Звичайний WiFi принизив людство: вчені розкрили серйозне обмеження нашого мозку

Нещодавнє дослідження вчених показало порівняно повільні темпи опрацювання інформації людським мозком, що змусило їх переглянути його когнітивну ефективність порівняно з сучасними технологіями. У результаті вони з'ясували, що в той час як середнє Wi-Fi з'єднання може передавати понад 260 мільйонів бітів на секунду, а телефонний дзвінок використовує близько 64 000 бітів на секунду, людський мозок обробляє інформацію зі швидкістю лише десять бітів на секунду, згідно з їхніми розрахунками, пише Smithsonian.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Нейробіолог із Каліфорнійського технологічного інституту і співавтор дослідження, опублікованого в журналі Neuron, Маркус Майстер, відзначив цю невідповідність. "Якщо спробувати висловити це в цифрах, то виявиться, що ми неймовірно повільні", — заявив він. Проаналізувавши такі види людської діяльності, як набір тексту або відеоігри, і застосувавши теорію інформації, він і його команда дійшли висновку, що навіть висококваліфіковані люди працюють у діапазоні десяти біт на секунду.

Наприклад, досвідчені складачі тексту друкують у середньому 120 слів за хвилину, а елітні геймери демонструють швидкі рефлекси, але ні ті, ні інші не перевищують цю когнітивну стелю. Щоб вивчити роль фізичних обмежень у когнітивному опрацюванні інформації, дослідники вивчили спідкубінг наосліп — менш трудомістке заняття, що вимагає від учасників розгадувати кубик Рубіка із зав'язаними очима.

Незважаючи на мінімальну фізичну участь, обробка інформації досягала максимуму зі швидкістю трохи менше ніж 12 біт на секунду, що свідчить про притаманні людині обмеження у швидкості когнітивної діяльності. Це вузьке місце різко контрастує з величезним потоком сенсорних даних — за оцінками, мільярди біт на секунду, які людина постійно отримує, але лише вибірково обробляє.

Еволюційне походження цих обмежень дає їм потенційні пояснення. Ранні люди для виживання потребували лише простих когнітивних здібностей, як-от відстежування сигналів довкілля, що далеко від сучасних цифрових навантажень. Ба більше, дослідження критикує спроби розширити людське пізнання за допомогою нейро-комп'ютерних інтерфейсів. У ньому підкреслюється нездатність мозку ефективно справлятися з одночасними завданнями, і наголошується, що люди просто перемикаються між завданнями, а не виконують справжню багатозадачність.

Це обмеження ставить під сумнів доцільність прискорення взаємодії людини та комп'ютера за межі природного порогу обробки даних мозком. Однак уповільнення когнітивної обробки може мати свої переваги, особливо для навчання та збереження пам'яті, вважають автори. Наприклад, письмо від руки вимагає обдуманого темпу і фізичної активності, що сприяє кращому розумінню і запам'ятовуванню його вмісту порівняно зі звичним нам набором тексту.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розкрили несподівану користь денного сну. Дослідники вважають, що легкий сон протягом дня здатний поліпшити концентрацію і пам'ять, і навіть запобігти руйнівній хворобі.

Також Фокус писав про виявлення вченими нових винуватців розвитку хвороби Альцгеймера. Глибоко в нашому мозку мешкають клітини, покликані захищати його, але, схоже, вони ведуть подвійне життя і можуть стати причиною виникнення недуги.