На порозі апокаліпсису: вчені розповіли, яким став 2024 рік для всього живого на Землі

У 2024 році зміна клімату різко продемонструвала свій зростаючий вплив на планету, ставши домінуючою темою в новинах науки про Землю і повідомленнях про глобальні катаклізми. За прогнозами вчених, рік, що минає, став найспекотнішим за всю історію спостережень, у якому вперше глобальна температура перевищила доіндустріальний рівень на 1,5 градуса. Про те, якими погодними аномаліями запам'ятався рік, що минає, пише Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дані наукової обсерваторії Мауна-Лоа засвідчили, що 2024 року рівень вуглекислого газу (СО2) в атмосфері сягнув рекордної позначки в 426,90 часток на мільйон (ppm). Щоб пояснити, що це означає, варто знати, що проміле — це спосіб вимірювання кількості СО2 в повітрі. Уявіть, що мільйон молекул повітря ділиться на частини — 426,90 з цих частин складають СО2. Це може здатися не дуже багато, але рівень СО2 був нижче 300 ppm протягом сотень тисяч років до промислової революції.

Учені занепокоєні тим, що рівень СО2 не тільки найвищий за останні мільйони років, а й зростає швидше, ніж будь-коли раніше. Таке швидке зростання зумовлене спалюванням викопних видів палива, таких як вугілля, нафта і газ, а також вирубкою лісів та іншими видами діяльності людини. Підвищення рівня СО2 означає, що на планеті стає спекотніше, що призводить до більш екстремальних погодних явищ, таких як теплові хвилі, урагани і повені.

Це неухильне потепління вже призвело до катастрофічних погодних явищ у всьому світі. Рік почався з одного з найсильніших за всю історію спостережень явищ Ель-Ніньо, що призвело до найсильніших ураганів і найсильнішої посухи в Амазонії за останні два десятиліття, яка зробила тропічні ліси дуже сприйнятливими до лісових пожеж. Це призвело до руйнівного екологічного збитку і втрати біорізноманіття.

Одночасно в таких річках, як Солімойнс у Бразилії, спостерігався рекордно низький рівень води, що порушило життя місцевих громад та екосистем. У Європі проливні дощі в Іспанії спричинили серйозні повені, які забрали життя понад 200 осіб, що експерти пов'язують із посиленням наслідків зміни клімату. Вчені попереджають про переломні моменти, які можуть статися в найближчі 15 років, якщо викиди вуглецю не будуть обмежені. Серед них — потенційний колапс Гренландського крижаного щита і перехід тропічних лісів Амазонки від пишного біорізноманіття до умов, що нагадують савану.

Крім того, найважливіша атлантична течія, Атлантична меридіональна циркуляція, що перевертається (AMOC), також демонструє ознаки ослаблення, що створює ризики, як-от різке похолодання в Європі та подальша дестабілізація глобальних кліматичних систем. Посилює кризу глобальний водний дисбаланс, що посилюється діяльністю людини і змінами клімату. Йохан Рокстрем, директор Потсдамського інституту досліджень впливу клімату, наголосив, що кругообіг води серйозно порушується, що ставить під загрозу ресурси прісної води, необхідні для виживання людей та економічної стабільності.

Незважаючи на похмурі перспективи, такі вчені, як Майкл Манн, заслужений професор і директор центру науки Пенсільванського університету, підкреслюють, що найгірші наслідки кліматичного колапсу все ще можна пом'якшити. Манн стверджує, що рішучі дії зі скорочення викидів вуглекислого газу можуть зберегти можливості для стабілізації клімату в майбутньому. Він також зазначив, що, незважаючи на високий ступінь терміновості, у людства все ще є можливість і час діяти і змінити траєкторію цієї кризи.

Раніше Фокус писав про теплову карту, що показує країни, які стануть непридатними для життя. Якщо глобальна температура Землі підвищиться лише на 1,5 градуса, мільярди людей опиняться під загрозою смерті через температури, які наші тіла просто не зможуть витримати.

Також Фокус уже писав про три тижні, що стали найспекотнішими в історії Землі. Дослідники вже тоді вважали, що глобальна хвиля спеки, яка обрушилася на планету ще в липні 2023-го, стала найспекотнішим тритижневим періодом за всю історію спостережень.