Запас міцності: скільки часу українці готові нести тягар війни

Станом на грудень в Україні спостерігається незначне зниження (до 57%) частки тих, хто готовий нести тягар війни стільки, скільки буде потрібно.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) упродовж 2-17 грудня 2024 року.

Як зазначають соціологи, від початку повномасштабного вторгнення до лютого 2024 року ситуація практично не змінювалася: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-3% говорили про один рік). У цей же період про коротший власний запас міцності (кілька місяців – пів року) говорили 18-21%.

«Водночас між лютим і жовтнем 2024 року ми вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 63%. Між початком жовтня і груднем 2024 року ми також спостерігаємо незначне, але зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 57%», – зауважили у КМІС.

За даними соціологів, частка тих, хто говорить про коротший період (кілька місяців – пів року) змінилася неістотно: 21% у грудні проти 18% на початку жовтня, тобто нинішній показник лишається приблизно в тих же межах 18-21%, що і так фіксували з початку вторгнення. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому «важко сказати», скільки часу вони ще готові терпіти.

«Таким чином, між жовтнем і груднем більшою мірою відбулося не зниження, власне, запасу міцності українців, а відбулося зростання невизначеності (що відображає високу невизначеність, сукупність зовнішніх факторів, як-от вибори в США, так і внутрішніх обставин)», – наголошують у КМІС.

Щодо ситуації в розрізі регіонів, то між лютим і початком жовтня зниження запасу міцності простежувалося насамперед на півдні і (особливо) сході, але до грудня відбулося «вирівнювання» між регіонами. Так, на заході з 71% до 57% і в центрі з 70% до 59% стало менше тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно. При цьому на півдні і сході ситуація навіть дещо покращилася, і зараз на півдні 57%, а на сході 51% відповіли, що готові терпіти стільки, скільки буде потрібно (на початку жовтня було, відповідно, 50% і 38%). В результаті, зараз (у грудні 2024 року) різниця між регіонами стала значно менш помітною (хоча на сході лишається трохи менше тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно, а також вища невизначеність).

У КМІС також підкреслили, що навіть серед респондентів з низьким достатком (які, відповідно, досить уразливі) 51% відповіли, що готові терпіти стільки, скільки буде потрібно. Серед респондентів із середнім достатком таких 58%, серед респондентів з високим достатком – 70%. Незалежно від рівня достатку родини не більше чверті говорять про більш короткі строки, як кілька місяців чи пів року. «Ці дані показують, що готовність терпіти війну лише частково пов’язана з матеріальними умовами життя і насправді інші фактори більшою мірою впливають на запас міцності», – підсумовують соціологи.

Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про те, скільки ще часу українці готові нести тягар війни. Методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 985 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, що контролювалася урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%; 3,5% – для показників, близьких до 25%; 2,5% – для показників, близьких до 10%; 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.