«Друзі за контрактом» проти «Новорічної шкереберті», або як зняти новорічну класику

На телеканалі ICTV2 вийшла комедія «Друзі за контрактом», що створена за підтримки держави. Насправді фільм ще напередодні минулого Нового року показали в етері каналу «Дім», який має право першим демонструвати проєкти-переможці тогорічного державного мистецького конкурсу.

Але часто в таких випадках справжньою прем’єрою стає саме показ наступним транслятором, тому що відтоді фільм потрапляє в цифру — й усі нарешті починають про нього говорити. Якщо є про що. З «Друзями за контрактом» точно є, адже нова комедія дала привід поміркувати над тим, чому одні різдвяні фільми стають класикою, а інші зникають майже безслідно.

 Перше знайомство у Боді та Сашка не задалося

Головним героєм двосерійного фільму є самотній хлопчик на ім’я Богдан, чиї батьки занадто зайняті на роботі. Одного разу до будинку, де мешкає родина, вдирається дрібний крадій Сашко у костюмі Санта Клауса. Богдан затримує злочинця та шантажем змушує його працювати своїм особистим Сантою, тобто другом і помічником. Тим часом інші бандити полюють за новітньою технологією, яку розробив батько хлопця. Врешті-решт Богдану доведеться розбиратися з усією ватагою.

«Друзі за контрактом» зняло ТОВ «Поліґон Філм» у тандемі з ТОВ «Ай К’ю». Майже рік тому, в січні 2024-го, на СТБ та на «Домі» вийшла чотирисерійна різдвяна комедія виробництва ТОВ «Поліґон Філм» (цього разу у співпраці з ТОВ «Рікі-Тікі-Таві») під назвою «Новорічна шкереберть», яка теж перемогла на мистецькому конкурсі та була знята за підтримки держави. Усі названі компанії — «близькі родичі», адже власницею та керівницею двох «допоміжних» ТОВ є продюсерка Оксана Іванюк, а в «Поліґоні» вона є співвласницею разом із продюсером Мирославом Латиком.

Однаковий жанр, джерело фінансування та виробники — вже достатньо, щоб між проєктами виникли паралелі. До того ж одну з головних ролей в обох фільмах виконує актор Андрій Ісаєнко. В якості «пасхалки» герої «Друзів за контрактом» дивляться по телевізору «Новорічну шкереберть». А ще в обох проєктах «грає» один той самий песик породи мініатюрний пудель. У «Шкереберті» це собака персонажа Ісаєнка, а в «Друзях» — подарунок на Новий рік для юного Богдана.

  Герой Андрія Ісаєнка та його собака

 Богдан із подарунком

Порівнювати показники комедій ще зарано, адже «Новорічна шкереберть» у вільному доступі вже рік, а «Друзі за контрактом» — тиждень. Зафіксую тільки, що перша комедія вже стала мільйонеркою за переглядами в ютубі. Може, згодом і «Друзі» підтягнуться, адже попереду свята — якраз час дивитися різдвяні комедії.

Втім, у перспективі виглядає так, що «Новорічна шкереберть» стане класикою українського різдвяного кіно і залишиться з нами надовго, а «Друзі за контрактом» швидко забудуться. Справа не в сюжетах, які, звісно, різні, але однаково новорічні. Секрет у певних рішеннях творців.

Попередники. В «Новорічні шкереберті», нагадаю, герої потрапляють у петлю часу та застрягають в одному й тому самому дні 31 грудня, допоки не розберуться зі своїми внутрішніми тарганами. Найвідоміша комедія з такою ідеєю — американський «День бабака» (1993), яка породила купу послідовників. Попри очевидну спокусу, «Новорічна шкереберть» не поцупила в «Бабака» ані крихти сюжету. Навпаки, здається, спробувала дистанціюватися якомога далі й повністю переосмислила історію. Героїв, що потрапили у часову пастку, не один, а відразу п’ятеро. Через це вони мають хоч якусь розраду від самотності та шукають вихід спільно, а не наодинці.

Натомість «Друзі за контрактом» — це прямолінійний мікс французько-бельгійської комедії «Мій друг Санта Клаус» (2014) та американської класики «Один удома» (1990). З присмаком казки «Малий і Карлсон» і старої французької комедії «Іграшка» (1976) для олдів. Російський аналог зі схожими на «Друзі за контрактом» мотивами до уваги не беремо, бо вони теж не самі ідею вигадали. В будь-якому разі, таке сумнівне походження сюжету — доволі слабка заявка на вічність, на мою думку.

  Кадр із фільму «Мій друг Санта»

  Кадр із фільму «Друзі за контрактом»

Сучасні реалії та національний колорит. Обидва проєкти не оминають війну. В «Шкереберті» події відбуваються в Карпатах, тому зовнішніх проявів воєнного стану немає. Але персонажі — поранений військовий, ухилянт, волонтерка тощо — міцно прив’язані до нашої повсякденності. Їхні дії та думки зумовлені тим, ким вони є, тому війна є невіддільною частиною сюжету. В «Друзях», де герої перебувають в Києві, навпаки, воєнні реалії на поверхні, але виглядають навмисно вписаними в історію, а тому кон’юнктурними. Головний герой на початку тікає від повістки, а наприкінці, звісно, йде у військо. Батько сімейства, якого намагаються пограбувати, працює розробником програмного забезпечення для дронів, мати-лікарка оперує поранених. Точково лунає тривога, згадки про комендантську годину та виховні мотиви.

— Ну от війна почалася. Що ти, солідний мужчина (так в оригіналі), такого відповідального зробив? — питає одна з героїнь Сашка.

