Що робити, поки ШІ працює?

Страх перед штучним інтелектом, який може захопити світ (але це не точно), а також позбавити дуже багатьох людей їхнього шматка хліба (що значно реалістичніше), міцно вкоренився у західних суспільствах. І хоча наразі в Україні зовсім інші проблеми, але розвиток і впровадження АІ матиме в середньостроковій перспективі чималий вплив і на нашу економіку. Питання лиш в тому, яким він буде.

За даними інвестиційного банку Goldman Sach, в середньостроковій перспективі у США та ЄС можуть втратити роботу до 300 мільйонів осіб. На думку тамтешніх аналітиків, дві третини робочих місць у США та Європі можуть бути частково автоматизовані за допомогою АІ, а близько чверті всіх робіт можуть повністю виконуватися штучним інтелектом. І йдеться не тільки про секретарів, бухгалтерів чи складських обліковців, а й про помітну частину вчених, бюрократів та програмістів. На тлі подібної інформації побоювання масового безробіття через АІ-революцію не виглядають цілком безпідставними.

Прийнято вважати, що вплив штучного інтелекту на робочі місця матиме дві принципово відмінні форми. Перша — автоматизація, яка дозволить звільнити людей від нудних і рутинних завдань на кшталт ручного введення даних чи розпізнавання голосу і перетворення його на текст. Автоматизованими можуть бути і численні види одноманітної ручної роботи, які можуть бути замінені АІ в поєднанні з промисловими роботами.

Інша форма використання штучного інтелекту полягатиме в розширенні можливостей більш спеціалізованих (і високооплачуваних) фахівців. Починаючи від художників у розробці комп'ютерних ігор (помітну частину яких вже звільнили завдяки зростанню продуктивності роботи їхніх колег, що використовують АІ) і продовжуючи, наприклад юристами, які вже потроху використовують штучний інтелект для узагальнення змісту документів, пошуку відмінностей і смислового аналізу текстів. Успішно застосовується АІ і в діагностичній сфері медицини.

Цікава особливість «революції АІ» — те, що головною її жертвою стає середній клас. Якщо колишні індустріальні революції переважно били по робітничому класу, замінюючи «сині комірці» спочатку конвеєром, а потім роботизованими виробничими лініями, штучний інтелект тримає на мушці найперше «пролетарів розумової праці». Безробіття загрожує доволі освіченій частині суспільства, яка до того ж звикла до певного рівня життя (зокрема, в кредит). Більше того, у більшості країн «золотого мільярду» вона інвестувала у своє професійне майбутнє чимало часу, зусиль та коштів, що були витрачені на освіту (часто, знову-таки, в кредит, який часом віддають протягом десяти років після закінчення університету). Проблема раптового скорочення робочих місць ставить перед ними одразу кілька викликів: фінансова стабільність, до якої вони звикли, і необхідність перекваліфіковуватися — і це після років та коштів, вкладених в освіту та кар’єрне зростання!

Хороша новина полягає в тому, що розвиток штучного інтелекту передбачає не тільки скорочення наявних сфер зайнятості, а й появу нових. Чимало посад, приміром, буде створено для розробки інструментів АІ, його тренування, аналізу та корекції його розвитку. Яскравим зразком тут може бути розробка АІ для наведення дронів. Яка, з одного боку, в перспективі дозволить не тільки “вести” дрон останні 300 чи 500 метрів до цілі, знижуючи ефективність засобів РЕБ, а й запускати його у “вільне полювання», віддавши на розсуд машини пошук пріоритетних цілей. Що, вочевидь, призведе до зменшення кількості пілотів дронів, а також до зниження вимог до їхнього фахового рівня. Проте значно зросте потреба у фахівцях, які займаються програмуванням, навчанням та контролем штучного інтелекту.

Тобто багато в чому АІ-революція призведе не стільки до скорочення робочих місць, скільки до появи нових професій та нових вимог до компетенції фахівців у наявних галузях. Найближчим часом ми побачимо, як CV зарясніють згадками про «вміння спілкуватися з АІ» — компетенції в галузі промпт-інжинірингу, тренування нейромереж, машинного навчання. Всі ці слова, які наразі ще видаються заклинаннями цифрової магії, якою володіють тільки «посвячені», стануть таким самим відносно масовим вмінням, як тепер — вміння використовувати в роботі хмарні сховища, професійне програмне забезпечення тощо.

