Без YouTube, Discord і VPN: як Росія ізолює інтернет і чи допомагають їй Apple та інші гіганти

Під час повномасштабної війни проти України Росія значно посилила цензуру у власному сегменті інтернету. Ще на початку вторгнення Росія заблокувала продукти Meta – зокрема Instagram та Facebook (на жаль, російські користувачі там все одно залишилися). У 2024 році для росіян фактично заблокували YouTube, заборонили месенджери Signal та Discord, а також VPN-сервіси.

Цікаво, що вимоги російського інтернет-регулятора, Роскомнагляду виконує навіть американський техногігант Apple, який прибрав доступ до застосунків незалежних медіа. У компанії це пояснюють "необхідністю підтримки демократичних принципів".

Як Росія залишає власних громадян без доступу до альтернативної "генеральній лінії" інформації – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Фактичне блокування YouTube

Наприкінці року російська влада знову взялася за YouTube — відеохостинг почали серйозно сповільнювати уже вдруге за рік. Мета цього – щоб росіяни не могли користуватися американським відеосервісом та переходили на місцеві замінники.

Масштабне падіння трафіку почалося 18 грудня, напередодні "Підсумків року" з диктатором Владіміром Путіним, і триває досі, пише російська служба BBC. До 23 грудня трафік YouTube скоротився до 20% від літніх показників. Російська медіаіндустрія припускає, що держава може повністю заблокувати платформу.

У середині грудня користувачі з різних регіонів Росії почали масово скаржитися на те, що YouTube працює значно повільніше. Цю тенденцію підтвердили сервіси "Сбой.рф" і Downdetector.

Видання "Медіазона" також звернуло увагу, що статистика Google демонструє різке падіння активності на платформі.

Згідно з відкритими даними Google, використання YouTube у Росії поступово скорочувалося ще з початку грудня. Спочатку зміни були незначними, але після 15 грудня трафік почав стрімко падати. Найбільший обвал стався 18 грудня – за добу активність знизилася на 20% порівняно з попереднім днем і продовжила падати. Цю інформацію підтвердили джерела The Bell і "Медузи" в одній із телеком-компаній.

Блокування у Росії у 2024 році / Інфографіка 24 Каналу

До 20 грудня трафік YouTube впав приблизно на 65% від пікових значень липня, коли платформа працювала без штучних обмежень. Тепер росіянам дедалі складніше користуватися відеохостингом, і це може бути лише початком масштабніших блокувань. А ще в жовтні обмеження відчули абоненти мобільних операторів МТС, "Мегафон", T2 та "Білайн".

За даними джерел The Bell, нова хвиля сповільнення YouTube суттєво відрізняється від попередніх. Цього разу до списку тих, хто зобов'язаний обмежувати доступ до платформи, додали операторів мобільного інтернету. Раніше це торкалося переважно провайдерів домашнього інтернету.

23 грудня телеграм-канал "ЗаТелеком", який веде IT-експерт Міхаіл Клімарьов, звернув увагу на свіжі дані від Google. Згідно з ними, трафік YouTube у Росії впав до 8,5 пунктів — для порівняння, до початку сповільнення цей показник становив 40.

Констатуємо: YouTube де-факто заблокований у Росії,
– написав Клімарьов.

Експерт зазначає, що це вже третя хвиля сповільнення YouTube у Росії:

• перша хвиля почалася влітку, коли "Ростелеком" пояснив проблеми зі швидкістю "технічними несправностями обладнання Google";
• друга хвиля припала на середину листопада, коли трафік знову почав падати після того, як режисер Карен Шахназаров попросив Путіна припинити обмеження;
• третя хвиля, найбільш масштабна, розпочалася напередодні "Підсумків року".

Як російська влада пояснює блокування відеосервісу

19 грудня, під час "Прямої лінії" з диктатором, блогер Влад Бумага запитав, навіщо блокувати YouTube, якщо російські платформи й так конкурентоспроможні. Путін ухилився від прямої відповіді, заявивши, що проблеми з YouTube пов'язані зі "зношеністю обладнання" та порушенням російських законів.

Після заходу Роскомнагляд пояснив обмеження роботою YouTube: блокуванням російських каналів, "неповагою до країни" та штрафами, які Google сплатив на суму понад 34,5 мільярда рублів із 2021 року. Того ж вечора джерела РБК повідомили, що з середини грудня влада посилює сповільнення роботи YouTube і планує повну блокаду як десктопної, так і мобільної версії платформи.

За словами Артема Козлюка з "Роскомсвободи", влада використовує обладнання "технічних засобів протидії загрозам" (ТСПУ, "технические средства противодействия угрозам"), яке аналізує інтернет-трафік і може впливати на роботу окремих сервісів. Експерт вважає, що обмеження під час "Прямої лінії" пояснюються бажанням чиновників продемонструвати свою активність перед керівництвом.

Що ще заблокував Роскомнагляд

У 2024 році російська влада продовжила політику масштабних блокувань інтернет-ресурсів, яку вона веде вже не перший рік. Роскомнагляд заблокував 120,5 тисяч сайтів – це у 3,6 раза більше, ніж у 2023 році. Крім нього, блокуваннями активно займається й "невстановлений орган", який зазвичай пов’язують із Генпрокуратурою. За 2024 рік цей орган заблокував у 1,5 раза більше ресурсів, ніж у 2023-му, і у 26 разів більше, ніж у 2022-му, пише "Верстка".

У листопаді Роскомнагляд заблокував сайти, які використовували шифрування ECH від Cloudflare. Ця технологія дозволяла обходити блокування без VPN. У результаті тисячі сайтів перестали відкриватися в Росії. Серед заблокованих – месенджер Signal та інші безпечні платформи на кшталт Session і SimpleX Chat, геймерська платформа Discord (яку російські військові використовували для координації дронів), стоковий сайт Envato, понад 80 іноземних ЗМІ й багато інших.

