Якою буде пенсія у 2025 році: розмір "мінімалки" та вимоги до стажу в Україні

Якою буде пенсія 2025 року, чи буде індексація пенсій, скільки років стажу потрібно для виходу на заслужений відпочинок, чи позбавлять прокурорів захмарних пенсійних виплат, усі деталі – в ексклюзиві TSN.UA.

Гроші на пенсії є! Зеленський заспокоїв українців. Уу владі анонсували реформування пенсійної системи вже цього року. Однак, якою буде пенсія 2025 року, чи буде індексація пенсій, скільки років стажу потрібно для виходу на заслужений відпочинок, чи позбавлять прокурорів захмарних пенсійних виплат та яка мінімальна пенсія у країнах ЄС? Усі деталі – в ексклюзиві TSN.UA.

Гроші на пенсії є

Індексація пенсій

Примітно, що індексація пенсій у 2025 році все-таки буде. За словами експерта Інституту демографії та соціальних досліджень Лідії Ткаченко, пенсії в Україні можуть підвищити в березні приблизно на 10-12%. Однак, навіть якщо пенсія у 2025 році буде підвищена, для більшості пенсіонерів зміни будуть незначними. Адже при розмірі виплат у 3тисячі гривень індексація на 12% відчувається слабо.

 Пенсію можуть забрати?

Водночас, у законопроєкті про державний бюджет на 2025 рік уряд пропонує забрати гроші з банківських рахунків пенсіонерів-переселенців, зареєстрованих до 24 лютого 2022 року, якщо вони не пройшли ідентифікацію. Тобто, Ощадбанк зобов’яжуть переказувати залишки коштів на пенсійних рахунках ВПО, відкритих у цьому банку, назад у ПФУ.

Крім цього, пенсіонери, які перебувають за кордоном, можуть у листопаді пройти процедуру фізичної ідентифікації та підтвердити своє право на пенсію. Виплата пенсії таким пенсіонерам здійснюватиметься на поточні рахунки банків, розташованих на території України, за умови проходження ними до 31 грудня кожного року фізичної ідентифікації.

Трудовий стаж

Вимоги до мінімального стажу для виходу на пенсію у 2025 році  також зростуть. Якщо ви захочете вийти на пенсію у 60 років, то ваш ваш трудовий стаж має бути мінімум 32 роки стажу; у 63 роки – від 22 до 32 років стажу; у 65 років – мінімум 22 роки стажу.

Щопізніше пенсіонер виходить на заслужений відпочинок, то вищий розмір грошової допомоги. Тому суму виплат можна збільшити, якщо відстрочити вихід на пенсію.

Пенсійна реформа

У 2025-му році на українців чекають два етапи підвищення пенсій: індексація, яка відбудеться в березні, та підняття розміру виплат для деяких пенсіонерів влітку. Втім, збільшення соцвиплат можливе після змін до законодавства. Про це заявила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону “Єдині новини”.За її словами, підвищення пенсій найбільше торкнеться українців, які давно вийшли на пенсію. "Вони всі отримають збільшення. Це буде залежати від  розміру ЄСВ, який сплачується та стажу. Міністерка також зазначила, що великі пенсії не будуть урізати.

Також Жолнович анонсувала пенсійну реформу, яку повинна ухвалити ВРУ.

Старт пенсійної реформи може відбутися вже 2025 року. Про це йдеться у законопроєкті "Про державний бюджет України на 2025 рік", який уряд доопрацював та направив для другого читання у парламенті (підрізати у начитці цю частинку). У пункті 31 цього законопроєкту доручається Кабінету міністрів України "здійснити заходи щодо запровадження з 1 липня 2025 року пенсійної реформи". В уряді та парламенті давно говорять про потребу запровадження накопичувальної пенсійної системи на додаток до солідарної, яка наразі діє в Україні. Зокрема, пропонується частину єдиного соціального внеску (ЄСВ), яку сплачують роботодавці (22% від зарплати), спрямовувати на накопичувальний рахунок працівника. Та доповнювати цей рахунок добровільними внесками та внесками від держави. Проте, є й інші варіанти.

Накопичувальна пенсійна система

У Верховній Раді ще у квітні 2023 року був зареєстрований законопроєкт № 9212 "Про накопичувальне пенсійне забезпечення" від великої групи депутатів. Але через рік — у квітні 2024 року він не набрав у парламенті достатньої кількості голосів та був повернутий на доопрацювання. Відповідно, якщо цей законопроєкт доопрацюють та повторно внесуть на розгляд парламенту, то він буде суттєво змінений. Згідно тої редакції, яка поки є на сайті Верховної Ради, пропонується роботодавцям перераховувати частину коштів ЄСВ працівників, які ще не досягли віку 55 років, на їхні накопичувальні рахунки у такій пропорції: у 1-й рік — 1% (з 22% ЄСВ); у 2-й рік — 1,5%; у 3-й рік — 2%. Ці гроші стають власністю особи на ім’я якої відкрито накопичувальний рахунок, а спадкоємці зможуть їх отримати, якщо людина помре завчасно.

