Що всередині корейських балістичних ракет якими рашисти бʼють по Україні: деталі з США, Швейцарії, Британії, Японії та іржа

Купа іржавого металу – все, що залишилось від однієї з випущених по Київській області північнокорейських ракет KN-23. Hwasong-11Ga – така її офіційна назва – зовні схожа на ракету до російського оперативно-тактичного комплексу «Іскандер», однак має значно більшу бойову частину: близько 500 кілограмів вибухівки практично не залишають уламків.

У Київському науково-дослідному інституті судових експертиз (КНДІСЕ) вивчили уламки кількох KN-23, що Росія використала для ударів проти України. Що експертам вдалось дізнатись про ці північнокорейські ракети – розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Співпраця Росії та Північної Кореї активізувалася улітку 2023 року. Тоді міністр оборони РФ, на той час це Сергій Шойгу, вперше з часів розпаду СРСР поїхав з візитом до КНДР. Згодом російська армія отримала значні обсяги північнокорейських артилерійських боєприпасів, а вже наприкінці минулого року завдала по Україні першого удару балістичною ракетою KN-23.

«Вибух відбувається в одному місці і під час влучання майже все знищується», – розповідає Андрій Кульчицький, керівник лабораторії військових досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Тут вже вивчили уламки сотень російських ракет та дронів. З-поміж них червоний від іржі колір північнокорейського металу одразу кидається в очі: якість гірша, та й зварювання, кажуть в Інституті, на рівні майстра-початківця.

«Вже видно, що це «кореєць»: зі зварювання, зі заклепок, із наявності підшипника японського, який залишається після вибуху», – зазначає керівник лабораторії.

Андрій Кульчицький вказує на майже неушкоджений підшипник виробництва японського концерну NSK, – принаймні на це вказує відповідне маркування.

Незалежна антикорупційна комісія (НАКО) підготувала аналітичний матеріал щодо використання західних компонентів у північнокорейських ракетах. Там дослідили рештки ракети, яка впала у Полтавській області у вересні 2024 року.

«Ми мали змогу побачити декілька компонентів з різних країн, декілька компаній. Передусім американські. Одна з них, по суті, є нідерландською, але так само має потужності в Америці, тому її можна вважати нідерландсько-американською. Окрім того, ми бачили там Швейцарію і ми бачили там Британію», – розповідає старша дослідниця НАКО Вікторія Вишнівська.

Британська компанія відгукнулася на запит дослідників і довела, що нібито її складові у ракеті – підробка. Але щодо інших західних компонентів так не скажеш.

«Я постійно повторюю, що повністю обмежити постачання будь-якої мікроелектроніки до Росії, Ірану, Північної Кореї неможливо. Тому що ми існуємо в умовах глобалізованої економіки», – зазначає Вікторія Вишнівська.

Однак дослідниця вважає, що такий імпорт варто максимально ускладнити, зокрема більш жорстким експортним контролем і накладанням вторинних санкцій на країни, які допомагають Росії, Ірану та КНДР отримувати цінну мікроелектроніку.

«Те, що ми бачили з публікації інших наших колег, їм вдалося відслідкувати певні компоненти, які опинилися в КНДР, і вони приїхали, скоріш за все, з Китаю», – зауважує Вікторія Вишнівська.

Вперше KN-23 Північна Корея продемонструвала на військовому параді 2018 року. Вже у 2019-му Пхеньян розпочав її випробування. Дальність застосування оцінюють у 450 кілометрів з бойовою частиною 500 кг та 690 км з легшою. У 2024 році з’явилися свідчення про випробування цих балістичних ракет на дальність до 900 кілометрів.

«Ми досліджували тут, на Київщині, застосування 4 північнокорейських ракет, ні одна з них у ціль не влучила, розкид великий по полях і куди вони летіли – дуже важко встановити», – розповідає Андрій Кульчицький.

Попри те, що вибух знищує ракету майже повністю, все ж певні уламки навіть візуально дають змогу підтвердити її походження.

«Ось бокова частина з залишками гаргроту (елемент на корпусі ракети, що захищає її від зовнішнього навантаження – ред.). Ми робили порівняння, заміри, які показують, що бонки, які розташовані на тілі [ракети], чітко відповідають тим, які є на північнокорейських ракетах», – Андрій Кульчицький згадує про фото керівника Північної Кореї Кім Чен Ина на заводі «11-го лютого» у місті Хамхин, де і роблять ці балістичні ракети.

Знімки були оприлюднені центральною інформаційною агенцією КНДР у січні 2024-го. Нещодавно стало відомо, що Північна Корея розширює там виробництво. Про це повідомляв Reuters з посиланням на американський Центр досліджень з питань нерозповсюдження Джеймса Мартіна.

Згідно з аналізом супутникових знімків, будується додатковий виробничий корпус, а також новий житловий об’єкт, ймовірно, призначений для робітників.

За даними ГУР Міноборони України, КНДР передала Росії понад 100 ракет KN-23. Також військові фахівці Північної Кореї перебувають у РФ та обслуговують пускові установки.

«Ми маємо інформацію про те, що Росія застосувала проти України близько 60 північнокорейських ракет. Їхня точність не дуже висока. Ми розуміємо, що ті технології, за якими їх виготовляли, застаріли. Але з іншого боку, вони становлять небезпеку, тому що загинути від ракети виробництва 2024 року чи загинути від ракети, яка була виготовлена за старими технологіями, різниці, ви розумієте, немає», – розповів Донбас Реалії представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Черняк.

Сама Північна Корея заперечує як постачання зброї, так і відправку своїх військових до РФ. Водночас влітку цього року Москва та Пхеньян підписали договір про «всеосяжне стратегічне партнерство».

Нині, за оцінками аналітиків, понад половина артилерійських боєприпасів у російській армії може мати північнокорейське походження. Окрім того, КНДР відправила у РФ 11 тисяч власних солдатів, які нині перебувають у Курській області.

Автор: Ярослав Кречко

Джерело: Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода)