Ветеран АТО вважає, одними із головних проблем війська є невпорядковане управління та радянський підхід.
Військовий аналітик, директор фонду "Повернись живим", ветеран АТО Тарас Чмут в інтерв'ю "Українській правді" розповів про проблеми у війську, плани росіян та зниження мобілізаційного віку.
ТСН.ua зібрав основне з інтерв’ю керівника одного з найбільших волонтерських фондів України
Чи захоплять росіяни великі міста України
Керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут розповів про спроби захоплення росіянами таких великих міст України як Запоріжжя, Херсон, Дніпро та Харків.
За його словами, на шляху до Херсона є велика водна перешкода – річка Дніпро. В останні місяці активно йдуть розмови про підготовку їхнього можливого річкового десанту. Кринки – неоднозначна історія в цій війні. Але водночас росіяни її добре вивчили та зробили висновок.
Також, військовий аналітик зауважив, що росіяни мають на меті зробити Херсон "мертвим містом".
Щодо Запоріжжя, то воно наразі перебуває під вогневим впливом, і росіяни до нього намагаються рухатися. Однак, це не є головним напрямком окупантів.
З Дніпром трохи краща ситуація, адже більша відстань. Подібна історія і з Харковом.
"Сьогодні потенціалу захопити якесь із цих чотирьох міст отак "з ходу", наголосив Чмут, у росіян, очевидно, немає", – запевнив Чмут.
Наступ на Сумщину
Сумщина перебуває під активним вогневим впливом, проте росіяни не мають достатнього ресурсу для повномасштабного наступу на регіон.
За його експерта, для росіян вигідно збільшення лінії фронту, тому що у них більше людського ресурсу, озброєння та військової техніки. Крім того, у них надійніші та швидші союзники, ніж в України.
"Сумщина, на жаль, перебуває під активним вогневим впливом: КАБи, ракети, інші засоби ураження активно працюють. Але достатнього ресурсу для наступальної операції на регіон у них немає. Я не думаю, що вони знову намагатимуться одночасно проводити декілька наступальних операцій. Та тактика, яку вони обрали, в розрізі пів року – рік вона дає гарний результат для них. Її потрібно посилювати і масштабувати, але повільними кроками", – сказав Чмут.
Проблеми у війську
Активіст застерігає, що хаос в управлінні військами здатен призвести до ситуації, "коли ми можемо серйозно посипатися на фронті. Це будуть не посадки й кілометри, а бригадні райони оборони, десятки кілометрів одномоментно".
Невпорядковане управління, брак ресурсів і техніки, старі підходи та викривлення інформації ставлять під загрозу боєздатність ЗСУ та оборону України.
За його словами, те, що ще рік тому вважали нагнітанням, сьогодні стало очевидною проблемою.
"Зараз усі дивляться на карту і думають: 'А що відбувається? Чому ніхто нічого не робить?' А не те, що ніхто нічого не робить. Просто зробити не можуть".
Серед основних проблем Сил оборони Чмут називає такі:
- Хаос в управлінні військами.
- Якість підготовки та навчання особового складу. Ця сфера потребує значного покращення внутрішньої ефективності.
- Брак боєприпасів, майна і техніки. Відсутність машин, засобів зв’язку, систем Starlink, дронів типу "Мавік" та іншого оснащення значно ускладнює діяльність військ.
- Роздуття структур і штатів.
Також, експерт зазначив, що радянські підходи у ЗСУ сприяють викривленню інформації. Зокрема, більшість посадових осіб із радянськими поглядами займають керівні посади, і своєю чергою бояться засмутити свого керівника і кажуть те, що він хоче почути, а не те, що є насправді.
"Це породжує кругове коло викривлення інформації і, як наслідок, втрату території, людей, техніки", – підкреслив Чмут.
Чмут наголосив, що критично бракує людей, які можуть донести правду до вищого керівництва: "На всіх ланках наверх прийнято доповідати, що все добре, все тримається, позиції наші. А насправді це не так".
Як приклад, він назвав Кирила Вереса, якого вважає одним з небагатьох, хто здатен говорити правду, навіть коли це незручно для керівників.