Водночас передбачається, що накопичувальні рахунки "на паритетних засадах" у перші три роки буде також поповнювати держава — до 3% від розміру середньої зарплати. У законопроєкті також передбачено, що у перший рік існування такої системи держава витратить на це майже 31 млрд грн. Працівник також зможе докладати додаткові власні гроші на накопичувальні рахунки, щоб його майбутня пенсія була вищоюе. А накопичені на рахунках кошти планують інвестувати, щоб вони збільшувалися, перекриваючи темпи інфляції.

Новий законопроєкт Мінсоцполітики

Крім того, Мінсоцполітики розробило свій законопроєкт, який поки що уряд не вносив на розгляд парламенту. Згідно з ним, накопичувальну пенсійну систему планується запровадити з 1-го січня 2026 року. У цьому законопроєкті передбачені інші розмірі та джерела внесків на накопичувальні рахунки працівників:

• у перший рік — 1% з ЄСВ та 1% з ПДФО (податок на доходи фізичних осіб);
• у другий рік — 2% з ЄСВ та 2% з ПДФО;
• у третій рік та надалі — по 3% з ЄСВ та 3% з ПДФО”

Ці кошти мають сплачувати роботодавці за працівників до досягнення ними 55-річного віку. Щоб отримати більшу пенсію, громадяни зможуть також додатково вносити на накопичувальний рахунок власні кошти. Протягом перших 3-х років ці накопичувальні рахунки акумулюються у державному інвестиційному фонді, а потім громадянин самостійно зможе обрати де йому їх зберігати, зокрема й у недержавному фонді. Однак, у цьому законопроєкті підтримка накопичувальних рахунків громадян співфінансуванням з боку держави не передбачена.

В результаті пенсійної реформи кожна людина в майбутньому матиме можливість отримати пенсію не нижче 60% свого заробітку, що відповідає європейському рівню, зауважила міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.

"Це рівень хороших європейських країн. Ти сплачуєш певні внески в накопичувальну систему або в солідарну, і на пенсії з цих заощаджень тобі виплачують приблизно 60% того заробітку, який ти мав впродовж життя", – каже посадовиця.

Реформування системи спецпенсій

Наприкінці жовтня голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третякова внесла до Верховної Ради законопроєкт № 12165 "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій працівників (службовців)". У ньому, зокрема, пропонується вилучити з закону про судоустрій норми про пенсійне забезпечення суддів та змінити законодавство щодо спецпенсій.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, його метою є "встановлення єдиних умов перерахунку пенсій, незалежно від закону, за яким обчислюється пенсія, у тому числі прокурорам, а також єдиних умов призначення пенсій за вислугу років — після звільнення з посади/служби".

Необхідність ухвалення цього закону обґрунтовується тим, що в Україні склалася ситуація, за якої через різне застосування норм пенсійного законодавства за останні 10 років збільшилася кількість позовів до суду щодо призначення та встановлення за рішенням суду пенсій, в першу чергу прокурорами. Тому, у законопроєкті пропонується наступне:

• пенсію за вислугу років призначати прокурорам після їх звільнення з органів прокуратури;
• пенсії для силовиків та працівників прокуратури перераховуються із урахуванням зростання грошових доходів населення в Україні та зростання споживчих цін на коефіцієнт збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";
• ввести в дію з 1 січня 2025 року ч. 5 ст. 61 Закону України "Про правотворчу діяльність", яка передбачає, що у випадку, якщо норма закону була визнана Конституційним судом України неконституційною, це не дає підстави судам використовувати при ухваленні рішень норми законів, які вже не діють;
• законодавчо визначити, що зміни до пенсійного законодавства можуть здійснюватися виключно окремим Законом про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" або "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Європейські пенсії

Примітно, що в Європі немає єдиної для всіх країн системи пенсійного забезпечення. У більшості країн ЄС використовують декілька систем одночасно: солідарні, накопичувальні, урядові, недержавні та страхові. Пенсіонери можуть брати участь відразу в декількох системах й, відповідно, отримувати пенсійні виплати з декількох джерел.

У кожній європейській країні різні параметри та можливості, які впливають на розмір пенсій її громадян. Проте, загальний принцип зберігається — чим більший стаж, зарплат та внесків, тим більший розмір пенсії.

Загальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсій, як і вік виходу на пенсію, в країнах ЄС також різні. Так, у Німеччині, Франції, Данії, Швеції, Норвегії потрібно мати стаж не менш ніж 40 років, в Іспанії — 37 років, а у Польщі — лише 20 років для призначення мінімальної пенсії. Найвищі середні пенсії у таких країнах, як Люксембург (3000 євро), Швейцарія (2400 євро), Норвегія (2 000 євро), Данія (1800 євро), Німеччина (1400 євро) та Франція (1200 євро). А найнижчі — у таких країнах, як Угорщина (400 євро), Латвія (390 євро), Румунія (350 євро) та Болгарія (300 євро).

В Україні розмір середньої пенсії станом на 1 липня 2024 року, за даними ПФУ, становить 5816 грн (140 євро).

На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ПЕНСІЯ У 2025 РОЦІ: розмір "мінімалки" та вимоги до стажу в Україні