Більше, ніж просто мультфільми: 10 найкращих анімаційних картин 2024 року

2024 рік видався багатим не лише на цікаві фільми та серіали, а й на мультиплікацію. Анімаційні фільми давно вийшли з категорії "тільки для дітей" і своїм сюжетом, глибиною смислів та візуальною складовою зрівнялися або навіть перевершили їх. Причому високий рівень показали не тільки американські, а й аніматори з інших країн, а жанр охоплює спектр від фентезі та наукової фантастики до приземлених історій про сімейні втрати. Ресурс Polygon назвав найкращі з них.

"Лінда хоче курку" ("Курка для Лінди")

Французький анімаційний фільм "Лінда хоче курку" К'яри Мальте і Себастьєна Лауденбаха, який отримав приз Cristal за найкращий ігровий фільм в Ансі, розповідає історію, що відбувається в сучасній Франції і оповідає про маленьку дівчинку на ім'я Лінда. Вона дуже хоче їсти курку з перцем. Для мами Лінди, Полетт, яка в основному подає до столу страви з напівфабрикатів, приготування курки вже саме по собі є викликом. А через загальний страйк, що триває в їхньому місті, всі продуктові магазини зачинені, що ще більше ускладнює це завдання. Але Полетт почувається дуже винною через те, що несправедливо покарала Лінду за крадіжку заповітної каблучки, тож вона вирушає на ферму, щоб купити живу курку. Це започатковує лякаючу місію Лінди та Полетт вбити, приготувати та з'їсти цю курку, про що ніхто з них раніше навіть не думав.

За своєю суттю, це фільм про пам'ять і горе, що повільно драпірується на задньому плані, поки воно не наростає до м'якого катарсичного моменту. Адже одержимість Лінди куркою з перцем пояснюється тим, що цю страву готував її покійний батько, якого вона ледь пам'ятає.

Незважаючи на це, "Лінда хоче курку" – фільм, сповнений жартів, з великою кількістю гумору і кумедних ситуацій, які випливають з абсурдної природи сюжету.

"Консьєрж"

Заснований на манзі Цучікі Нісімури "Консьєрж в універмазі Хоккеку", мультфільм "Консьєрж" був адаптований для екрану режисером Есімі Ітадзу ("Король-олень") і сценаристом Сатомі Осімою ("Удача благоволить леді Нікуко"). У центрі сюжету — молода жінка на ім'я Акіно. Вона стає консьєржем в універмазі, який обслуговує тварин. Її робота полягає в тому, щоб задовольнити потреби всіх клієнтів, особливо з категорії "Дуже важливі тварини". Це істоти, які вимерли в дикій природі, такі як морські норки та японські вовки. Акіно сповнена рішучості зробити свою роботу добре, але вона хвилюється про те, щоб не помилитися.

Найчарівніша частина "Консьєржа" — це спостереження за тим, як тварини роблять дуже людські речі, наприклад, купують сумки і роблять пропозиції своїм партнерам, зберігаючи при цьому свою тваринну фізичну форму. Особливу симпатію викликає містер Феррет, бізнесмен-хорек, дуже нервовий, але стильний. Він одягнений у крихітний костюмчик і відвідує модний універмаг, бо розважає двох найпрестижніших клієнтів своєї компанії: крихітну сову і його дружину, вдягнутих в елегантні куртки. Містер Феррет хоче всіляко догодити їм, оскільки сова могла б допомогти йому в його бізнесі.

В епізодичній структурі фільму є тонка лінія про самотність і зв'язок, яка виривається на передній план у фінальному акті, в тандемі з квітучою впевненістю Акіно. Картина містить деякі роздуми про те, наскільки самотні деякі з вимерлих тварин, і як універмаг слугує для них притулком.

"Потік. Останній кіт на землі"

"Потік. Останній кіт на землі" – повнометражний анімаційний фільм 2024 року латвійського режисера Ґінтса Зілбалодіса, який знімали 4,5 року. Сюжет мультфільму будується навколо історії кота під час потопу. Він змушений покинути дім і сховатися в невеликому човні разом з іншими тваринами.

За сюжетом картини, після того, як катастрофічна подія затопила світ, з якого люди або евакуювалися, або вже були знищені, головний герой – чорний кіт – опиняється наодинці та намагається втриматися на плаву (в буквальному сенсі). Зрештою він знаходить притулок разом із милим псом у човні, яким керує капібара. Поки ті, хто вижив, дрейфують просторами постапокаліптичного водного світу, вони заводять друга-птаха.

Усі герої володіють різними особистостями і здібностями, які набагато перевершують більшість ледачих домашніх вихованців. Але фільм Зілбалодіса також повністю позбавлений діалогів, що дає місце виразній мультяшності та моторошній тиші. У занепалому світі всюди небезпека, а іноді й на човні. Зілбалодіс усе це фіксує плавною камерою, яка наближає глядача до фактури цього світу.

