Помер найстаріший кінь планети: скільки років було тварині

Ехокетт, розкішна чистокровна арабська кобила шоколадної масті, прожила гарне життя.

Найстаріша у світі конячка Ехокетт несподівано померла у віці 36 років після встановлення рекорду.

Про це повідомляє Книга рекордів Гіннеса.

Вона народилася в Аризоні, виросла в засніженій Швейцарії, але згодом приїхала до Техасу, США. Ехокетт з'явилася на світ 8 травня 1988 року. Їй було 36 років 222 дні, коли вона раптово і несподівано померла внаслідок гострої печінкової недостатності в Остіні в грудні, що ознаменувало кінець довгого і надзвичайного життя найстарішої з нині живих коней. Її вік еквівалентний віку людини, яка живе приблизно до 110 років.

"Вперше ми побачили Екокетт у квітні 1993 року, коли вона з цікавістю стояла у своєму стійлі в Швейцарії. У той момент ми побачили коня, який назавжди змінив наше життя", - сказав її гордий власник Ендрю Гаус. "Вона подивилася на нас, нахиливши голову, майже як зацікавлений собака, – це був милий і незвичайний жест, який одразу привернув нашу увагу. Вона стала першим конем, якого ми коли-небудь купували, поклавши початок зв'язку на все життя, який ми навіть уявити не могли, що триватиме понад три надзвичайних десятиліття".

Народившись у День матері в Прескотті, штат Аризона, Ехокетт переїхала з південно-західної спеки до снігових гір Швейцарії, коли була ще лошам. Народившись від Тендер Лав та національного чемпіона Аладдіна Еко, вона взяла своє ім'я від батька, але її "кокетливий" характер залишався однією з її визначальних рис протягом усього життя.

"Попри свій поважний вік, Екокетт ніколи не втрачала свого кокетливого духу, особливо коли поруч був жеребець", - каже Ендрю. "Щойно вона вловлювала його запах, її звичайний темп перетворювався на нетерплячий марш до паркану біля дороги, де вона не могла йти далі. Там вона виконувала невеличкий танець, нюхаючи повітря широко розплющеними очима і вухами, спрямованими в бік жеребця".

Вона переїхала до Остіна з родиною 1998 року, оселившись у їхньому будинку після п'яти років життя у Швейцарії. Вона любила проводити час, гріючись на яскравому сонці, відпочиваючи і пасучись на трав'янистих пасовищах, а також відпочиваючи під тінистими деревами біля своєї стайні.

Екокетт також мала постійний апетит і серйозно ставилася до свого щоденного графіку годування – сім'я Гаусів розповідала, що незалежно від часу приймання їжі, вона мала особливий хист до перекусів, як правило, жменю своїх кормових гранул або яблук, бананів і винограду.

"Щоразу, коли вона помічала когось біля стайні, вона підбігала до нього і наполегливо лаялася, поки її прохання не задовольняли", - розповів Ендрю. "Здавалося, що у неї було шосте чуття, яке виявляло відчинену хвіртку між пасовищем і садом. Щойно хтось залишався без нагляду, вона користувалася можливістю прокрастися всередину і поласувати двома своїми улюбленими ласощами – морквою і салатом".

Вона несподівано померла після початку приймання нових ліків, і її родина закликає всіх власників домашніх тварин пильно стежити за здоров'ям своїх улюбленців.

"Якби ми зробили тест, то, можливо, вчасно виявили б проблему з печінкою і змогли б припинити або зменшити дозу ліків, запобігши її смерті", - сказав Ендрю.