 Труп у килимі — не привід відмовлятися від шампанського. «Новорічна шкереберть»

З національною символікою та колоритом — те ж саме. У «Шкереберті» він — постійне ненав’язливе тло подій, над яким творці інколи іронізують. У килим із класичним гуцульським візерунком замотують тіло мертвого злочинця, двійка коней із бубонцями конкурує з «Лексусом», а на святкову вечерю гостям подають три види баношу та домашнє закарпатське вино з пластикових бутлів.

У «Друзях» національні символи розтикані, як червоні прапорці. На початку фільму герой скаржиться, що через зайнятість не знайшов однакову пару шкарпеток, тому одна в нього жовта, а друга — синя. Далі він носить худі з величезним тризубом на грудях, усі герої п’ють із чашок з українським візерунком, а бандити використовують для катувань (!) пакет із відповідним орнаментом. Якщо це теж якась іронія, то вона не зчитується.

 Злочинці з «Друзів за контрактом» використовують найміцніший пакет

Атмосфера. Обидва проєкти знімали майже одночасно торік і швидко. Але в «Шкереберті», як і притаманно різдвяному фільму, снігу по коліно, а в «Друзях» — сонячна осінь, і в камеру постійно лізе жовте листя. Декоратори щиро намагалися врятувати становище вогниками та мішурою, розвішавши їх скрізь, де тільки можливо, а монтажери вставили архівні зимові кадри міста. Та святкового настрою все одно не вийшло. Все розумію про складний виробничий процес, але задум же вимагає. «Шкереберть» теж збиралися в Києві знімати, а потім зірвалися та поїхали до Карпат, бо там сніг і казка.

 Зима в «Шкереберті»

 Зима в «Друзях за контрактом»

Типажі. В обох проєктах є анекдотичні персонажі. У «Шкереберті» це власник карпатського готелю «Незабудка» Іван і його дружина — господарі-невдахи, що відчайдушно намагаються втриматися на плаву. Є також їхній єдиний постійний клієнт, «легенда української сцени» Павло Чорнобривець (хто не побачив натяк на Павла Зіброва, в того вуса не виростуть).

У «Друзях за контрактом» це дурнуваті бандюки, які намагаються викрасти у родини технології. У підсумку в першому випадку актори віртуозно обійшлися без клоунади (Остапу Ступці за глибину образу Івана взагалі треба преміальні виписати), а в другому маємо уроки кринжу. Не тому, що актор Володимир Ращук із типажем вікінга носить леопард, а комік Арам Арзуманян прикидається розумово відсталим — і це тому, що творці комедії роблять ставку лише на такий примітивний гумор. У діалогах те ж саме.

— Це Холодець, — каже Сашко другу Віті про півня, який живе з ним у квартирі.

— Це триндець, — реагує Вітьок.

 Вітьок із «Друзів» полюбляє гламур

Діти-актори. В обох фільмах є юні персонажі. У «Шкереберті» це син власників готелю (роль другого плану), а в «Друзях» — головний герой. Обидва хлопці грають добре, але в «Друзях», на відміну від «Шкереберті», є невідповідність персонажа вікові актора. За сюжетом, герою 9 років — про його вік є окрема сцена. Але його грає підліток із голосом, що ламається. В цілому сценарій дозволяв змінити вік персонажа на 12—13 років, якщо не знайшлося молодшого актора. Але, очевидно, творці не хотіли жертвувати єдиним, що притаманно дев’ятирічним, але вже неможливе у підлітків — вірою в Санта-Клауса. Богдан, за сценарієм, начебто вірить.

— Мамо, мені просто треба знати. Чи варто Санті писати? Чи одразу татові? Чи тато буде сильно зайнятий і не прочитає? Санта — він узагалі хто? Олігарх? Якщо з колишніх регіоналів, я краще вже святому Миколаю напишу, — каже хлопець матусі.

Кінець цієї фрази актор проковтнув, бо, напевно, щоб сказати недолугий спіч про олігархів і Санту переконливо, треба закінчити пару театральних вишів.

Глядачі все це теж побачили та почали скаржитися в ютубі. Сумнівно, щоб хтось із них захотів передивитися «Друзів» ще раз.

 Богдан вирушає на порятунок друга

А ще «Шкереберть» запросила на епізодичну роль народний символ свята Вєрку Сердючку, додала українських новорічних пісень, які співали самі герої, та дорослого чорного гумору. «Друзі за контрактом» обійшлися без запрошених зірок, а класичні різдвяні мелодії тут виконували роль мішури, тобто маскували відсутність святкового настрою. В дорослий гумор «Друзів» можна записати хіба що презерватив, який герой використав для порятунку.

То як одна й та сама контора примудрилася зробити настільки різний продукт? У мене є припущення. В «Шкереберті» сценарну та режисерську роботу виконували самі продюсери, тобто Іванюк і Латик, а в «Друзях» це були інші люди. І не те щоб недосвідчені. Наприклад, режисер Олексій Єсаков знімав одну з серій «Перших днів». Він у «Друзях» навіть використав той самий вдалий прийом, що і в кіноантології. Пам’ятаєте щемливу сцену на початку «Перших днів», де робот-пилосос намагається прибрати скло в домі після вибуху? В «Друзях» робот-пилосос став єдиним, хто наблизився до покинутого всіма хлопця, що підкреслило його самотність. Але від однієї гарної режисерської ідеї свято не настане.

 Кадр із фільму «Перші дні»

 Кадр із фільму «Друзі за контрактом»

Як казав герой Ґері Олдмена Зорг у «П’ятому елементі», якщо хочеш щось зробити добре — зроби це сам. Шкода, що інколи цьому стають на заваді стислі терміни виконання проєкту й інші виклики виробничого процесу.