Відверта несплата податків окремими мережами АЗС триває

Останні податкові результати роздрібних мереж за третій квартал 2024 року залишають неоднозначний присмак. Так, порівняно з 2021-м збирати стали набагато більше. З іншого боку, у третьому кварталі процес збільшення надходження «заправних» податків загальмував. І не тому, що вичерпався потенціал. Як і раніше, неозброєним оком видно, хто платить податки, а хто ні. Ба більше, неплатники відкривають нові заправні станції та навіть купують газовидобувні компанії. Чому це відбувається і скільки ще триватиме, невідомо.

Спочатку про хороше. В ретроспективі прогрес більш ніж очевидний: за даними голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева, за 11 місяців 2024 року оптові та роздрібні продавці пального сплатили 22,4 млрд грн, що майже удвічі більше, ніж за аналогічний період 2021-го.

Також відчутний приріст є й відносно попереднього року: сплата операційних податків (ПДВ, податку на прибуток, ПДФО та ЄСВ) майже 50 найбільшими мережами за дев’ять місяців 2024 року збільшувалася до 9,3 млрд грн, що у півтора разу більше за аналогічний період 2023-го (6,3 млрд). Зокрема, вдвічі підвищилися збори ПДВ, що пояснюється в основному дією пільгового «паливного» 7-відсоткового ПДВ у першому півріччі 2023-го. Також привертає увагу 30-відсоткове зростання «зарплатних» податків. А от податку на прибуток держава як не бачила від більшості нафтобаронів, так і не бачить (див. рис. 1). Та про все по порядку.

Біг на місці

«От побачите, у третьому кварталі 2024 року буде серйозний прогрес», — анонсувало джерело у податковій службі у відповідь на традиційне питання щодо відвертого ухиляння від сплати податків окремими гравцями. Але прориву не сталося. ТОП-10 мереж за кількістю АЗС сплатили за квартал 2,609 млрд грн проти 2,655 млрд у другому кварталі минулого року. Хоча обсяг реалізації згідно з РРО збільшився на 5%.

Зауважу, що протягом кварталу більшість мереж із ТОП-50 покращили показник податкової ефективності з літра реалізації. Але цей прогрес сумарно було нівельовано вимушеною паузою з боку незмінного лідера податкового рейтингу.

Отже, серед ТОП-10 перший рядок за податковою ефективністю з літра займає ОККО (3,2 грн), антилідер — МОТТО (див. рис. 2).

Незмінний лідер податкового рейтингу дещо втратив темп, що зокрема простежується по зменшенню виплат податку на прибуток (ПнП). Це можна пов’язати із болісними втратами внаслідок російських атак, через які у червні було зруйновано дві нафтобази ОККО і знищено тисячі тонн нафтопродуктів. Тим не менш навіть при цьому ОККО забезпечила 52% сплати податку на прибуток серед ТОП-10 мереж (раніше ця частка сягала 80%). А на двох із WOG вони продовжують утримувати показник у понад 90% ПнП, що є найкращим індикатором ігнору зі сплати цього податку більшістю учасників ринку (див. рис. 3).

Щодо МОТТО, то саме у третьому кварталі підтвердилося те, що всі й так знали, — ця мережа контролюється «Паралеллю». Остання отримала від АМКУ дозвіл на придбання мережі Едуарда Ставицького. За фактом це возз’єднання відбулося наприкінці 2023 року, тоді ж до новоствореного пулу приєдналася мережа «Прайм». Нові власники МОТТО та «Прайму» протягом року розповідали, що невдовзі проведуть реструктуризацію бізнесу та почнуть нормально сплачувати податки. І от справу зроблено, а податків як не було, так і немає. Якщо взяти за норматив середній показник по першій п’ятірці податкового рейтингу (2,5 грн/л), то за дев’ять місяців 2024 року держава недоотримала від МОТТО та «Прайму» понад 180 млн грн.

Проте якісь танці у виконанні податківців і голови «Паралелі» Олександра Дубиніна все ж відбуваються, про що свідчить сплата ПДВ. Так, у першому кварталі 2024-го мережа сплатила 28 млн грн, у другому — 2 млн, а у третьому — 29,6 млн грн. Заради об’єктивності додам, що, навіть попри нестабільність, це у рази більше, ніж «Паралель» сплачувала 2023 року. І якщо ПДВ податківці непогано контролюють, то податок на прибуток і ПДФО залишаються на совісті бізнесменів, а з цим у «Паралелі» проблеми.

Головним же питанням залишається таке: звідки у зруйнованої донецької мережі гроші на придбання МОТТО, «Прайму», до десяти АЗС і на будівництво власних? Податки мінімальні, прибутку майже немає, з 2021 року висить борг за купівлю самої «Паралелі» у СКМ, а гроші на нові придбання є! У будь-якому разі можна говорити про появу на ринку нового гравця з мережею з понад 120 АЗС, і увага податківців до цього новоутворення має бути підвищеною.

Йдемо далі. Справжній злет відбувся у KLO: у третьому кварталі минулого року мережа сплачувала 2,4 грн з кожного літра, що у 2,5 разу більше, ніж рік тому. Щоправда, поки зарано говорити, чи буде такий результат постійним. Ключовим фактором стало різке збільшення виплати ПДФО у невиробничій компанії цієї групи, що, найшвидше, свідчить про виплату дивідендів (такі сплески періодично трапляються по різних мережах). Іншим фактором, який «допоміг» KLO показати не властиві їй результати, стала втрата обсягів продажів.

Рекордним за два роки став цей квартал і для WOG, яка сплатила 593 млн грн податків і нарешті подолала позначку у 2 грн/л. Основний прорив відбувся у сплаті податку на прибуток — майже у півтора разу. Також на 10% збільшилися по мережі офіційні оклади, а з ними — ПДФО та ЄСВ. Зростанню фінрезультатів, а відповідно, і податків від ритейлера №2 заважає великий валютний борг перед банками, який, оціночно, міг зменшити прибуток мережі 2024 року на 1 млрд грн тільки за рахунок курсових різниць.

«Дєнєг нєт, но ви дєржитєсь!»

Усю картину податкових успіхів та їхньої невідворотності продовжує множити на нуль наявність персонажів, для яких несплата податків під час війни, схоже, вже є принциповим питанням. Найбільш яскравий із них — БРСМ. Дійшло вже до того, що мережа зробила своєрідний камінг-аут — вперше в історії опублікувала свої податкові здобутки начебто для спростування наших даних (тобто даних Тимчасової слідчої комісії парламенту). Але в результаті фактично підтвердила їх. Зокрема, розписалась у виплаті мінімальних зарплат (читай — у виплаті зарплат у «конвертах»). Крім того, повідомила на весь світ, що використовує безакцизні розчинники власного виробництва для виготовлення бензину. Як вишенька на торті, було заявлено, що збільшувати сплату операційних податків у третьому кварталі 2024 року мережа планів не має (читай — мінімальні офіційні зарплати збережуться).

Як і у випадку з «Паралеллю», податкова веде з БРСМ незрозумілі танці. Рік тому, у третьому кварталі 2023 року, вдалося вибити з Андрія Біби близько 300 млн грн «понаднормових» платежів. «Хто нам тоді тільки не дзвонив», — згадує ті події один із наближених до ДПС персонажів. Але ті дзвінки, мабуть, таки подіяли, бо у наступні три квартали БРСМ знову повернулася до сплати «нормативних» 100 млн грн. Коли тривалий саботаж став уже очевидним і був показаний на шпальтах ZN.UA, щось почало відбуватися, в тому числі і згаданий вище камінг-аут.

