Роль наземних дронів у бойових діях зросте - експерт пропонує «роєві» рішення для ЗСУ

У майбутньому роль наземних дронів (роботів) у бойових діях зросте, прогрес у галузі стримує лише обмеженість бюджету.

Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу військовий фахівець із систем РЕБ та зв'язку, голова «Центру радіотехнологій» Сергій Бескрестнов (позивний Флеш).

«Є нюанси, які гальмують розвиток цього сегмента. Але я вважаю – за ним майбутнє. І виробників в Україні досить багато», – зазначив він.

За словами експерта, прогрес у галузі стримує лише обмеженість бюджету. Якби держава могла закупити роботів вдосталь, їх застосовували б значно активніше, а наразі покривають лише першочергові потреби війська.

«Міноборони закуповує те, що просить армія. І якщо вивчаються потреби бригад, і питають: вам потрібен такий робот чи, наприклад, 100 FPV за ті ж гроші, то будь-яка бригада обере 100 FPV. Бо з ними вміють працювати, з ними тримають позиції. А якщо запропонувати їм і те, і інше, то справа зрушиться», – описав ситуацію Бескрестнов.

Як розповів фахівець з радіотехнологій, наземні дрони дорогі порівняно з FPV. Інша складність: держава може закуповувати лише те, що пройшло кодифікацію в МО, сертифікацію безпосередньо у військових. Для інших видів озброєння треба шукати альтернативні фонди.

«А таких моделей не так багато – мабуть, з десяток, з них кілька дійсно хороших, перевірених і задіяних у ЗСУ. Бригади можуть, наприклад, за власні кошти або за рахунок субвенцій купувати напряму роботів у виробників, але ціна надто висока. На додачу військові наразі не зовсім розуміють, як оптимально використовувати ці платформи», – пояснив експерт.

За даними Бескрестнова, наземними дронами можуть керувати через оптоволокно, а застосування ШІ в них обмежене. «Виробники вже зараз думають про дрони, які будуть управлятися через оптоволокно, як і літаючі. ШІв області БПЛА – це перш за все використання для розпізнавання цілей і прийняття рішень для нанесення ударів. В наземних роботах це може бути хіба що, скажімо так, модель для прокладання маршрутів», – пояснив експерт.

За словами Бескрестнова, для наземних безпілотних платформ також можна застосовувати актуальні сьогодні роєві рішення – системи, в яких роботи між собою «спілкуються», виконуючи спільні завдання.

«Це коли, скажімо, 15 роботів їдуть, наступають на позиції і весь час обмінюються між собою інформацією, разом "думають". А якщо якийсь робот натрапив на міну і був знищений, то в цей момент інші роботи "розуміють", що туди їхати не треба, і роблять обхідний маневр», – розповів Бескрестнов.

Безпілотники в таких роях можуть, наприклад, самі ділити територію на сектори для обстеження. Щоб організовувати такі роботизовані операції, потрібно мати багато безпілотників, що наразі є проблемою. Але в такому форматі можливе використання можливостей ШІ в цій сфері. «Так працює штучний інтелект – це типове його застосування в роєвому рішенні, щоб виконувати задачі групою роботів за певним алгоритмом чи й без нього. Це допускається», – сказав фахівець з радіотехнологій.

Раніше Бескрестнов прогнозував, що з моменту, коли у росіян з’явиться досить дронів, щоб атакувати не тільки техніку, а й людей, бійці будуть змушені більше ховатися в укриттях, а їхнє місце займуть наземні дрони.

Як повідомляв Укрінформ, «Агенція оборонних закупівель» МОУ уклала угоди з вітчизняним виробником на постачання наземних дронів-камікадзе та боєприпасів на понад 3,7 млрд грн.