Радикальні методи: чи повернуться українці з-за кордону, якщо у ЄС скоротять виплати і підтримку

Український уряд вивчає різні способи стимулювання повернення українців з-за кордону. Однією з пропозицій є скорочення підтримки для українських біженців у країнах ЄС. Також обговорюється обмеження доступу до консульських послуг для чоловіків призовного віку. Про це пише іспанське суспільно-політичне видання El Pais.

Влада не вперше говорить про повернення українців на Батьківщину, і тепер для вирішення цього завдання створено нове відомство — Міністерство національної єдності. Президент Володимир Зеленський назвав його роботу однією з пріоритетних у межах плану сталості, представленого парламенту 19 листопада. Міністерство створено на базі реорганізованого Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і офіційно почало функціонувати 3 грудня.

Повернення українців з-за кордону: підготовка до виборів в Україні

Політичний експерт Олег Постернак вважає, що до інформації від західних ЗМІ щодо таких питань варто ставитися обережно, оскільки вона може бути інтерпретована в різний спосіб. Однак є два очевидні сигнали, що влада активно працює над залученням голосів із закордонного виборчого округу.

"По-перше, створення нового Міністерства національної єдності, яке опікуватиметься українцями за кордоном. По-друге, масове призначення послів у грудні. Це означає, що влада хоче розуміти за кого будуть голосувати і підтримувати закордонні українці. Імовірно, послам буде надано негласні інструкції, пов’язані з підготовкою до виборчої кампанії. А як ще пояснити, що за три роки війни таких потрібних послів не долучають, а тут у грудні масове нове призначення", — каже Фокусу Постернак.

Якщо дійсно будуть вжиті заходи що до скорочення підтримки біженцям, то на голоси закордонних українців розраховувати не варто, вважає експерт, бо ці рішення будуть сприйняті дуже негативно. Проте, такий підхід може отримати схвалення частини українського суспільства, особливо тих, хто залишався в країні під час війни і негативно ставиться до тих, хто за кордоном.

"Бо є велика маса людей, які виїхали за кордон з регіонів, де немає масштабних руйнувань (як-от із західних областей), і ці люди нерідко працевлаштовані нелегально або виїхали, щоб уникнути мобілізації. У цьому контексті ідея їх повернення може бути сприйнята як "справедливий крок" із погляду тих, хто залишався в Україні", — припускає політолог.

Повернення українців з-за кордону, а не з окупації

Громадський і політичний діяч, доктор юридичних наук Борис Бабін наголошує, що загалом, ідея створення Міністерства національної єдності викликала не просто суперечливу, а дуже обґрунтовану критику з боку різних експертів та суспільства. Основною проблемою є ліквідація Міністерства реінтеграції, яке відповідало за українців на окупованих територіях.

"Нагадаю, що на окупованих територіях перебувають мільйони громадян України. Натомість створюється структура, що зосереджуватиметься на роботі з українцями, які проживають у третіх країнах. Очевидно, що ризики та загрози для українців за кордоном є значно меншими, ніж для тих, хто перебуває в умовах окупації. Така зміна пріоритетів суперечить не лише моральним обов'язкам держави перед своїми громадянами, а й Конституції України, яка визначає права людини найвищою цінністю. Причиною цього рішення може бути підготовка до виборів. Адже на окупованих територіях голосування провести буде неможливо, якщо ці регіони залишатимуться під контролем ворога. У той же час українці в Європі матимуть змогу взяти участь у виборах", — каже Фокусу Бабін.

Експерт вважає, що це рішення влади виглядає як політичний хід для забезпечення голосів української діаспори. Створення нового міністерства задля цього викликає питання щодо доцільності та ефективності такого кроку, адже це прецедент, який не мав місця в новітній історії України. Крім того, виникає питання щодо реалізації програми повернення українців.

"Єдина категорія громадян, щодо якої влада України може і має вимагати повернення — це військовозобов'язані. Відповідно до Конституції України, всі громадяни мають обов'язок захищати державу. Якщо людина придатна до військової служби, або її професійна діяльність є критично важливою для обороноздатності, держава має право вимагати їх повернення. Це влада повинна обговорювати із суспільством та іноземними партнерами. Але значна кількість українців яки виїхали закордон — є цивільним населенням, яке підпадає під міжнародний захист", — продовжує Бабін.

