Блекаут у США та конфронтація з Китаєм: чим небезпечні погрози Трампа Канаді

Новообраний президент США Дональд Трамп зробив незвичне привітання з Різдвом, в якому натякнув на територіальні претензії відносно Канади, Гренландії та Панамського каналу.

Проблема в тому, що якщо це все лише жарт, то він затягнувся і вже переходить межі. Наприклад, щодо Канади, все почалося як легкий тролінг, а зараз це переростає в серйозні питання. Це створює тривожну ситуацію, адже такі заяви, якщо вони відображають хоча б частково думку самого Трампа, фактично є кроком назад до системи міжнародних відносин 18-19 років.

Це не додає стабільності у світі, а також шкодить відносинам із союзниками. Канада, наприклад, є членом Великої сімки та НАТО, і подібні дії можуть призвести навіть до торговельної війни між Канадою та США, що завдасть шкоди обом країнам.

Щодо Панамського каналу, багато хто зауважує, що контроль Китаю над цим об’єктом є реальною загрозою інтересам США. Ситуація з Гренландією теж не додає позитиву: в сучасному світі ідея купівлі територій виглядає архаїчно, тим більше, що Данія вже давно чітко висловилася проти цього. Такий підхід може надихнути деяких світових лідерів-диктаторів на подібні дії. Наприклад, Росія вже висуває територіальні претензії до України, визначаючи українські землі частиною Російської імперії, а Туреччина може активізувати свої зазіхання на Сирію.

Тому ці "жарти" Трампа мають тривожний підтекст і можуть негативно вплинути на ситуацію у світі. Було б непогано, якби обидві партії США — республіканці та демократи — висловилися щодо цього.

Адже торговельна війна між Канадою та США, може бути серйозною. Наприклад, деякі канадські губернатори кажуть, що Канада постачає електрику до США, і блекаути в прикордонних районах можуть стати серйозним ударом по позиціях Трампа.

Такі погрози реальні, але очевидно, що буде спроба домовитись, адже це стиль Трампа – він спочатку завищує вимоги, а потім починає торгуватися. Увесь його бізнес-шлях свідчить, що Трамп намагається вести переговори з позиції сили, пропонуючи свої "великі угоди". Тому я не думаю, що заяви Трампа матимуть наслідки одразу після інавгурації, але якщо він не отримає те, чого хоче, це може перейти межі і перерости у торговельну війну, яка вдарить по позиціях обох країн-союзників України.

Хоча будемо сподіватися, що цього не станеться. Зараз уже говорять про вкладення величезних грошей у систему безпеки Гренландії. Можливо, ці кошти було б доцільніше спрямувати на посилення системи безпеки Європейського Союзу і континенту загалом.

Зараз у США є серйозний профіцит у торгівельному балансі з Канадою. І Трамп хоче цей баланс виправити, використовуючи досить брутальні методи. Аналогічно він заявляв до Європи, мовляв, вони мають купувати значно більше американського газу і нафти.

З точки зору України, це може бути позитивним моментом, оскільки Трамп таким чином входить у пряму конкуренцію з Росією в Європі. Згадаємо, що саме за Трампа було запроваджено санкції проти "Північного потоку-2". Його позиція цікаво не збігається з позиціями Фіцо чи Орбана, які зацікавлені в отриманні російського газу.

Щодо Арктики, це окрема історія. Разом з Антарктикою вона вважається наступним клондайком. Наразі багато країн претендують на розробку корисних копалин у цьому регіоні. Ці території протягом тривалого часу були недоторканими, але тепер Росія також заявляє про свої претензії на значні території (близько 60%). Також туди прагне долучитися і Китай, тому що для РФ це дуже затратний процес. Подейкували, що у 2023 році в Україні знищували техніку, яку Росія привезла з Арктики. Її розробляли спеціально для таких умов, тому зараз РФ не має ані технологій, ані ресурсів для ефективної розробки цих територій.

Через це Росія може стати молодшим партнером Китаю в Арктиці. А оскільки вона не має змоги фінансово підтримувати гонку озброєнь у цьому регіоні, це також може підштовхнути Росію до завершення війни в Україні, щоб зосередитися на інших проєктах.

Щодо заяв Трампа: хоча швидкого ефекту не буде, протягом кількох місяців після інавгурації ситуація може прояснитися. Він уже висловлював серйозні погрози Канаді, Панамі, Мексиці. Наприклад, у Мексиці Трамп наголошує на екстрадиції мігрантів і побудові стіни. Щодо Панамського каналу, то, найімовірніше, на Панаму буде здійснюватися тиск, у той час як з Канадою шукатимуть компроміс.

Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента", спеціально для Главреду