його з покоління в покоління, дотримуючись традицій та вірувань. Різдвяні традиції глибоко сягають корінням в життя наших пращурів, несучи в собі сакральний та релігійний зміст. 

У 2023 році ПЦУ перейшла на новоюліанський календар, за яким це свято відзначають 25 грудня, а не 7 січня. Хоча, кожна українська парафія має право самостійно обрати, в яку дату святкувати.

У святковий день люди радісно вітаються фразою "Христос народився!", а у відповідь чують — "Славімо його!". У цей день заведено ходити до церкви на святкову молитву, а також ходити в гості до родичів. У перший день Різдва закінчується піст, і люди можуть їсти м’ясні та інші ситні страви.

Різдвяний піст

Перед Різдвом починається один з найтриваліших у році постів — Різдвяний піст. Він триває 40 днів і необхідний, щоб очистити душу й тіло перед Різдвом Христовим.

Під час Різдвяного посту вірянам дозволяється їсти овочі, фрукти, каші, гриби, бобові, інколи рибу. Але заборонено вживати м'ясо, яйця, молочні продукти, сир, вершкове масло.

Різдвяний стіл

Традиції святкування Різдва в Україні включають й святковий стіл. Застілля починається напередодні Різдва у Святий Вечір. На столі мають бути присутні 12 пісних страв, кожну з яких мають спробувати всі члени родини. Це число не випадкове, адже воно символізує 12 учнів Ісуса Христа (апостолів) та 12 місяців року. 

Головною стравою вважається кутя, яку зазвичай розміщують в центрі столу поруч із запаленою свічкою. Кутя готується з рису або пшениці, що доповнюється родзинками, маком, горіхами та медом. Українські різдвяні традиції передбачають залишення куті після святкової вечері на столі для духів померлих предків. Наш народ вірить, що в Різдво вони відвідують свій будинок.

Святий Вечір є останнім днем суворого різдвяного посту. Крім куті, на столі обов’язково мали бути борщ, гриби, риба, вареники з квасолею та капустою, картопля та узвар. З давніх часів в цей день господиня невпинно займалася приготуванням 12 страв (на честь 12 апостолів), помічниками для неї були діти, особливо старша донька. Господар в цей час годував худобу, вистеляв їй солому.  

В самий день Різдва вже не існує ніяких обмежень в їжі, страви можуть бути приготовлені з м'ясних та молочних продуктів.

Святвечір

З переходом на новоюліанський календар багатьох українців цікавить, коли ж сідати за стіл на Святий вечір. За традицією святковий вечір відбувається напередодні Різдва, тобто 24 грудня. Це один з найбільш урочистих днів у православній традиції, який в Україні відрізняється особливою пишністю та великою кількістю обрядів. 

Підготовка до Святвечора включає не лише духовні практики, в українців здавна було заведено піклуватися про свою сім'ю та дім. Тому напередодні Святого вечора та Різдва стіни зазвичай білили та прикрашали.

Також Святвечір відрізняється особливою традицією посту. Протягом всього дня не можна було їсти. Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки, яку називать Вифлеємською. Саме вона привела мудреців до немовляти-Христа. 

Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю.

Колядки

Особливою традицією українського Різдва є колядки — веселі пісні на релігійну тематику. Незаміжні хлопці та дівчата збиралися разом для цього чудового обряду. У кожного в групі колядників була своя роль. Першим завжди йшов той, у кого найкращий голос, тримаючи Вифлеємську Зірку, наступним йшов дзвонар, що сповіщав господарів про наближення гостей, далі була людина з мішком для подарунків.  

Колядники обходять будинки, тримаючи в руках велику зірку, та розважають своїх сусідів і членів родини за гроші та солодкі подарунки. Здавна наші предки вірили, чим більше колядників прийде до хати, тим більше багатства і щастя буде в ній наступного року. По сьогоднішній день ця неймовірна традиція збереглася. Нині можна побачити підлітків, які ходять по сусідах, співаючи колядки та щедрівки. В західних регіонах України можна побачити це дійство, яке є більш наближеним до тогочасної музичної традиції Різдва.

Дідух

До Різдва хата справжнього українця мала бути чистою та рясно декорованою. І якщо зараз часто для того, щоб прикрасити приміщення вирізають сніжинки з паперу, то наші пращури виготовляли щось схоже і називалося це витинанки. Вони не завжди були схожі на сніжинки, здебільшого це були красиві геометричні узори, якими прикрашали хату. 

Особливе місце в українській оселі в різдвяний період займає дідух. Його заведено ставити на кут стола, будинку, біля ікони. Створюють його зі снопа, якого збирали ще під час закінчення жнив. Сніп зберігали впродовж всієї зими як символ родючості, життя та нескінченності. Щороку наші пращури, збираючи новий врожай, мали зробити новий дідух, адже старий вже втрачав силу. Після Водохреща зерно з дідуха додавалося до зерна, що буде засіватися першим.

Вертеп та ворожіння

Ще один важливий символ Різдва — вертеп. Деякі історики впевнені, що українці вже у XVII столітті виставляли на Різдво вертепну драму. Цей звичай був загальнопоширеним по всій Україні. Це театральне дійство, в якому зображували побут та життя українців.

Вертеп носив сакральний зміст для українського народу та був вісником гарного врожаю. Варто зазначити, що традиції святкування Різдва в Україні не обмежуються статичним вертепом з ляльками. Широку популярність у нашій країні завоював і живий вертеп, в якому ролі різних персонажів виконують живі люди.

Ще однією традицією святкування Різдва є різдвяні ворожіння. Споконвіку люди цікавилися своїм майбутнім і хотіли заглянути за його завісу. В період Святок, починаючи зі Святого Вечора і закінчуючи Водохрещем, наші предки ворожили на свою долю. Щоб дізнатися про своє майбутнє, люди використовували віск, молоко, волосся, сніг, прикраси та інші атрибути. Дівчата, звичайно ж, ворожили на судженого.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео:  СВЯТВЕЧІР І РІЗДВО-2024: дідух, вертеп і ворожіння! Що має бути на столі?

• Що не можна робити на Різдво: головні заборони
• Святий вечір 2024: які традиції, що має бути на столі та що категорично заборонено
• Коли колядувати, щедрувати та посівати в Україні за новим календарем: дати та особливості святкувань