Чому нахабнішає Путін: 4 причини для Кремля вважати Трампа слабаком

Путін вважає Трампа слабаком

Після перемоги Трампа Путін був явно розгубленим. Минув місяць — і ми бачимо разючі зміни в поведінці Кремля. Путін де-факто перейшов у контрнаступ і випромінює впевненість.

Спробуймо зрозуміти, а що ж змінилося?

1. На моє переконання, Путін увірував, що Трамп слабкий і він не зможе тягатися з Росією взагалі й з Путіним зокрема. Судячи з усього, найближче оточення Путіна, яке має право на певні дискусії з ним, консолідовано (відносно консолідовано) підтримали Путіна в тому, що зараз час показати силу. Особливо з огляду на те, що в Кремлі не вірять в те, що протягом 2025 року будуть застосовані вагомі санкції проти так званого "тіньового флоту" і не очікується реальної спроби опустити ціну на нафту до критичних для росіян 50$ за барель (російський бюджет зверстано, виходячи з ціни майже 70$ за барель). Це насправді, непогана для нас історія, бо досі так відкрито ніхто не вважав Трампа слабаком.
2. У цьому контексті, важливо розуміти: провокація росіян із перерізанням електричного кабелю в Балтійському морі — це одночасно і пробний шар, і спроба підняти ставки. Якщо після цього не буде реакції з боку США та ЄС (передусім США), Путін впевниться, що "тіньовому флоту" нічого не буде загрожувати (нагадаю: 60% експорту нафти РФ — це балтійські порти). І, що не менш важливо: якщо не буде вагомої реакції, Путін ще раз впевниться, що Трамп слабак, а його формула "мир через ескалацію" — фількіна грамота.
3. Не треба забувати, що перш ніж перейти в нинішній контрнаступ, Росія провела консультації з Китаєм (візит Медведєва до Пекіна був насамперед консультаціями). І отримала мовчазну згоду на дві базові речі: Китай, як мінімум у першій половині 2025 року, не перекриє потік товарів подвійного підпорядкування і Китай не задушить в обіймах КНДР щодо підтримки Росії.
4. Окремо треба звернути увагу на те, що заяви Трампа про Канаду як 51-й штат, Панамський канал і купівлю Гренландії — це частина торгової війни з Китаєм. У розумінні Трампа — всі ці території є частиною "заднього двору США", тож там точно не місце Китаю. По суті, це така собі новітня чи, точніше, оновлена доктрина Монро. Що тут важливо для нас, так це те, що судячи з усього, в Кремлі вважають, що за всіма цими речами (плюс Близький Схід) Трамп не помітить (забуде) про Росію та Україну.

Я вважаю, що позиція Путіна багато в чому утопічна, проте варто памʼятати про кілька важливих аспектів:

• я вже писав раніше, що Путін вийде на переговори з ідеєю фінського сценарію (Україна відмовляється офіційно від частини територій) і на першому етапі (січень — лютий як мінімум) буде відмовлятися від будь-яких інших пропозицій. І саме тому американці поки що не поспішають зі стартом цих самих переговорів;
• США навряд чи в цей період зменшуватимуть нам допомогу;
• ключове питання наших переговорів лежатиме в площині стосунків США-КНР. І ми, й РФ, є одними з проксі у цьому протистоянні.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело