Найбільший водоспад на Землі не можна побачити і майже неможливо відвідати: де він розташований

Де розташований найбільший водоспад у світі? Ні, це не водоспад Вікторія в Африці і не водоспад Анхель у Венесуелі. Насправді, це водоспад Датської протоки і він насправді більший, ніж перераховані вище водоспади разом узяті, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Водоспад Датської протоки набагато більший за будь-який водоспад на нашій планеті. Але насправді його дуже складно побачити і ще складніше відвідати. Річ у тім, що цей водоспад розташований не на суші, а під водою.

Водоспад Датської протоки розташований між Ісландією та Гренландією. Це найбільший водоспад у світі, адже вода падає з висоти 3 500 метрів униз по схилу від вершини до його дна. Водоспад розташований на похилій частині морського дня і спрямовує холодну воду з Гренландського моря в море Ірмінгера, підживлюючи течії Атлантичного океану. Насправді висота водоспаду Датської протоки становить 2000 метрів, адже потік води приземляється в глибокому басейні, що охоплює решту схилу.

Ширина водоспаду становить 480 кілометрів, а об'єм води, яку він відправляє щосекунди до Атлантичного океану, приблизно в 1,5 раза більший за об'єм найбільшої піраміди у світі — піраміди Хеопса в Єгипті.

Річки, що течуть ущелинами Землі, створюють водоспади, які є природними дивами, але жоден водоспад на суходолі не більший і не потужніший за ті, що перебувають під водою, а найбільшим із них є той, що розташований у Датській протоці.

Але як водоспад може існувати під водою? Але насправді це проста фізика: холодна вода щільніша за теплу, і в Датській протоці холодна вода, що тече на південь з Гренландського моря, зустрічається з більш теплою водою з моря Ірмінгера. Холодна щільна вода швидко опускається під теплішу воду і тече величезним провалом на дні океану, створюючи низхідний потік, який щосекунди переносить 3,5 мільйона кубічних метрів води.

При цьому вода, що хлинула вниз водоспадом, рухається з набагато нижчою швидкістю, ніж у водоспадах на суші: приблизно 0,5 м/с або 1,8 км/год. Наприклад, у Ніагарському водоспаді вода падає зі швидкістю 30,5 м/с.

Водоспад Датської протоки утворили льодовики в період між 17 500 і 11 500 років тому, під час останнього льодовикового періоду. Водоспад має вирішальне значення для циркуляції води в Атлантичному океані, а також життєво важливий для місцевої морської екосистеми.

Водоспад датської протоки є частиною системи океанічних течій, відомої як Атлантична меридіональна перекидна циркуляція. Ця система переміщує воду з півночі на південь і назад протягом тривалого циклу в Атлантичному океані.

Процес циркуляції починається, коли тепла вода біля поверхні рухається до полюсів, де вона охолоджується й утворює морський лід. У міру утворення цього льоду сіль залишається в океанічній воді. Через велику кількість солі у воді вона стає щільнішою, опускається і переноситься на південь на глибині. Зрештою, вода знову піднімається до поверхні і нагрівається, таким чином завершується цикл циркуляції.

Ця система океанічних течій приносить кисень, поживні речовини та органічні речовини, необхідні для підтримки морського життя.

Але найбільший водоспад на Землі не можна побачити під хвилями в Датській протоці, його також неможливо виявити з космосу, за винятком картографічних показників, таких як температура і солоність.

Як уже писав Фокус, вчені попереджають про насування виверження вулкана, до якого людство не готове. У цьому столітті на Землі відбудеться потужне виверження вулкана з імовірністю один до шести, і "у людства немає плану щодо його запобігання". Подібні виверження в минулому спричинили різку зміну клімату і знищили цивілізації.

Також Фокус писав про те, що нові сонячні лазери, створені на основі бактерій, забезпечать енергією космічні місії. У майбутньому космічні апарати зможуть позбутися проблеми обмеженої кількості палива, використовуючи безмежну енергію Сонця.