Як прикрашали новорічне дерево в Києві в кінці ХІХ - початку ХХ століття - іграшки, традиції та заборони

Прикрашання ялинки — це не лише цікаве та творче заняття, але й традиція, яка зберігається віками. Протягом останніх століть вона змінювалась під впливом європейських тенденцій та розвитку української культури. Завдяки цьому з'явилося велике різноманіття іграшок, вогників, свічок та інших святкових декорацій.

Джерело: 44.юа

Як та коли в Києві з'явилась традиція прикрашали ялинку?

Історики стверджують, існують різні теорії появи цієї традиції. Найбільш поширеними є дві з них. Згідно з першою традицію прикрашати ялинку на Різдво запровадив німецький реформатор церкви Мартін Лютер. Одного разу він побачив, як ялинка переливається під снігом на сонці. У той момент у нього з'явилася ідея її прикрасити. Таким чином у Європі почали прикрашати новорічні зелені дерева.

Також є друга версія. Вважається, що ця традиція з'явилася в XIX за часів Петра І. Він видав наказ прикрашати ворота та домівки ялинковим та сосновим гіллям. Проте з часом цього здавалось недостатньо. Тож, щоб створити святкову атмосферу, люди почали приносити в будинки зелені дерева та вішати на них символи Нового року.

Перші ялинкові іграшки були дуже простими і зовсім не схожими на сучасні.

Ялинки були прикрашені солодощами та фруктами: пряниками і фігурками з печива, цукерками, свічками, яблуками і горішками у сріблястому папері, а ще на ялинку вішали солом’яні іграшки.

Поява перших штучних іграшок та ялинок у XX столітті: як вони виглядали та чим відрізнялись від сучасних?

Наприкінці XIX століття в Європі з'явилися перші штучні ялинкові іграшки: паперові ангели, дротяні зірки, фігурки тварин. Їх почали завозити для продажу в різних європейські міста, зокрема й Київ. Проте не кожен міг собі дозволити купити іграшки для зеленого дерева, адже, як і будь-яка новинка, вони дорого коштували.

Упродовж декількох років після Української революції до 1930-х років встановлення та прикрашання ялинок було заборонено новою владою. Проте святкування без ялинки вже було не таким, як раніше. Тому пізніше цю традицію вирішили відновити. Відтоді кияни почали щороку вішати на ялинки різнокольорові іграшки.

У радянські роки традиція прикрашання ялинок набула нового значення. Зокрема, вперше почалося вітчизняне виробництво ялинкових іграшок. Їх створювали у вигляді казкових персонажів з фільмів та казок, технологічних новинок (ракет, дирижаблів).

Також на початку 1950-х років з’явилися штучні ялинки та мініатюрні іграшки. Вони швидко стали дуже популярними, адже вирізнялися практичністю та довговічністю. Напередодні Нового року їх розміщували майже в кожному будинку. А в 1960-х роках у продажу вперше з'явилася світлодіодна гірлянда. Тоді кияни вперше її побачили на вітринах магазинів та почали купувати для прикрашання свого новорічного дерева.

Крім цього, щоб додати різноманіття та щось особливе до штучних новорічних прикрас, жителі Києва залюбки прикрашали ялинку смачненьким: цукерками, пряниками, горішками. Також було модно робити паперові іграшки у вигляді різних геометричних фігурок. Вони надавали ялинці унікальний та казковий зовнішній вигляд.

Як розвивалась традиція прикрашання ялинок у другій половині XX: ялинкові ярмарки, фабрики, виставки

У період зимових свят ялинку можна було побачити майже на кожному кроці: біля магазинів, закладів культури, адміністративних установ та на площах Києва. Вони були прикрашені іграшками і гірляндами. Тож з настанням вечора сяяли і створювали навкруги святкову атмосферу.

Мати новорічне дерево хотіли як дорослі, так і діти. Тож вони вирушали на ялинкові ярмарки, які були розташовані майже в кожному районі міста. Там можна було недорого придбати будь-яке зелене дерево: маленьке, середнє, велике зі штучними чи живими гілками.

Також там продавали ялинкові іграшки у вигляді Діда Мороза, Снігурки, лісових тварин, сніжинок, шишок та інших популярних атрибутів Нового року. Проте набагато більший вибір цих прикрас був у магазинах. Біля прилавків стояли продавці в казкових костюмах та пропонували відвідувачам обрати, якими іграшками прирасили ялинку. Це не лише сприяло розвитку торгівлі та підтримці традиції прикрашали зелені дерева.

Ялинки та іграшки були на піку популярності порівняно з минулими роками. За відомостями істориків, кияни могли не лише вибрати ялинкові прикраси на будь-який смак, але й побачити, як їх виготовляють. Спеціально для цього школярів та студентів возили на екскурсії у фабрики, де відбувалось виробництво іграшок для ялинок. Також усі охочі могли відвідати виставки. Там розміщували рідкісні ялинкові прикраси, які були популярними в минулому. Таким чином традиція прикрашання ялинки та її символічні атрибути назавжди увійшли в історію.