Комуналка не для бідних. Як тепер рятуватися власникам житла з електроопаленням?

Будинки на електричному опаленні, або «електрички», як їх жартома називають, опинилися цього опалювального сезону перед значним викликом. Мало того, що під час відключень електроенергії житло неможливо обігріти, так ще й платіжки значно зросли через подорожчання електроенергії для побутових споживачів. Чому «електрички» стало дорого опалювати та що робити власникам такого житла – з'ясовував «Главком».

Дороге моє опалення

Герої історії «Главкома» – мешканці новобудови, яка не має ні газових, ні тепломереж. Лише електрика і, відповідно, електроопалення.

Вже у листопаді 2024 року, який не випробовував українців занадто низькими температурами, цим людям довелося викласти кругленькі суми за опалення.

За місяць у смарт-квартирі на 20 м кв. при умові підтримування температури у приміщенні не вище 18°С витрати електроенергії складуть близько 1000 /кВт-год, якщо прагнути комфортних 22-24°С – може дійти і до 1500-2000 /кВт-год. З тарифом 4,32 грн/кВт-год заплатити треба буде 4320-8640 грн. Для двокімнатної квартири сума може набігти й вдвічі більша.

Але наші герої платять за електрику ще більше –  4,68 грн/кВт-год. Таку ціну їм встановила обслуговуюча компанія ще до підвищення урядом тарифу на електроенергію для побутових споживачів у червні 2024-го. Випадок цей не унікальний: часто-густо мешканці новобудов стикаються з неможливістю платити за електроенергію по передбаченому державою тарифу для побутових споживачів через дії забудовника.

В ідеалі він повинен у першу чергу виконати технічні умови оператора розподілу електроенергії – збудувати підстанцію для свого ЖК, необхідні мережі тощо, і таким чином забезпечити нормальне підключення новобудов до мереж із можливістю для інвесторів укладати прямі договори на постачання та розподіл електроенергії. Але на практиці виходить не завжди так. Техумови часом не виконуються і підстанція не будується аж до моменту, коли буде збудовано всі будинки житлового комплексу, а квартири в них не буде продано.

Тому упродовж кількох років, доки продовжує тривати будівництво, мешканці перших збудованих об'єктів не можуть укласти прямий договір ні на постачання електроенергії, ні на розподіл, і змушені платити за струм за комерційною ціною, яку платить забудовник. У кращому випадку він бере за себе частину цієї ціни, але інвестори все одно платять за електроенергію більше, ніж встановлений державою тариф для побутових споживачів.

Середньозважена ціна електроенергії для промисловості у листопаді становила 5,5 – 5,8 грн/кВт-год. Тому якщо забудовник не готовий взяти частину ціни на себе – мешканці платять за опалення електрикою ще більше.

Експерти енергетичного сектору переконані: електроенергія дорожчатиме і далі.  «Електричне опалення є найгіршим варіантом. Воно найзручніше, але є найдорожчим. Зараз електроенергія істотно дешевша для побутових споживачів, ніж мала б, бо за неї дві третини вартості фактично доплачують «Енергоатом», «Укргідроенерго» і так далі. В якийсь момент, коли в нас електроенергія перестане бути шаровою, ці люди не зможуть сплачувати свої рахунки. І цей момент наближається семимильними кроками», – зазначив у коментарі «Главкому» виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.

Для порівняння – розрахуємо приблизну вартість опалення квартири площею 20 м² з центральним теплопостачанням у Ірпені та у Києві.

Середнє споживання теплової енергії залежить від багатьох факторів, таких як утеплення будинку, поверх, кліматичні умови тощо. У середньому для стандартної квартири споживання може становити приблизно 0,02 – 0,03 Гкал на 1 м² за місяць.

Отже, приблизне споживання тепла у «смарті» на 20 квадратів за місяць буде: 0,025 Гкал/м² × 20 м² = 0,5 Гкал.

Тариф на теплову енергію різний, залежно від того, хто є постачальником тепла.

Згідно з інформацією КПП «Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради, тариф на теплову енергію для населення становить 3149,18 грн/Гкал.

За даними «Київтеплоенерго» мешканці столиці платять за тепло у цьому опалювальному сезоні 1654,41 грн/Гкал.

Отже, приблизна вартість опалення в Ірпені: 0,5 Гкал × 3149,18 грн/Гкал = 1574,59 грн.

У Києві: 0,5 Гкал × 1654,41 грн/Гкал = 827,2 грн.

Порахуємо також вартість газового опалення для житла площею 20 м².

Орієнтовно для опалення житла у холодну пору року споживання газу складає близько 7–10 м³ на 1 м² площі за місяць.  Орієнтовне споживання газу: 20 м² × 8 м³/м² (середнє споживання) = 160 м³ газу на місяць.

Станом на зараз, середній тариф на газ для населення в Україні становить близько 8 грн/м³ (може варіюватися залежно від постачальника). Вартість газу: 160 м³ × 8 грн/м³ = 1 280 грн на місяць.