За словами експерта, у таких умовах вимоги України до іноземних держав зменшити чи скасувати цей захист можуть суперечити міжнародному праву, а також Конституції України. Якщо влада наполягатиме на таких кроках, це не тільки не поверне масово громадян в Україну, але й посилить їхню інтеграцію в країнах перебування.

Європейські країни сприймають українських біженців як ресурс для своїх економік і суспільств. Тому примусові заходи чи скорочення допомоги не стимулюватимуть повернення. Бабін вважає, що єдиними ефективними способами для заохочення українців до повернення є завершення війни, стабільність, підвищення рівня доходів і покращення політичної та безпекової ситуації в Україні.

Такої ж думки директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Олена Луньова.

"Очевидно, що скорочення допомоги українцям за кордоном як спосіб їхнього повернення на Батьківщину є необґрунтованим. Щоб сприяти їх поверненню, держава повинна забезпечити не лише безпеку на підконтрольних територіях, а й врахувати реальні проблеми цих людей. Адже багато українців, які зараз перебувають за кордоном, не мають куди повертатися: їхні будинки зруйновані, а території, де вони жили, досі окуповані", — каже Фокусу Луньова.

За словами експертки, повернення в країну, де тривають бойові дії, відбуваються щоденні ракетні удари та атаки дронів, означає для людей не тільки ризик для життя, їм ще потрібно самостійно шукати житло, роботу та вирішувати численні проблеми без належної державної підтримки. У такій ситуації спроби скорочувати допомогу чи переконувати європейські країни в цьому є недоцільними, якщо Україна не виконала своє "домашнє завдання" — створення умов для повернення.

"На мій погляд, Україна зараз абсолютно не готова до масового повернення громадян. Має бути баланс: держава повинна бути зацікавлена в людях, адже їхнє повернення — це питання відновлення країни, демографії та майбутнього. Але постає питання, чому держава робить акцент на поверненні українців із-за кордону, ігноруючи тих, хто залишився на окупованих територіях або є внутрішньо переміщеними особами", — продовжує Луньова.

Україна наразі не створює необхідних умов для цих людей, не вирішуємо проблеми з документами, виплатами чи базовою підтримкою. Більше того, орган, який раніше опікувався питаннями ВПО — Міністерство реінтеграції, — реорганізовується в Міністерства національної єдності, яке займається лише українцями за кордоном.

"Це виглядає як дивна та непослідовна політика, яка лише посилює дисбаланс у ставленні до різних категорій громадян. Так не повинно бути", — резюмує експертка.

Міністерства національної єдності: нащо воно треба

Організаційні аспекти нового міністерства також викликають багато питань. Так, Борис Бабін задається питаннями: за які кошти воно працюватиме, якщо бюджет уже затверджений? Які повноваження матиме ця структура, якщо вони дублюватимуть функції МЗС?

"І можна почитати Конституцію, там посадовці мають діяти відповідно до законів. Виникає питання, хлопці, а що ви робите? На які кошти ви це робите? Бо ви ж державні службовці, ви маєте бюджетну програму, кошторис, розподіл. Я цього всього не бачу. Це створює ситуацію, в якій іноземні партнери не розумітимуть ролі представників цього міністерства", — каже Бабін.

Таким чином, ідея створення Міністерства національної єдності виглядає непродуманою і здебільшого політично мотивованою. За словами експерта, замість того, щоб вирішувати реальні проблеми українців на окупованих територіях чи сприяти їх поверненню, влада створює нову бюрократичну структуру з сумнівними функціями і повноваженнями. Це лише посилює недовіру суспільства до державних інституцій та їхньої здатності вирішувати нагальні питання.

Нагадаємо, за даними німецьких ЗМІ, зниження кількості робочих місць і підвищення конкуренції на ринку праці ускладнюють процес працевлаштування для українських біженців у Німеччині. Експерти вважають, що політичні зміни після парламентських виборів 2025 року можуть призвести до скорочення соціальної допомоги та посилення обговорень щодо можливого повернення біженців в Україну.

Раніше Фокус розповідав яке майбутнє чекає країну, адже рівень смертності в Україні в цьому році є найвищим у світі. В той же час, народжуваність стала найменшою за всі часи незалежності країни.