За його словами, ситуація вимагає негайних змін у підходах до управління, забезпечення військ і розподілу ресурсів, щоб уникнути критичних втрат на полі бою.
Динаміка на фронті та "сценарій заморозки війни"
На фронті нині динаміка сумна. Сили оборони продовжують там відступати і ніхто не може з цим нічого зробити.
Росіяни закидують наших воїнів коригованими авіабомбами, закидують піхотою, використовують тактику просочування, вдало використовують бронетехніку для масштабування цього просочування.
Також Чмут зауважив, що РФ активно наступає через масштабування своїх сильних сторін.
На думку військового аналітика, заморозка війни є дуже поганим сценарієм для України. Тому що після заморозки може розпочатися політична боротьба за владу у той час, коли росіяни посилено готуватимуться до нової війни.
"І я дуже боюся, що ми не зробимо цього висновку, який ми мали б зробити в 2015 році. Ми виграли час і ми цим часом не скористалися. Росія виграла час і скористалася. Але допустила декілька великих помилок. І ми пропетляли. Вона недооцінила наше суспільство, переоцінила себе", – сказав очільник фонду "Повернись живим".
Чмут припускає, що у разі заморозки війни фокус уваги українців зміститься на інші проблеми.
Закінчення війни у 2025 році
Очільник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут не виключає, що 2025 року може бути "зупинка" війни і запуск переговорного процесу. Проте наголошує, що наразі Москва готова лише прийняти нашу поразку, тоді як Україна не готова здаватися.
На запитання журналіста, чи вірить він, що війна наступного року піде на спад, Чмут відповів:
"Я вірю в те, що може бути зупинка і запуск переговорного процесу. Чому? Тому що є сильна позиція Америки, є виснаження України, є якесь бажання Росії. Але знову ж, умови для всіх різні".
Волонтер припускає, що США готові піти на зупинення війни "будь-якою ціною". Але українці не готові платити будь-яку ціну, тоді як Росія може ще тягнути час.
Він наголосив, що перед початком переговорів важливо, щоб Україна мала якісь козирі.
Зниження мобілізаційного віку
Очільник фонду "Повернись живим", ветеран АТО Тарас Чмут продовжує стояти на думці, що мобілізаційний вік потрібно знижувати до 20 років, якщо ми хочемо врятувати країну. Водночас аналогічну вимогу США він вважає лицемірною.
"Держава має ухвалювати потрібні і правильні рішення, а не ті, які хотілося б. Бо ми затягували з мобілізацією, ми затягуємо з цим рішенням. Як результат – ми будемо мати і це рішення колись, і ще більші проблеми на фронті. Це – відтермінування неминучого", – переконаний Чмут.
На його думку, у тих умовах, що ми є зараз, ми все одно прийдемо до цього рішення, або будемо далі програвати.
На уточнювальне запитання, чи потрібно знижувати мобілізаційний вік до 18, Чмут уточнив, що, на його погляд, досить 20.
Водночас заклик від США знизити мобілізаційний вік в Україні він називає лицемірним.
"Дуже лицемірно звучить з боку Сполучених Штатів рекомендація, або вимога, або прохання для України мобілізовувати з 18 років, маючи величезні можливості нам допомогти, цього не робити. Країна, яка має тисячі одиниць техніки та іншої номенклатури, якої ми так потребуємо, дає дуже розміреною кількістю впродовж років, замість того, щоб наситити в один момент і призвести стратегічних змін на полі бою. Взамін пропонує або вимагає зменшення мобілізаційного віку аж до 18 років", – зауважив очільник фонду "Повернись живим".
Чмут переконаний, що для Штатів подвоєння чи потроєння допомоги не є чимось супервідчутним. Проте вони цього не роблять, але при цьому хочуть, щоб ми далі та більше воювали.
- Міноборони просить відтермінувати підготовку законопроєкту про демобілізацію - ЗМІ
- Інтерв'ю з колаборантом: українець, який шпигував на користь Росії, розповів про свою мотивацію
- Експерт ошелешив прогнозом про мільйонну армію КНДР на боці Росії