Україна хоче скоротити виплати для біженців у ЄС і скасувати консульські послуги, — ЗМІ

Повномасштабне вторгнення російських військ у лютому 2022 року змусило мільйони українців тікати за кордон. На сьогодні від шести до десяти мільйонів громадян продовжують жити за межами України. Уряд ставить перед собою амбітне завдання — повернути їх додому, оскільки країна стикається з гострою демографічною проблемою, посиленою війною. Про це пише іспанське суспільно-політичне видання El Pais.

Для вирішення цього завдання створено нове відомство — Міністерство національної єдності. Президент Володимир Зеленський назвав його роботу однією з пріоритетних у межах плану сталості, представленого парламенту 19 листопада. Міністерство створено на базі реорганізованого Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і офіційно почало функціонувати 3 грудня.

Кількість тих, хто виїхав, і виклики нового міністерства

Точні дані про кількість громадян, які перебувають за кордоном, відсутні. Міністр Олексій Чернишов на засіданні парламенту в грудні згадав цифру від восьми до десяти мільйонів осіб. За даними Агентства ООН у справах біженців, близько 6,7 мільйона українців залишаються за кордоном від початку війни. Економіст Володимир Ланда з Центру економічної стратегії оцінює це число в п'ять мільйонів, додаючи до них три-чотири мільйони емігрантів, які виїхали з країни до війни.

Однак повернення громадян неможливе без виконання низки умов, серед яких першорядними є безпека, стабільна економічна та соціальна ситуація, доступ до якісних охорони здоров'я та освіти.

Серед бар'єрів на шляху повернення — високі орендні ставки, розрив родинних зв'язків і психологічний розрив між тими, хто залишився в країні, і тими, хто пережив війну за її межами. Наприклад, журналістка і дослідниця міграції Олена Бабакова зазначає, що багато емігрантів почуваються чужими як за кордоном, так і на батьківщині.

Скорочення підтримки

Як зазначає видання, український уряд вивчає різні способи стимулювання повернення. Однією з пропозицій є скорочення підтримки для українських біженців у країнах ЄС. Також обговорюється обмеження доступу до консульських послуг для чоловіків призовного віку. Водночас робляться кроки для зміцнення зв'язку з українцями за кордоном: минулого тижня парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про визнання подвійного громадянства.

Однак самі громадяни обережні. Так, Олександра Балясна, яка разом із донькою виїхала до Нідерландів, не планує повертатися, доки не буде забезпечено безпеку, стабільність і доступ до необхідних ліків.

За даними ООН, 61% біженців усе ще сподіваються повернутися на батьківщину, але тільки після поліпшення ситуації. Тим часом 1,2 мільйона осіб уже повернулися хоча б на три місяці.

Демографічна криза та економічні виклики

Україна стикається з катастрофічним скороченням чисельності населення. Якщо 2001 року в країні проживало 49 мільйонів осіб, то до 2021 року їхня кількість скоротилася до 41 мільйона. Сьогодні ж, з урахуванням еміграції та тимчасової окупації частини територій, населення, за даними видання, оцінюють у 31 мільйон осіб.

За даними Міністерства економіки, для досягнення щорічного зростання ВВП на 7% країні буде потрібно від 3,1 до 4,5 мільйона додаткових працівників до 2032 року.

Ситуацію погіршує падіння народжуваності. У 2023 році коефіцієнт народжуваності становив лише 0,7 дитини на одну жінку, а у 2024 році очікується зниження до 0,6.

Уряд визнає, що повернути всіх буде неможливо: за попередніми оцінками, за кордоном можуть залишитися від 1,3 до 3,3 мільйона осіб. Часовий фактор також відіграє вирішальну роль: що довше триває війна, то менше шансів на повернення громадян.

Без безпеки, економічної стабільності та поліпшення умов життя повернути мільйони українців буде вкрай складно. Як підкреслює Олена Бабакова: "Кожен рік, прожитий за кордоном, зменшує ймовірність повернення".

Зазначимо, що Кабінет міністрів України на момент публікації матеріалу не коментував можливого урізання виплат біженцям.

Нагадаємо, за даними німецьких ЗМІ, зниження кількості робочих місць і підвищення конкуренції на ринку праці ускладнюють процес працевлаштування для українських біженців у Німеччині. Експерти вважають, що політичні зміни після парламентських виборів 2025 року можуть призвести до скорочення соціальної допомоги та посилення обговорень щодо можливого повернення біженців в Україну.