Втім, у будь-якому випадку АІ — як будь-яка попередня технологічна революція — поставить перед суспільством виклик «вільних рук». Адже йдеться не лише про безробіття, а й також про черговий етап «спрощення життя» — побуту, доступу до послуг та розваг, отримання готових рецептів у відповідь на будь-який запит чи побажання, яке споживач сам ще не встиг до кінця усвідомити, а технології вже все зробили — самі все «додумали», сформулювали і запропонували відповіді. У головній тенденції сучасного продуктового дизайну — не змушувати юзера напружувати мізки — АІ напевно стане у великій нагоді. І це тільки загострить питання про те, чим зайняти звільнені від нудної праці руки (і голови) споживачів високих технологій.

Будь-яка попередня технологічна революція стикалася з цим питанням — і давала на неї власну відповідь. Конвеєр та пральні машинки вдало доповнилися можливістю проводити час перед телевізором, комп'ютерна революція подарувала нам можливість бавитися, не встаючи з офісного крісла, інтернет-революція розважає нас соцмережами та стримінговими сервісами.

Розваги — це також індустрія. І АІ може вплинути на неї не меншою мірою, ніж на виробничу галузь. Симптоматично, до речі, що однією з перших «ластівок» революції АІ став багатомісячний страйк сценаристів Голлівуду минулого року: в числі їхніх основних вимог — «обмеження використання штучного інтелекту в процесі написання сценаріїв».

Іншою можливість «зайняти руки» стає подальший розвиток нових індустрій, які є «добре забутим старим» — торгівля хенд-мейдом та проєкти в стилі «зроби сам». На тлі революції АІ ця тенденція буде зміцнюватися, оскільки вона дає водночас можливість і «зайняти руки» (і голову), і компенсувати втрату робочих місць. Або навіть не «забутим» — просто на тлі технологічних досягнень останніх десятиліть «ручна робота», що завжди вважалася за хобі чи навіть часом за дивацтво, перетворюється на бізнес-можливість.

У цих нових індустріях змикаються дві професійні сфери, які наразі вважаються найбільш убезпеченими від втручання АІ: ручна праця та сфера послуг у форматі «люди для людей». До неї входить усе, що стосується індивідуальних людських стосунків, де «товаром» виявляється увага, емпатія, лояльність, індивідуальний підхід до кожного клієнта — робочі місця медсестер, доглядальників, компаньйонів, наставників тощо не постраждають від нашестя АІ. У цій сфері робочі процеси важко стандартизувати та автоматизувати.

Але «сферою турботи» все не обмежується. Нові індустрії переводять виробництво споживчих товарів також у формат «люди для людей». Це вже не просто «локальні бізнеси», які забезпечують клієнтів, що мешкають по сусідству, товарами, зробленими власноруч. Соцмережі, глобальна логістика та інтернет-платежі здійснили справжню революцію в секторі малого (чи навіть індивідуального) виробництва. У країнах «золотого мільярду» на товари, вироблені у форматі «люди для людей», є і попит, і пропозиція, і цей сегмент продовжує збільшуватися.

Тобто необхідність «повернутися до ручної праці», про яку часами говорять ледь не як про перспективу «соціального падіння», може дати старт новому і своєрідному сектору економіки. Звичайно, відносини між виробником і споживачем, в основі яких лежить не стандартизація та економічна ефективність, а індивідуальний підхід, людське спілкування та неозначене «тепло рук», важко назвати «виробничим бізнесом» у класичному сенсі цього слова. Але саме цій сфері економісти пророкують розширення та процвітання на загальному тлі зростання сфери індивідуалізованих послуг.

Тож цілком ймовірно, що АІ-революція пройде рівно так само, як і всі попередні технологічні перевороти. Втім, в неї буде дві доволі радикальні відмінності. Перша, негативна — це відносно велика швидкість. Якщо початок індустріальної революції з паровими машинами зайняв кілька десятиліть, то комп'ютерна революція — всього одне. У випадку з АІ все може відбутися ще швидше, що дасть працівникам ще менше часу для навчання чи зміни профорієнтації. Що, відповідно, неминуче призведе до зростання безробіття.

Натомість друга відмінність полягає в тому, що всі попередні промислові та інформаційні революції відбувалися за умов зростання населення та збільшення кількості робочої сили. І страх перед безробіттям, який часом втілювався у рухи на кшталт луддитського, на тлі хронічного браку робочої сили в країнах «золотого мільярду» вже не є настільки актуальним. Насправді, зважаючи на радикальне старіння та скорочення населення в країнах колективного Заходу, вивільнення частини працівників від наявних типів зайнятості може стати не катастрофою, а радше балансуванням ринку робочої сили та економіки загалом.