Завершення війни у 2025 році: чи реально і коли можуть початися перемовини

Проте нині досягнення миру є проблемою через умови Кремля, який хоче отримати максимум для себе. Коли можуть початися переговори з Росією і чи можна завершити війну у 2025 році – спеціально для 24 Каналу проаналізували експерти.

Кульмінація війни можлива взимку 2025 року

Російський правозахисник Марк Фейгін розповів, що за 3 роки великої війни було кілька кульмінаційних моментів. Наприклад, у 2022 році кульмінацією був український контрнаступ в Харківській області. Тодішній успіх Сил оборони був шансом на завершення війни, але партнери мали б збільшити військову допомогу та ввести контингенти своїх військ.

Водночас у 2023 році кульмінаційним моментом можна вважати похід Євгенія Пригожина на Москву, а у 2024 – прорив ЗСУ в Харківській області та Курську операцію.

Новообраний президент США Дональд Трамп у перші дні своєї каденції намагатиметься завершити російсько-українську війну. Він хоче зробити економічні, геополітичні, воєнні умови, щоб викликати кульмінацію у війні. Утім, для того, щоб цей процес почався, має відбутися ще багато важливих подій. Зокрема, це може бути новий марш на Москву, погане самопочуття Владіміра Путіна, чи економічний колапс.

Однак кульмінація – це не один момент. Це – рішучий крок у бік перемовин і досягнення якихось домовленостей. Така кульмінація війни може бути взимку 2025 року. Найімовірніше, що ми це побачимо, але не факт, що це означатиме закінчення війни,
– припустив правозахисник.

Досягнення миру є проблемою через умови Росії, яка максимізує результат та хоче "видавити" для себе максимум.

Фейгін про кульмінацію війни у 2025 році: дивіться відео

Чи реально завершити війну за 24 години

За словами Трампа, він нібито може завершити війну в Україні за 24 години. Утім, професор оборонних досліджень Майкл Кларк переконаний, що заява про закінчення війни за 24 години означає капітуляцію, адже тільки в такому випадку бойові дії можуть закінчитися так швидко. Однак Київ на це однозначно не погодиться.

Трамп призначив Кіта Келлога своїм представником по Україні та Росії. У статті від квітня 2024 року Келлог у співавторстві з Фредом Флейтцем виклали "дорожню карту" врегулювання війни. У ній мовиться про припинення вогню на лінії зіткнення, що означало б, що Україна не матиме доступу до близько 20% своєї території. Але це заморожування без юридичних зобов'язань, і, як пояснив Кларк, може бути лише перемир'ям, а не мирною угодою.

Від України не очікується здачі суверенітету, територій, включно з Кримом. Усе це юридично залишається частиною України та входить до її складу з 1991 року, але на лінії фронту буде заморожування. На думку Келлога, тоді було б більше допомоги Україні, щоб вона могла нарощувати армію, була б економічна відбудова коштом заморожених активів Росії, а також повинні існувати міжнародні сили для патрулювання демілітаризованої зони.

Путін вдає, що не зацікавлений у таких угодах, але з американського погляду його доведеться посадити за стіл переговорів за допомогою посилення тиску. Тож не виключено, що Трамп дуже швидко займе позицію щодо збільшення допомоги Україні, посилення санкцій проти Росії, щоб вплинути на російського диктатора.

Зараз я не знаю, чи це було б прийнятно для України, Але, схоже, що адміністрація Трампа рухається у напрямку плану, який виклав Келлог – з тиском як на Київ, так і на Москву, щоб вони сіли за один стіл,
– підкреслив професор оборонних досліджень.

Імовірно, на Москву доведеться тиснути більше, ніж на Київ, щоб вести переговори на таких засадах. Утім, якщо Келлог дає поради Трампу, то у них мовиться саме про посилення тиску на Росію і постачання більшої військової допомоги, щоб трохи вирівняти ставки.

Кларк про завершення війни за 24 години: дивіться відео

Трамп може змусити Путіна "приповзти на колінах"

Трамп продовжує свою риторику про завершення бойових дій на території України, але це стане можливим лише, якщо Путін погодиться на мир на адекватних умовах. Дипломат і міністр закордонних справ України у 2007 – 2009 роках Володимир Огризко зауважив, що провал Росії у Сирії неабияк вдарив по її іміджу, й може стати мотивацією для Трампа, щоб тиснути на Росію та змусити її до миру.

Поки невідомо, як саме діятиме новообраний президент США щодо країни-агресорки. На думку ексглави МЗС, треба переконати Трампа в тому, що його велич – це перемога над Путіним, а інструментів для цього може бути багато. Зокрема, продовження військової допомоги Україні або посилення економічних санкцій проти Росії, адже російська економіка значно ослабла й за рік може посипатися.

Тоді Путін справді приповзе на колінах до Трампа і скаже, що готовий (до перемовин – 24 Канал),
– підкреслив Огризко.

Кремль не може приборкати інфляційні процеси в Росії, економічне зростання призупинилося, багато галузей перебувають у застої, а внутрішні ресурси майже закінчилися. За словами доктора економічних наук і голови Adventer Group Андрія Длігача, економіка країни-агресорки на грані колапсу і є низка кроків, які можуть прискорити цей процес.

Мовиться про посилення санкцій проти тіньового флоту Росії, зупинку транзиту й посилення вторинних та фінансових санкцій на всі банки.

"Поки є лазівки, які дозволяють Росії сподіватися, що у 2025 році вона протримається. Проте з економічного погляду росіяни втратили можливість фінансувати ведення війни. Тому у Трампа є реальні інструменти, щоб зупинити її економічними методами", – зауважив Длігач.

Длігач сказав, як Трамп може примусити Путіна до миру: дивіться відео

Коли дійсно можуть початися перемовини

Попри заяви Трампа про швидке завершення війни, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко не вважає, що перемовини між Росією та Україною можливі найближчим часом. Він прогнозує старт переговорного процесу на осінь 2025 року.

"Можливо восени 2025 року буде якийсь перемовний процес, не раніше. Після того, як на полі бою завершиться весняна, літня кампанії і ми вийдемо з певним розумінням ситуації. Однак це теж не може бути елементом, який розслабляє, та коли з'являються думки, що можна вже особливо ні про що не думати й не підтримувати Сили оборони", – наголосив Мусієнко.

Керівник Центру військово-правових досліджень наголосив, що треба не допустити, аби ситуація погіршилась і намагатися її певним чином змінити.