"Санта" на Святвечір врятував пораненого "Ісуса", що пробув безперевно 94 дні на позиції

Боєць з незвичним позивним "Ісус" відправився на позицію у місті Часів Яр ще 21 вересня. Там він безперервно пробув понад три місяці – аж до 24 грудня.

Видання ВВС-Україна розповіло різдвяну історію з фронту, як "Санта" на Святвечір врятував "Ісуса". "Санта" та "Ісус" – позивні військових, що захищають місто Часів Яр на Донеччині, майже повністю зруйноване росіянами.

35-річний український піхотинець з позивним "Ісус" пішов до війська влітку цього року. Він пройшов навчання за кордоном і вже у вересні на фронту – на одному з найгарячіших напрямків.

Чоловік провів на позиції "на нулі" без перерви понад три місяці – аж 94 дні, а потім був поранений. Завдяки збігу багатьох обставин врятував його інший боєць з позивним "Санта" на Святвечір 24 грудня.

"На позиції я загалом пробув 94 дні. Нас направили ще 21 вересня – як зараз пам'ятаю – це була субота, два дні туди добирались, а евакуювали ввечері 24 грудня", – розповідає чоловік з дивним позивним "Ісус", яке отримав через свою зовнішність.

Він згадує, що тоді надворі було ще зовсім тепло – 25 градусів тепла.

"Я відправився на позицію у футболці, ще треба був китель, щоб бронік на щось одягати. У рюкзак вкинув анорак із капюшоном, бо вночі могло бути холодно", – згадує "Ісус".

За словами бійця, увесь цей час, понад три місяці ледь не кожен день росіяни намагалися пролізти чи зайти на позицію, постійно літали ворожі дрони і падали міни.

"Прокидаєшся під мінометний обстріл – розумієш, що вже 4 ранку. По цьому можна годинник звіряти", – розповідає піхотинець.

Їжу, воду, амуніцію, а пізніше і зимовий одяг боєць отримував з дрона.

"Ісус" розповідає, що після перших декількох тижнів на позиції він ще питав по рації, коли його поміняють. Потім звик і вже просто чекав.

За два тижні до Різдва "Ісуса" і ще двох бійців відвели на іншу позицію у Часовому Яру, ближче до тилу, звідки мала відбутись евакуація "як тільки дозволить ситуація". 24 грудня під час обіду на позицію прилетіла ворожа міна. "Ісус" був поранений.

"Думав капєц мені вже, але ні", – розповів він.

Усі троє зуміли бійців перебратись на сусідню позицію у сусідній під'їзд. Там вони і зустріли "Санту" – провідника, який виводив поранених у тил.

"Це не так, що тебе поранило – і виводять, ні. Передок, ідуть бої, коли керівництво бачить момент і можливість, тоді дають команду вивести поранених, обстановка дозволяє. Якщо не дозволяє, то чекаєш. Бо як не в той момент вийдеш, то міни накриють чи вб'ють fpv", – розповідає "Санта" про складний процес евакуації поранених з передової.

Зараз "Ісус" лікується у тиловому госпіталі і сподівається, що йому дадуть першу відпустку, аби поїхати додому.

За його словами, 94 дні на позиції – це ще не рекорд. Хлопці, з якими мав виходити, вже були на позиції 104 дні. І він досі не знає, чи їх таки вивели і чи живі вони.

Раніше командир батальйону "Свобода" Петро Кузик заявив, що фронт тримається на геройстві піхоти та звичайного солдата.