У результаті свою попередню заяву про відсутність планів збільшувати сплату податків БРСМ переглянула. У третьому кварталі показник сплати податків на літр у цій мережі збільшився вдвічі — з мінімальних 0,6 грн/л у другому кварталі до 1,3 грн/л. Відбулося це завдяки збільшенню сплати ПДВ на 90 млн грн. Крім того, Данило Гетманцев на галузевій конференції Petroleum@LPG Ukraine 2024 повідомив, що мережа на літеру «Б» збільшила у вересні зарплати на 38%.

Виглядає цей «подвиг» відвертою подачкою, оскільки розрахунково БРСМ недоплачує до бюджету мінімум 100 млн грн податків щомісяця протягом мінімум двох останніх років (стільки є можливість аналізувати дані). Навіть консервативний розрахунок від згаданих 2,5 грн/л дає цифру недоплати податків за дев’ять місяців 2024-го у 640 млн грн.

Ну, і навряд чи можна вважати перемогою підвищення офіційних окладів менш ніж з 10 тис. до 13 тис. грн/міс. Бо це вдвічі або навіть втричі менше, ніж за фактом заробляє персонал у цій мережі, як показало нещодавнє журналістське розслідування. До речі, якщо підвищення зарплат і відбулося, то наприкінці вересня, бо не встигло вплинути на квартальний результат. А він такий: середній розрахунковий оклад по БРСМ становив 9889 грн/міс.

І ще одна гнила вишенька на торті: на тлі мінімальної сплати податків БРСМ заявила про купівлю газовидобувної компанії ТОВ «Газінвест» і бурової компанії ТОВ «Карпатська бурова компанія». Як тут не згадати нетлєнки «дєнєг нєт, но ви дєржитєсь!».

Що стосується інших мереж рейтингу ТОП-10, то привертає увагу аналогічне гальмування податкових успіхів із боку Avantage 7. Як і з БРСМ, податківці непогано попрацювали із цим бізнесом у четвертому кварталі 2023-го, була навіть зупинка АЗС, після чого керівництво мережі начебто письмово присягнуло сплачувати середній по галузі норматив податків. І дійсно, зміни були очевидні — на 60% зросли офіційні оклади, з’явився податок на прибуток. Але, як бачимо, до нормативу далеченько: якщо відштовхуватися від середніх 2,5 грн/л, недоплату за дев’ять місяців 2024 року можна оцінити у 270 млн грн.

Доживемо — побачимо!

Що лишається незмінним, так це (не)сплата податку на прибуток. Держава фактично розписалася у нездатності його збирати, а тому було прийняте непопулярне рішення: стягувати хоча б частину цього податку в примусовому порядку. Йдеться про авансову сплату ПнП, яка стала частиною багатостраждального закону «про історичне підвищення податків». Залежно від наявності торгівлі алкоголем і тютюном, а також від асортименту палив, ставка авансового платежу, якого не повертатимуть, попри фактичні результати господарської діяльності АЗС, становить 30–60 тис. грн на місяць.

Як свідчить статистика, сума більш ніж підйомна для абсолютної більшості АЗС (див. рис. 5).

***

Податкові показники паливних мереж потроху покращуються, але темпи цього процесу мали би пришвидшитися. Для бюджету воюючої країни важлива кожна копійка. Як і раніше, незрозуміла позиція ДПС щодо відвертих оптимізаторів — це не тільки втрачені кошти, а й демотивація для решти бізнесів. Особливо на тлі поступового розширення неплатників, які раніше придбавали та будували нові АЗС, а зараз уже почали купувати газонафтовидобувні компанії.

Скільки це триватиме? Данило Гетманцев вважає, що на ліквідацію найбільш кричущих випадків може знадобитися ще рік. Він також обіцяє, що податкова не забуде про минулі періоди, коли реально було несплачено величезні суми податків, у тому числі й за рахунок завищення митних цін на нафтопродукти для виводу грошей за кордон.