Кінокритик та історик кіно Христина Матіса зазначила, що "Потік" відрізняється від усього, що ми звикли бачити в анімаційних фільмах. Інший критик, Антон Долін, вважає, що сюжет "Потоку" — це історія кінця світу. Він також зазначає, що цей фільм — "незалежне кіно, що завжди викликає симпатію, і при цьому зроблене як гранично авторське".

"Думками навиворіт 2"

"Думками навиворіт 2" – американський комп'ютерно-анімаційний фільм про дорослішання режисера Келсі Манна, продюсера Марка Нільсена і сценаристки Мег Лефов. Він став запізнілим продовженням блискучого фільму Піта Доктера 2015 року "Головоломка" від Pixar Animation і встановив рекорд за зборами, ставши найкасовішим анімаційним фільмом за всю історію кіно.

Стрічка розповідає про дорослішання дівчинки на ім'я Райлі, яка в підлітковому віці стикається з новими емоціями, як-от тривожність, заздрість, сором, нудьга і ностальгія. Це майстерно вибудувана історія, повна жартів про психічний ландшафт і вже знайомих персонажів (особливо Емі Полер у ролі Радості та Філліс Сміт у ролі Печалі), але вона привносить справді нові ідеї в обстановку та марнославство Доктера. Це смішно, чуйно і лукаво, викликаючи підліткові почуття самосвідомості, заздрості, низької самооцінки і зіткнення між очікуваннями і реальністю.

Незважаючи на те, що кажуть касові збори, це далеко не найкращий фільм Pixar, але це рідкісний випадок, коли справді добре зібраний, добромисний проєкт отримує ту увагу, на яку він заслуговує.

"Озирнись"

Японський анімаційний фільм "Озирнись" – адаптація Кієтакою Осіямою ван-шотової манги автора Chainsaw Man Тацуки Фудзімото — вірна як тексту, так і духу цього тексту: несамовита історія про працю мистецтва, яка сама по собі є працею мистецтва.

У центрі сюжету – Аюму Фудзіно, четвертокласниця, яка малює мангу для розділу в шкільній газеті. Талант малювати виділяє її серед учнів, і вона стає доволі популярною в класі. Одного разу вчитель розповідає їй про Кемото – ученицю, котра відмовляється ходити до школи, але теж хоче намалювати мангу для шкільної газети. Вражена рівнем майстерності Кемото і намагаючись наздогнати її, Фудзіно кидає всі сили на те, щоб навчитися краще малювати, але всі її зусилля марні. І тоді дівчинка кидає спроби наздогнати суперницю і повертається до звичайного шкільного життя. Усе змінює день, коли вони волею долі зустрілися.

"Озирнись" – це більше, ніж просто приголомшливо добре зроблена анімація. За словами редактора журналу Paste Туссен Іган, це хвилююче свідоцтво сили мистецтва підносити і наставляти тих, хто вкладає свої серця і уми в працю з його створення, а також його сили пов'язувати людей один з одним через величезні проміжки часу, простору і життєвого досвіду.

"Це, без сумнівів, шедевр, народжений серцем", – вважає Іган.

"Володар перснів: Війна рогіррім"

Режисер "Володаря перснів: Війна Рогіррім" Кендзі Каміяма ("Той, хто біжить по лезу: Чорний лотос") взявся за завдання створити анімоване Середзем'я, яке відчувалося б як частина того самого гобелена, що й фільми Пітера Джексона "Володар перснів", – і йому це вдалося. Звісно, у нього була допомога. Продюсерка (і співавторка трилогії Джексона) Філіпа Бойєнс залучила оригінальних концепт-художників Джексона Алана Лі і Джона Гоу і забезпечила команді Каміями повний доступ до архівів Wētā Workshop в якості візуальних посилань. Це Середзем'я близько знайоме фанатам, аж до рельєфів на різьблених колонах Медусельда, Золотого залу Едораса.

"Війна рохіррім" слідує за Герой, принцесою Рохана, яка веде свій народ через небезпечну зиму, нескінченну облогу і трагічне падіння династії її батька. Увага до деталей і відтворення — найсильніший бік фільму. "Війна Рохіррім" має вигляд і відчувається як "Володар перснів" Джексона якнайкраще.

Його найбільша слабкість – це точне відтворення власних орієнталістських візуальних тропів Толкіна. Але все ж він сповнений пригод з битвами, королівської драми і захопливого хаосу монстрів.

"Марс-експрес"

"Марс-експрес" – дебютний анімаційний науково-фантастичний фільм у стилі неонуар режисера й аніматора Жеремі Перена. Дія фільму відбувається у XXIII столітті, і в ньому розповідається про двох приватних детективів, яких відправили на Землю, щоб спіймати хакера, якого звинувачують у зломі роботів, і тим самим ефективно звільнити їх від захисних заходів, покликаних тримати їх слухняними й підпорядкованими людям. Коли їхнє розслідування несподівано заходить у глухий кут, Алін і Карлос беруться за іншу справу, цього разу про студентку коледжу, яка загадково зникла після того, як її сусідку по кімнаті вбили в їхній кімнаті в гуртожитку. У істинно нуарному стилі пара поступово виявляє, що дві, здавалося б, окремі справи не тільки насправді тісно переплетені, а й мають стосунок до сюжету, який загрожує основам суспільства людей і роботів.

