Залишилися без квартир, а кооперативу платити треба: у Києві спалахнув скандал

Родина Олени втратила одразу дві квартири — обидві були в одному під'їзді.

Героїня цього сюжету разом із сусідами по під’їзду півроку як не вдома. Їхні квартири зруйнувало вибуховою хвилею ще 8 липня. Тоді, як росіяни прицільно гатили по столиці, зокрема і по “Охматдиту”. Але хоч квартири залишилися без стін, за обслуговування будинку постраждалі однаково мають платити. 

Про це киянка написала в листі, який адресувала з проханням допомогти. Таких під’їздів по Україні насправді тисячі. Що робити у подібних ситуаціях? І хто правий у цій? Кореспондентка ТСН Ірина Кондрачук з’ясувала.  

Киянка Олена Гончарова показує як облаштувала свій тимчасовий побут. Кухня у квартирі її сина стала для неї спальнею, вітальнею і навіть гардеробною.

“Я вже розумію, що ніде не зароблю ніякого житла. Я його ніде не отримаю. А якось доживати життя потрібно”, — каже Олена Гончарова.

Родина Олени втратила одразу дві квартири — обидві були в одному під'їзді. Цегляну п’ятиповерхівку пошматувало вибуховою хвилею внаслідок ракетного удару 8 липня цього року. 

Відтоді під’їзд без торцевої стіни. Його від’єднали від води, газу, опалення. За комірне власники цих двох десятків зруйнованих квартир не платять. Але от квитанції за обслуговування будинку та вивіз сміття отримують щомісяця. 

“Я, чесно кажучи, взагалі не розумію, за що я повинна платити. Якщо я тут не живу, я все втратила. В мене нічого не залишилося в цій квартирі. Ні речей, ні меблів”, — каже Олена.

“Якщо ви не будете платити, то де взяти ці кошти? Треба, щоб я звільнився, або звільнити двірника. Тому що з неба гроші не падають”, — каже голова ЖБК “Залізничний-2” Віктор Лещенко.

Голова Житлово-будівельного кооперативу рахує борги — протягом півроку з моменту трагедії за утримання будинку не сплачують власники 12-ти з 20-ти квартир у під'їзді. А це вже 40 тисяч гривень.

“Це одне парадне — це 30 відсотків. Тому що тут 20 квартир. А там по 15 іде. Якщо 30 відсотків не платить, ми випадаємо повністю” — каже Віктор Лещенко.

Його аргумент — за будинком до відбудови все одно треба доглядати. У решті трьох під'їздах залатали тріщини, замінили дах та вікна, і люди продовжують жити.

То що робити у таких випадках? Це питання ми адресували Міністерству розвитку громад та територій. У відповіді урядники категоричні: “Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком”.

В Україні, за підрахунками Київської школи економіки, внаслідок російської агресії пошкоджено та зруйновано понад 250 тисяч будинків. З них понад 27 тисяч — це багатоквартирні.

На початку цього року у парламенті був зареєстрований законопроєкт згідно якого власники, які зосталися без свого житла, могли не платити за послуги з управління багатоквартирним будинком протягом воєнного стану і ще рік після. Але поки документ розглянули лише у першому читанні.

“Тобто не нараховувати їм ці кошти можуть прийняти рішення тільки їх співвласники, їх сусіди, тобто на загальних зборах. Це єдиний вихід, яким можна зараз позбавити їх обов'язку сплачувати саме за утримання будинку. Інша ситуація, яка може їм допомогти, це сплачувати тільки те, яка послуга саме надається”, — каже представник громадської спілки “Асоціації ОСББ та ЖБК міста Києва” Олексій Тихонов.

Для цього власники поруйнованого житла мають звернутися до голови житлово-будівельного кооперативу, пояснює адвокат, який спеціалізується на сфері житлово-комунальних послуг.

“Ми пишемо лист до керуючої або до постачальника послуг. І просимо надати складові витрат на прибудинкову територію та на будинок”, — каже адвокат Вадим Чунжин.

Цей кошторис має надати керівник житлового кооперативу або ОСББ. Зокрема, з платіжок можуть прибрати послуги, які тимчасово не надаються, натомість додати нові.

Відтак поки питання сплати за послуги управління багатоквартирним будинком на період воєнного стану нардепи не врегулювали, власникам зруйнованого житла експерти рекомендують слідкувати за змінами у законодавстві, і паралельно з цим ініціювати загальнобудинкові збори.

“Так сьогодні говорить закон. Якщо люди зберуться і вирішать, що з людської точки зору це погано, що люди, які зараз втратили своє житло, які зараз втратили своє майно, яке було там в житлі і так далі, і що вони вважають, що вони не повинні платити”, — каже представник громадської спілки “Асоціації ОСББ та ЖБК міста Києва” Олексій Тихонов.

У випадку Олени Гончарової з'ясування, хто і за що має платити, переросло в особисті конфлікти. Зокрема, голова ЖБК видалив її з чату будинку і не йде на контакт першим. І чекає, що мешканці квартир зі зруйнованого під'їзду самі ініціюють збори. Хоча і не вірить в їхню результативність, мова про додаткові 4 гривні на кожному квадратному метрі, а більшість мешканців — пенсіонери. Олена ж ініціювати збори готова. І сподівається, що сусіди таки погодяться на перерахунок.