Електричне опалення стає непідйомним: експерти пояснили, як можна уникнути шалених рахунків

Все більше країн, до прикладу у ЄС, переходять до високоефективних, низькоемісійних систем опалення, аби знизити витрати. Для цього будинки як індивідуальні, так і багатоквартирні, переводять на теплові помпи. Детальніше про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Комуналка не для бідних. Як тепер рятуватися власникам житла з електроопаленням?».

Так, теплові помпи (насоси) – це пристрої, що використовують енергію з навколишнього середовища для обігріву або охолодження приміщень. Вони працюють за принципом перенесення тепла з одного середовища в інше, як кондиціонери навпаки – забирають теплову енергію з повітря, ґрунту чи води (геотермальних джерел) і направляють для обігріву приміщень.

Для роботи теплових помп також потрібна електроенергія. Але головна перевага технології у тому, що порівняно з традиційним електроопаленням теплові помпи використовують електроенергію мінімум утричі ефективніше, за підрахунками фахівців. Тобто, для обігріву тієї самої площі житла теплова помпа потребує втричі менше електроенергії, ніж електрокотел, тому виходить дешевше.

Для використання теплових помп, які братимуть тепло із землі (так зване геотермальне опалення), потрібно бурити спеціальні свердловини.

Для облаштування системи «повітря-вода» використовують повітряно-водяні теплові помпи. Зокрема, можна використовувати тепле повітря з квартир для підігріву води, встановивши теплові помпи у вентиляційних шахтах. Але використання теплових помп вимагає відновлення централізованої системи теплопостачання, або її прокладання. «Найкраще робити повну модернізацію разом з утепленням будинку. Теплова потреба в опаленні зменшиться на 50-70%. І цю оновлену потребу забезпечувати якимось новим високоефективним джерелом опалення. Все залежатиме від міста. Чи воно має теплові мережі, чи ні. Чи є, куди повертатися, чи ні», – зазначив у коментарі «Главкому» виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.

За його словами, якщо будинок відносно новий, побудований кілька років тому, він теоретично мав би бути утеплений, але якщо в будівлі передбачено лише електричне опалення і немає ні газових, ні теплових мереж – для переобладнання будинку їх треба проводити. А це величезні кошти і відкладена витрата, говорить експерт. Але так чи інакше це треба робити. Спочатку – енергоаудит, щоб мати розуміння, скільки тепла треба для цього будинку, для опалення і гарячого водопостачання. Після цього підбирати розмір та тип теплової помпи.

За словами Святослава Павлюка, у питанні переобладнання будинків на електроопаленні і загалом у питанні переходу на ефективніше опалення, ми зараз на експериментальному рівні. Тому що є кілька «больових точок». Перша – переобладнання. «Багатоповерхівок з тепловою помпою, централізованою великою, я не бачив в Україні. На Заході такі речі є, а тут їх нема. Тому що повітряні теплові помпи, які збирають тепло з повітря, а не з ґрунту, можна ставити поквартирно, але там потужність менша. І вони можуть працювати лише на опалення. Якщо робити великі ґрунтові системи, то вони повинні працювати в обидва боки (на обігрів і на охолодження централізоване). І будинок треба перепланувати не лише під систему опалення, але під систему охолодження. Питання – що ж робити з тими кондиціонерами, яких люди «натикали» і вклали 10, 20, 30, 40 тис. грн», – веде далі Павлюк.

Друга проблема – складність з ухваленням рішення у багатоквартирному будинку.

Житловий будинок переобладнати складніше, тому що треба створити ОСББ, зібрати гроші, або взяти кредит. У випадку переобладнання лікарні – власником є місцеве самоврядування, яке може швидко ухвалити рішення.

До слова, суми у платіжках на за теплопостачання в Києві за листопад 2024 року зросли на 6,5% в порівнянні з минулим роком.