Увага до деталей, що приділяється побудові світу фільму, поширюється і на його численних персонажів-андроїдів, кожен з яких має свій власний унікальний дизайн і особистість. Порівняння з "Царством падальщиків", яке часто можна почути від критиків, не є довільним: Джонатан Джоб Нкондо, який працював художником і дизайнером персонажів у цьому серіалі, також зробив свій внесок у дизайн роботів для "Марс-експрес".

"Марс-експрес" – це щільно складена науково-фантастична історія, в якій мало власних імен, але багато підтексту. Він перебуває у світі, який не стільки розповідає, скільки показує глибину своєї розповіді та побудови світу, довіряючи своїй аудиторії приділяти пильну увагу і з'єднувати точки поруч із персонажами фільму. Коротше кажучи, це рідкісний приклад "дорослої" анімації, яка ставиться до своєї аудиторії як до дорослої, і її виконання підносить її посил, доки вона впевнено не стає одним із найкращих анімаційних фільмів року.

"Я"

"Я" – історія, створена американським аніматором, сценаристом і автором незалежного кіно, двічі номінантом на "Оскар" Доном Герцфельдтом. Він вважається одним із найвидатніших аніматорів, які живуть нині, оскільки його фільмам вдається втиснути більше ідей і сенсу в 20 хвилин, ніж більшості мейнстримних фільмів ледве вдається зібрати за дві години.

У центрі музичного мультфільму – людиноподібна істота, що нагадує розумний арахіс із парою паличкових ніг і серйозним неправильним прикусом, спостерігає, як її партнер миє новонароджену дитину, коли її увага раптово відволікається на маленький тазик, який використовують як ванну. Це маленьке півколо активує щось усередині нього. Пригнічений і болючий спогад з його дитинства проривається в ідею, яка змінить майбутнє його виду. Гуманоїдний арахіс починає одержимо працювати над своїм новим винаходом, нехтуючи спілкуванням із сім'єю.

Фільм досліджує такі делікатні теми, як смертність, вічність і марність сподівання виключно на технології в пошуках відповідей на найзаплутаніші та найважливіші питання життя. Це той тип картин, які залишаються з глядачем надовго після їхнього перегляду і змушують поглянути на себе, людей довкола і світ по-іншому.

"Мононоке: Привид під дощем"

Японський анімаційний фільм "Мононоке: Привид під дощем" режисера Кенджі Накамури – відродження оповідно-захопливого аніме 2007 року, який занурює глядачів у моторошний фантастичний світ політичних інтриг і мстивих духів. Чарівний гачок оригінального серіалу – історії про привидів, розказані у форматі детективного процесуалу – зберігся, а його неповторний візуальний стиль був плавно оновлений для сучасних методів анімації.

Дія картини "Мононоке: Привид під дощем" відбувається в епоху Едо і оповідає про двох молодих жінок, Аса і Каму, які нещодавно потрапили в гарем, де панують напруженість і хитрість. Намагаючись розібратися в політичних інтригах і суперництві цього місця, вони стикаються з мстивим духом. На цьому гнітючому тлі з'являється таємничий мандрівний аптекар Кусуріурі, єдина людина, здатна зрозуміти і знешкодити цю злу сутність. Цей фільм занурює глядачів у світ, де надприродне змішується з іграми за владу, пропонуючи глибокі роздуми про помсту і справедливість.

Перше, що будь-хто помічає у фільмі — візуальний дизайн. Він настільки барвистий, детальний і текстурований, що межує з психоделікою. Що менш очевидно при побіжному погляді, так це те, наскільки тісно стримана кожна з таємниць Мононоке, і як майстерно Накамура представляє їх візуально.

"Дикий робот"

Анімаційна картина "Дикий робот" режисера Кріса Сандерса доводить, що DreamWorks переживає епоху розквіту. Фільм не тільки чудовий, з пишним мальовничим краєвидом, а й є глибоко зворушливою історією про складнощі батьківства і важливість доброти.

Мультфільм оповідає про робота на ім'я Роуз, яка опиняється застряглою на віддаленому острові. Вона намагається асимілюватися з місцевою дикою природою, яка ставиться до неї з підозрою (і одна до одної), і зрештою бере до себе на виховання маленьке гусеня, а в друзі – в'їдливого лиса.

Роуз доводиться пройти довгий шлях від недовіри до неї до прийняття, врятувати своїх друзів і пожертвувати собою заради їхнього спокійного життя. Але картина не закінчується на трагічній ноті.

Незважаючи на те, що у фільмі є тварини, які розмовляють, він повчальний не тільки для дітей, а й для дорослих. Водночас Кріс Сандерс бере на себе деякі серйозні теми, роблячи їх досить доступними для дітей. Він неймовірно емоційний, але при цьому не здається надмірно дидактичним щодо своїх більш масштабних тем.

Раніше Фокус писав про топ-10 найкращих серіалів 2024 року.