Отруйний газ Другої світової: корабель "Судного дня" в Темзі може отруїти ціле місто

Вантажний корабель "Річард Монтгомері" з вантажем часів Другої світової війни, може випустити хмару смертоносного гірчичного газу іприт. А 1400 американських бомб у його трюмі — спровокувати масштабне цунамі. SS Richard Montgomery потонув після удару німецької авіації в 1944 році і він досі небезпечний. Про це пише Mirror.

SS Richard Montgomery затонув у гирлі Темзи біля Ширнесса, Кент, у серпні 1944 року, забравши на дно близько 1400 тонн американських бомб. Але радник Саутенда Стівен Ейлен побоюється, що уламки, які розташовані всього за 10 км від його виборчого округу, перевозили другий, "набагато більш зловісний" вантаж — гірчичний газ, або іприт.

Він навів як приклад інший корабель типу "Ліберті", SS John Harvey, який відправили на середземноморський театр воєнних дій із секретним постачанням смертоносного газу. Але корабель був потоплений Люфтваффе біля Барі, Італія, у грудні 1943 року, випустивши свій смертоносний вантаж і вбивши десятки людей.

"Чи є щось подібне на "Монтгомері"? Чи є на цьому кораблі щось набагато більш зловісне, ніж нам кажуть? Тому що ніхто досі не скаже, що саме на ньому знаходиться", — задався питанням чиновник.

Побоюючись, що зневірений Гітлер може вдатися до хімічної зброї, союзники відправили в Італію гірчичний газ, щоб мати можливість швидко відреагувати. Але цей газ був заборонений Женевським протоколом і його відправили з такою секретністю, що його присутність в Італії не була визнана навіть після того, як його випадково випустили. Ейлен стверджував, що якщо Гітлера вважали досить відчайдушним, щоб застосувати хімічну зброю після вторгнення союзників в Італію, то ситуація в серпні 1944 року була для нього ще гіршою.

День Д відбувся в червні, і Гітлер дав своїм військам дозвіл на виведення з Нормандії всього за кілька днів до того, як затонув SS Richard Montgomery. Ейлен каже: "Я можу скласти два плюс два і отримати п'ять тут, але річ у тім, що якщо вони везли газ в Італію, чому б їм не везти його після дня Д? Гітлер, мабуть, був у розпачі. Якщо вони везли його в Італію, думаючи, що Гітлер буде досить відчайдушним, щоб використати його, у них, мабуть, були вагомі причини, і, звісно, логіка говорить, що вони б купили його і в цій частині Європи".

Планується зняти щогли SS Richard Montgomery, які все ще височіють над ватерлінією, щоб вони не впали на уламки і не спровокували вибух. Але дії неодноразово відкладали, і тепер роботи, як очікується, почнуться не раніше наступного року. Американський уряд двічі пропонував зробити уламки безпечними — у 1948 і 1967 роках — але обидва рази отримував відмову.

Ейлен намагається з'ясувати, чому "Монтгомері" все ще на дні Темзи, причому там, де досі проходять сотні суден.

Нещодавнє обстеження виявило додаткові ознаки обвалення судна, всі з яких були помічені в попередньому році. Корабель повільно руйнується, з'явилася тріщина вздовж другого вантажного трюму, вона стала ширшою і довшою на 37 см довшою з моменту попереднього обстеження. Задня половина корабля "Судного дня", тим часом, "потенційно розламалася надвоє приблизно на півдорозі по своїй довжині", водночас ділянка палуби завдовжки шість метрів обвалилася на понад півметра за один рік.

Представник Департаменту транспорту, відповідального міністерства, відреагував на побоювання пана Ейлена. Там заявили заявили: "SS Richard Montgomery — одна з найбільш добре документованих аварій у світі. За 80 років з моменту його затоплення не було жодних доказів того, що в його вантажі був гірчичний газ".

Що таке гірчичний газ іприт

Іприт, або гірчичний газ, або "Lost" — це бойова отруйна речовина шкірно-наривної дії.

Був синтезований Сезаром Депре 1822 року і (незалежно) британським ученим Фредеріком Гатрі 1860 року.

Назву Lost він отримав від прізвищ учених Вільгельма Ломеля і Вільгельма Штейнкопфа, які створили 1916 року метод його вироблення в промислових масштабах для Німецької імперської армії.

Уперше іприт був застосований Німеччиною 12 липня 1917 року проти англо-французьких військ під час 3-ї битви при Іпрі. Після чого гірчичний газ отримав назву іприт.

Також іприт застосовувався Італією в італо-ефіопській війні 1935-1936 років. І під час Другої світової війни.

Катастрофа в Барі

У грудні 1943 року внаслідок бомбардування італійського міста Барі німецькою авіацією був потоплений американський транспорт "Джон Гарві", що перевозив бомби з іпритом. Унаслідок витоку газу велика кількість американських моряків і місцевих жителів дістали отруєння, зокрема зі смертельними наслідками. Загалом під час нальоту затонуло 25 кораблів.

Офіційно, 628 жертв серед військових були госпіталізовані з симптомами отруєння гірчичним газом після затоплення SS John Harvey, 83 з них померли від отриманих травм. Кількість жертв серед цивільного населення не було зафіксовано, але люди помирали від отруєння іпритом навіть через місяць після корабельної аварії. Офіційно, дані про "катастрофу в Барі" були розсекречені тільки в 1959 році.

Нагадаємо, Фокус писав про корабель "Судного дня" і про те, що буде, якщо всі 1400 бомб у його трюмі почнуть вибухати.