Естонія посилить охорону інфраструктури і хоче залучити союзників

Естонія після чергового пошкодження кабелів у Фінській затоці планує посилити нагляд за підводною інфраструктурою у співпраці з іншими союзниками у НАТО.

Як повідомляє ERR, пише "Європейська правда",про це заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.

Прем’єр-міністр Естонії вийшов до ЗМІ разом з міністрами внутрішніх справ, юстиції і цифрових питань після термінового засідання уряду у четвер, яке скликали у зв’язку з підозрілим пошкодженням одного енергокабелю та кількох кабелів зв’язку, що проходять по дну Балтійського моря.

Міхал зазначив, що на засіданні заслухали усю наявну інформацію щодо того, що сталося з кабелями і що можна зробити для кращого захисту інфраструктури.

Він додав, що він та інші міністри тримають зв’язок з колегами із сусідніх країн, а також обмінюються інформацією у межах ЄС і НАТО.

"Найважливіше, що ми зараз маємо зробити – це посилити моніторинг і захист критичної інфраструктури, і в морі, і на суходолі.

Це передусім має забезпечувати флот, і ми також проситимемо про допомогу наших союзників… Потрібні активніші дії з охорони, моніторингу та стримування біля нашої критичної інфраструктури", – зазначив прем’єр.

Він визнав, що наглядати за буквально "кожним квадратним метром" морського дна неможливо, тож одночасно з посиленням нагляду важливо подбати і про спроможність швидко усувати такі пошкодження.

Ключовим партнером у цьому питанні Естонія вбачає Фінляндію.

Крістен Міхал додав, що слід також підняти питання на рівні ЄС і НАТО про оновлення законодавства, що стосується морських питань, оскільки загроза диверсій на критичній інфраструктурі у морі актуальна не лише для Балтійського моря.

"Країни повинні мати можливість краще захищати свою критичну інфраструктуру, ефективніше зупиняти підозрілі кораблі і швидше встановлювати підозрюваних", – зазначив прем’єр.

Він похвалив Фінляндію за швидку й рішучу реакцію на інцидент.

"Це перший випадок серед таких інцидентів, коли підозрюване судно затримали і вже зроблено перші кроки для розслідування", – зазначив Міхал.

Прем’єр зауважив, що затримане Фінляндією судно належить до "тіньового флоту", а Росії навряд чи подобається активна позиція Естонії щодо протидії "тіньовому флоту".

Міністр внутрішніх справ Лаурі Ляенеметс зі свого боку зазначив, що часті інциденти з пошкодженням інфраструктури не можна вважати випадковістю і коли такі дії системні, можна ставити питання про атаки проти естонської інфраструктури.

"За теперішніх безпекових обставин не має значення, чи це збройна, чи гібридна атака.

Йдеться про дії, спрямовані проти когось з певною метою", – наголосив він.

Міністр зауважив, що важливо посилити увагу не лише до підводної інфраструктури, а й наземною, особливо енергетичної – з огляду на те, що держави Балтії у лютому мають від’єднатися від російської енергосистеми.