Цікаво! Навіть держслужби іноді самі користуються заблокованими ресурсами. Тож можливість підключення до них спеціально залишають. Наприклад, у Signal є вбудований режим обходу блокувань, а також функція відправлення анонімних повідомлень.

Спецслужби використовують це, щоб видавати себе за співробітників НКО або незалежних медіа й вести діалог із реальними активістами.

Як російська держава придушує протести за допомогою цензури

Відключення інтернету та блокування месенджерів — звична тактика влади під час громадських заворушень у Росії. У січні, під час протестів у Башкортостані та Якутії, перестали працювати Telegram і WhatsApp. Подібні збої відбувалися перед президентськими виборами та під час похорону Олексія Навального. У грудні через навчання Роскомнагляду щодо розгортання "суверенного інтернету" постраждали республіки Північного Кавказу. У Чечні, Дагестані та Інгушетії протягом доби не завантажувалися сайти та застосунки.

Війна Росії проти України стала зручним виправданням для посилення ізоляції. Проблеми зі зв’язком можна пояснити "захистом від перехоплення сигналів", а блокування – боротьбою з "терористичною загрозою".

На початку 2022 року влада почала вимагати перенесення процесів обробки даних на територію Росії. Іноземні компанії, які працюють у Росії, зобов'язали реєструватися в Роскомнагляді та обмежувати доступ до контенту, що порушує російське законодавство. З вересня 2024 року держустанови та підприємства у сферах зв'язку, енергетики й інших повинні перейти на російське програмне забезпечення, яке є менш безпечним та ефективним, ніж закордонні аналоги.

Роскомнагляд оголосив про плани блокувати іноземні хостинг-провайдери, які не виконують новий "закон про хостери". Вимоги включають зберігання даних на серверах у Росії та співпрацю з силовими структурами. Під загрозою опинилися провайдери, як-от GoDaddy, DigitalOcean, Amazon Web Services, Hetzner тощо, які забезпечують серверні потужності для значної частини російського інтернету.

Це фактично перехід до ірано-туркменської моделі "білого списку". За цією концепцією дозволено лише ті IP-адреси та автономні мережі, які внесені до "Білої книги" Роскомнагляду. Це означає масові блокування, втрату доступу до багатьох серверів і зупинку роботи низки вебресурсів, систем та IoT-пристроїв.

Загалом в російському інтернеті право на анонімність практично знищено. Користувачі більше не можуть залишатися невідомими – за вподобайки, коментарі чи донати можна отримати штраф або навіть кримінальну справу. Наприклад, у квітні кількох жителів Бєлгородської області оштрафували за анонімні коментарі в Telegram із критикою Путіна. Для цього, ймовірно, використовували бази даних, які потрапили у відкритий доступ, хоча "пробивати" дані звичайним громадянам заборонено.

Також анонімності позбавляють контент-мейкерів. Власники каналів з аудиторією понад 10 000 підписників зобов'язані реєструватися в Роскомнагляді, надаючи свої особисті дані. У разі відмови їм забороняється заробляти на рекламі та краудфандингу. Наразі більшість новинних і навіть провладних каналів не виконують цієї вимоги.

Крім того, в Держдумі розглядають законопроєкт про обов'язкову ідентифікацію геймерів через телефонний номер, Держпослуги (російський аналог Дії) чи Єдину біометричну систему. Якщо іноземні компанії відмовляться це впроваджувати, їх можуть заблокувати, що стане ще одним кроком до ізоляції.

Як до російської цензури долучаються західні техногіганти

Одним із найефективніших методів російської цензури став тиск на великі IT-компанії. Іноземний технологічний сектор поступово залишає Росію через санкції, а ті, хто ще працює, стикаються з дедалі жорсткішими умовами.

Роскомнагляд змушує компанії йти на поступки, погрожуючи втратою ринку. Браузери Mozilla та Opera видаляли розширення для обходу блокувань, а магазини застосунків прибирали VPN і проксі-сервіси. Особливо активно діє Apple – з російського App Store зникли 409 VPN-застосунків і утиліт для обходу блокувань, а також програма "Радіо Свобода".

Невиконання вимог російського законодавства може призвести до того, що Apple більше не зможе поширювати контент в Росії. Уряд США підтримує дії, спрямовані на забезпечення доступу до комунікаційних послуг для російського населення, вважаючи, що наявність цих послуг необхідна для підтримки демократичних принципів,
– мовиться у відповіді компанії "Репортерам без кордонів".

Згідно з думкою "Репортерів без кордонів", підкорення таким вимогам авторитарної держави "підриває публічні заяви Apple про її прихильність до свободи інформації". В організації зазначили, що Apple "продовжує процвітати в Росії" завдяки паралельному імпорту своїх товарів у країну.

Тиск на техногігантів часто поєднують із репутаційними ризиками. Компанії бояться втратити не лише прибуток, а й імідж на міжнародній арені. Наприклад, навесні YouTube на вимогу Роскомнагляду заблокував кілька відео про уникнення мобілізації та використання VPN. Але після розголосу в медіа ці ролики стали доступними за прямими посиланнями. Mozilla, попри штраф у 3,5 мільйона рублів, також повернула заблоковані розширення.

Дії міжнародних компаній можуть, свідомо чи несвідомо, грати на руку репресивним режимам. Через небажання заглиблюватися в місцеву політику вони іноді підтримують цензуру чи поширюють пропаганду. Активісти та незалежні медіа закликають техногігантів уникати співпраці з авторитарними урядами. Вони пропонують переглянути корпоративні політики, щоб відмовлятися від виконання рішень, які суперечать міжнародному праву.