Для газового опалення є додаткові витрати: обслуговування газового котла до 100–200 грн щомісяця, абонплата за газ, залежить від постачальника і регіону, зазвичай 20–50 грн.

Таким чином, орієнтовна вартість опалення для квартири площею 20 м² із газовим опаленням може складати 1300–1500 грн на місяць з урахуванням додаткових витрат.

Але різниця очевидна, навіть якщо вищенаведені приблизні розрахунки збільшити вдвічі.

Треба зазначити, що у мешканців будинків на електроопаленні є можливість отримувати пільговий тариф. Але щоб його отримати, треба постаратися.

Пільговий тариф і де його шукати

Після підвищення тарифу на електроенергію для побутових споживачів 1 червня уряд все ж передбачив домогосподарствам, які використовують електроенергію як основне джерело опалення, пільговий тариф у розмірі 2,64 грн за кВт·год.

Щоб отримати право на нього, домогосподарства повинні відповідати певним умовам. Зокрема, наявність електричного опалення повинна бути офіційно підтверджена у технічній документації будинку або квартири, а також в паспорті точки розподілу електроенергії.

Дію пільгового тарифу передбачено для опалювального сезону – з 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року – за умови споживання до 2000 кВт·год на місяць.

Але цього року, як то кажуть, поїзд вже пішов. Адже щоб отримати пільговий тариф – треба було до 1 липня 2024 року подати необхідні документи до оператора системи розподілу електроенергії.

Імовірно, що на наступний опалювальний сезон уряд продовжить дію цього пільгового тарифу. Можна буде спробувати його отримати. Але це залишиться неможливим для мешканців будинків, які не мають індивідуальних договорів з оператором розподілу електроенергії.

До всього – ще й пільги довго не діятимуть, переконаний Святослав Павлюк. Унаслідок війни наша генерація значно зруйнована, як і мережі. І відновити все це інакше, ніж встановленням економічно обґрунтованого тарифу, неможливо.

Тому перед проблемою – як позбутися електропалення і чим обігрівати житло – постануть мільйони українців.

Проблема для мільйона домівок

Кількість домогосподарств в Україні, які використовують електроенергію для опалення, важко оцінити точно, детальна статистика відсутня увідкритому доступі. Проте точно відомо, що ця кількість почала зростати, зокрема через підвищення у 2016 році ціни на газ.

За даними Державної служби статистики України, з 2016 по 2020 роки кількість витраченої на опалення електроенергії зросла майже втричі – з 2,1% до 5,7% від усієї використовуваної електроенергії.

За останніми доступними даними Укрстату, частка домогосподарств, які використовують електроенергію для опалення житла, становила близько 5-7% від загальної кількості домогосподарств. Цей показник може значно варіювати залежно від регіону: у міських районах використовують електроопалення менше через наявність централізованого опалення, а у сільській місцевості електроопалення популярніше через відсутність газопостачання в багатьох населених пунктах.

При цьому в Україні були періоди, коли на електроопалення переходили цілими містами.

«У нас булі цілі кампанії переходу на електроопалення, особливо відзначилися міста-супутники атомних електростанцій. Серед них Нікополь, Кам'янське. Вони переходили на електричне опалення. Прямо вирізали теплові мережі в будинках», – нагадує Святослава Павлюк.

За приблизними підрахунками, кількість домогосподарств із електроопаленням може становити  0,7-1 млн. Це 5-7% від загальної кількості, яка станом на 2023 рік оцінюється приблизно в 14-15 мільйонів домогосподарств.

Врятувати «електрички»: як переобладнати будинки на електроопаленні
Що ж робити тим, хто опинився в електричній пастці? «Найкращий вихід – знести такі будинки і більше не будувати», – невесело жартує Святослав Павлюк.

А в Європейському Союзі тим часом загальна ідея всіх реформ – перехід до високоефективних, низькоемісійних систем опалення, зазначив експерт. Для цього будинки як  індивідуальні, так і багатоквартирні, переводять на теплові помпи. Вони можуть бути поквартирними, якщо це невеликий будинок. А для великих – є теплові потужні ґрунтові помпи.

ДОВІДКА

Теплові помпи (насоси) – це пристрої, що використовують енергію з навколишнього середовища для обігріву або охолодження приміщень. Вони працюють за принципом перенесення тепла з одного середовища в інше, як кондиціонери навпаки – забирають теплову енергію з повітря, ґрунту чи води (геотермальних джерел) і направляють для обігріву приміщень.

Для роботи теплових помп також потрібна електроенергія. Але головна перевага технології у тому, що порівняно з традиційним електроопаленням теплові помпи використовують електроенергію мінімум утричі ефективніше, за підрахунками фахівців. Тобто, для обігріву тієї самої площі житла теплова помпа потребує втричі менше електроенергії, ніж електрокотел, тому виходить дешевше.

Для використання теплових помп, які братимуть тепло із землі (так зване геотермальне опалення), потрібно бурити спеціальні свердловини.

Для облаштування системи «повітря-вода» використовують повітряно-водяні теплові помпи. Зокрема, можна використовувати тепле повітря з квартир для підігріву води, встановивши теплові помпи у вентиляційних шахтах.

