Послідовність проведення перевірки кандидатів на посади суддів КСУ варто переглянути – експертка

Однією з проблем щодо Конституційного Суду, закладеною в законодавстві, є послідовність проведення перевірки кандидатів на посаду суддів КСУ. Чому її варто переглянути, пише експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Каріна Асланян «Конкурс до Конституційного суду України: (не)засвоєні уроки». 

«Річ у тім, що закон визначає, що першим етапом конкурсного відбору є перевірка високих моральних якостей усіх кандидатів, які допущені до цього етапу. На практиці цей етап, по-перше, займає більше часу, ніж визначено законом (4 місяці), а по-друге, довга і важка перевірка втрачає свою актуальність для тих кандидатів, які згодом не проходять оцінки визнаного рівня компетентності у сфері права. Наприклад, у другому конкурсі, оголошеному Радою суддів України, відповідної оцінки не пройшли всі кандидати», – пише авторка.

Насправді ж, за словами Асланян, майже у всіх конкурсах на державні посади, чи то в бізнесі, чи у громадському секторі, першим завжди перевіряють рівень компетентності. Авторка пояснила, що ніхто не наймає лікаря чи IT-шника, якщо вони не здатні провести унікальну операцію чи розробити унікальний алгоритм. 

«Судді КСУ — це унікальні спеціалісти, тому замість того, аби витрачати місяці на перевірку десятків кандидатів на доброчесність було б результативніше відсіювати більшість із них на етапі оцінки професіоналізму. А вже у кандидатів із підтвердженим рівнем компетентності перевіряти майно, статки та спосіб життя. І якщо вони бездоганні, надавати суб’єкту призначення», – додала Асланян.

За її словами, за такої послідовності теж результат може бути нульовим, адже цілком імовірно, що ті, хто покаже високий рівень компетентності, виявляться недоброчесними. Однак такий результат можна буде отримати швидше. 

«А в конкурсних процедурах швидкість — це також про час, гроші, ефективність і навіть про повноважність органу. Приклад КСУ показує, що тривалі процедури відбору, ймовірно, призведуть до тимчасової втрати повноважності Конституційного Суду», – додала авторка.

Попри шість відборів кандидатів у судді Конституційного Суду України, чотири вакансії в суді наразі є незаповненими. А завершення повноважень ще у трьох суддів КСУ наприкінці січня 2025 року фактично паралізує роботу цієї інституції. Адже склад суду становитиме лише 11 суддів, а для повноважності Великої палати КСУ, яка розглядає конституційні подання та конституційні звернення має бути мінімум 12.