Україна стала учасницею Римського статуту: у МКС назвали можливості та обов'язки країни

Україна стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та від 1 січня 2025 року отримує такі ж права, як інші держави, тобто стає повноцінним членом МКС, зокрема, може брати участь у виборах, пропонувати поправки тощо.

У будівлі суду серед стягів держав-учасниць МКС встановили і синьо-жовтий український прапор. "Україна офіційно стає 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду 1 січня 2025 року. Це означає, що тепер вона є повноправною державою-учасницею цього міжнародного договору та має всі права й обов'язки, закріплені за державами-учасницями. Найважливішим серед них є право голосувати при затвердженні бюджету, ухваленні змін, поправок до Римського статуту, при виборі суддів, майбутнього прокурора та його заступників, що певною мірою допомагає формувати майбутнє міжнародного кримінального права", – сказав в ексклюзивному коментарі Укрінформу речник МКС Фаді ель-Абдалла.

Відповідаючи на запитання про українського суддю в МКС, Фаді ель-Абдалла сказав:

"Цілком можливо, щоб Україна як держава-учасниця висувала кандидатів. Далі це залежатиме від голосування Асамблеї. Для суддів МКС існують певні вимоги щодо досвіду, зокрема в міжнародному або у кримінальному праві. Необхідно бути кваліфікованим і для найвищих суддівських посад у рідній країні. Також кожні три роки відбуваються вибори шести суддів МКС. Тож ми, звичайно, сподіваємося, що Україна братиме участь у всіх можливих варіантах співпраці та підтримки Міжнародного кримінального суду, включно з висуванням кандидатів на посади суддів, а також сприятиме збільшенню кількості українських колег в МКС".

За словами речника, серед вимог до суддів – вільне володіння хоча б однією з двох офіційних мов Міжнародного кримінального суду: англійською або французькою. Знати обидві мови – це перевага, але обов’язково – хоча б одну з них, оскільки це робочі мови МКС.

Фаді ель-Абдалла зазначив, що "важливо зрозуміти, що МКС не веде справ проти держав, завжди йдеться про індивідуальну відповідальність за злочини. Хто може висувати підозрюваним обвинувачення? Не держави, а прокурор МКС. Держави-учасниці можуть подавати звернення до прокурора щодо конкретного конфлікту або певних злочинів, і він тоді може вирішити, чи відкривати провадження, та перевірити, які злочини підпадають під юрисдикцію МКС. На основі зібраних доказів прокурор може ухвалити висунути звинувачення, що означає звернення до суддів для видачі ордерів на арешт або виклик до суду. Це вирішує прокурор Міжнародного кримінального суду".

Він також сказав, що "Україна раніше визнала юрисдикцію МКС, на підставі цього було розпочате розслідування, яке нині триває. У його рамках прокурор МКС уже порушив кілька справ і, можливо, будуть ініційовані нові справи та звинувачення. Ратифікація Римського статуту Україною не означає, що потрібно починати нове розслідування, оскільки воно вже розпочате на основі попередньої заяви України".

За його словами, після ратифікації в України додалися також нові зобов’язання, наприклад, щодо фінансової участі у формуванні бюджету. Речник також уточнив, що кошторис МКС ухвалює Асамблея держав-учасниць МКС, при цьому береться до уваги розмір економіки та кількість населення кожної країни.

"Бюджет Міжнародного кримінального суду (МКС) затверджує Асамблея. Тобто маємо 125 держав, включно з Україною. Бюджет становить приблизно 190 мільйонів євро. І навантаження розподілене між усіма державами, але у певній пропорції. Кошторис заснований за такою ж формулою, як в ООН, тобто з огляду на розмір економіки та кількість населення країни. Ось чому, наприклад, Японія та Німеччина є одними з найбільших внескодавців до бюджету МКС. Зараз я не маю точних цифр стосовно того, яким має бути внесок України. Але він буде пропорційний розміру її економіки та чисельності населення", – сказав він.