Але використання теплових помп вимагає відновлення централізованої системи теплопостачання, або її прокладання. «Найкраще робити повну модернізацію разом з утепленням будинку. Теплова потреба в опаленні зменшиться на 50-70%. І цю оновлену потребу забезпечувати якимось новим високоефективним джерелом опалення. Все залежатиме від міста. Чи воно має теплові мережі, чи ні. Чи є, куди повертатися, чи ні. Якщо нема, тоді треба ставити якусь автономну систему. Це може бути дахова котельня, прибудинкова котельня, теплова помпа. Але це треба прораховувати в кожному індивідуальному випадку», – пояснив експерт.

Якщо будинок відносно новий, побудований кілька років тому, він теоретично мав би бути утеплений. Але якщо в будівлі передбачено лише електричне опалення і немає ні газових, ні теплових мереж – для переобладнання будинку їх треба проводити. А це величезні кошти і відкладена витрата, говорить експерт. Але так чи інакше це треба робити. Спочатку – енергоаудит, щоб мати розуміння, скільки тепла треба для цього будинку, для опалення і гарячого водопостачання. Після цього підбирати розмір та тип теплової помпи.

У пошуках позитивних прикладів

За словами Святослава Павлюка, у питанні переобладнання будинків на електроопаленні і загалом у питанні переходу на ефективніше опалення, ми зараз на експериментальному рівні. Тому що є кілька «больових точок». Перша – переобладнання. «Багатоповерхівок з тепловою помпою, централізованою великою, я не бачив в Україні. На Заході такі речі є, а тут їх нема. Тому що повітряні теплові помпи, які збирають тепло з повітря, а не з ґрунту, можна ставити поквартирно, але там потужність менша. І вони можуть працювати лише на опалення. Якщо робити великі ґрунтові системи, то вони повинні працювати в обидва боки( на обігрів і на охолодження централізоване). І будинок треба перепланувати не лише під систему опалення, але під систему охолодження. Питання – що ж робити з тими кондиціонерами, яких люди «натикали» і вклали 10, 20, 30, 40 тис. грн», – веде далі Павлюк.

Друга проблема – складність з ухваленням рішення у багатоквартирному будинку.

Житловий будинок переобладнати складніше, тому що треба створити ОСББ, зібрати гроші, або взяти кредит. У випадку переобладнання лікарні – власником є місцеве самоврядування, яке може швидко ухвалити рішення.

Однак приклади обладнання будинків тепловими насосами та сонячними панелями є.

Зокрема, таку систему встановили у багатоповерхівці по вулиці Миколи Бажана у Києві.

Це гігантський будинок на 422 квартири, висотністю від 17 до 23 поверхів, побудований у 2003-2004 роках. Щоправда, це не «електричка», і теплові насоси хотіли встановити для ефективнішого опалення, щоб менше платити за централізоване опалення та мати змогу в майбутньому перейти на автономну систему обігріву.

У 2019 році ОСББ «Оберіг на Позняках» вдалося залучити на утеплення будинку і встановлення системи теплових помп та сонячних батарей понад 30 млн грн. Більшу частину з цієї суми мали компенсувати з державного та місцевого бюджетів. На мешканців припадала сплата тільки 6,5 мільйона гривень протягом п’яти років (під 21% річних). Це трохи більш як 15 тис. грн за рік з квартири. Але виникли проблеми.

Як пояснив у коментарі «Главкому» голова правління ОСББ «Оберіг на Позняках» Валерій Нікітченко, за програмою 70/30 частково закупили теплові помпи, але не було передбачено купівлю накопичувачів, лише мережеві інвертори. А далі міська влада Києва і зовсім відмовилася продовжувати фінансову підтримку. Тому до зими 2024 фактично встановлена система не працювала, хоча встановили її п’ять років тому.

«У КМДА сказали (у 2019 році), що дуже багато витрат на один будинок. Підняли голос всілякі крикуни з опозиції, що «краще б ви 10 хрущовок утеплили». Хоча якщо порахувати, то наш будинок як 11 хрущовок. І КМДА ухвалила рішення обмежити розмір фінансування однієї адреси. Зараз ми своїми силами в процесі підключення системи, частина сонячних панелей вже підключена і вони живлять помпи. Сподіваємося закінчити в найближчі тижні», – розповів Нікітченко.

Виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк зауважує, що у Європі з 2025 року перестануть підключати нові газові котельні, а з 2035-го почнуть виводити з експлуатації газові системи опалення. Там іде масовий перехід на теплові помпи.

«І цей процес також нас зачепить, буде та сама історія. Тому рішення взагалі перейти на електричне опалення було поганим з самого початку. І зараз хорошого виходу з цієї ситуації теж нема», – констатує Павлюк. На його думку, це питання загалом міського енергетичного планування. Місто має пропрацьовувати такі речі. Але в Україні зараз зосереджені більше на безпекових проблемах, а  не економічних. Тому швидше будуть обладнувати такі будинки газом. «Але це теж не дуже швидко і закінчиться погано. І ми будемо переробляти це все», – вважає експерт.