Все більше громадян готові на територіальні поступки в обмін на мир. Але тих, хто не згоден, досі більшість

Під кінець 2024 року зменшилася частка тих громадян, які за жодних умов не згодні на територіальні поступки заради досягнення миру. Однак таких українців досі більш як половина, про що йдеться у результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології. 

Питання про територіальні поступки в обмін на припинення війни КМІС ставить українцям ще з травня 2022 року. Зокрема, в кінці минулого року в респондентів запитали, з яким із тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру вони згодні найбільше та дали на вибір дві тези:

• «Для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких своїх територій»;
• «За жодних обставин Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності».

Дослідження показало, що між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація практично не змінювалася, то між початком жовтня та груднем з 32% до 38% зросла частка тих, хто готовий до певних територіальних поступок.

Тих, хто не згоден на такі поступки стало менше. Однак навіть в грудні 2024 року таких громадян 51%. Щоправда, на початку жовтня громадян, які не погоджувались на територіальні поступки, було 58%.

«Якщо аналізувати тенденції порівняно з початком жовтня, то у всіх регіонах є тенденція до деякого зростання готовності до поступок. Водночас у всіх регіонах зберігається тенденція до переважання тих, хто виступає категорично проти поступок», – зазначили соціологи.

У КМІС крім власних думок громадян щодо доцільності чи недоцільності поступок з’ясували також «клімат думок» з цього приводу. Тобто дослідили, як на думку українців, інші люди ставляться до територіальних поступок. Тому тим респондентам, яких не запитували про їхню думку щодо поступок, поставили питання щодо того, скільки, як вони вважають, людей в Україні згодні з твердженням про доцільність територіальних поступок. 

Певну відповідь на це питання дали 78% опитаних. Решта 22% зазначили, що їм важко відповісти. З відповідей тих, хто визначився, виявилось: українці «в середньому» вважають, що 43% громадян на підконтрольних Україні територіях готові до поступок.

«Це насправді лише трохи більше фактичних 38%, тобто в цілому «у середньому» українці називають досить близький до реальності результат. Навіть у більше – у всіх регіонах оцінки майже ідентичні (42-45% залежно від регіону). Утім, ця «точність» є оманливою і насправді приховує в собі значну тенденцію до поляризації», – пояснили в соціологи. 

Як додали у КМІС, якби зараз мали консенсусний погляд серед громадськості, певний діапазон безумовно домінував би. Наприклад, якби більшість респондентів називали оцінки в межах 33-43%.

Однак сьогодні виходить, що 25% українців вважають, що ніхто або незначна меншість українців переконані в доцільності територіальних поступок. На противагу їм 26% відчувають, що більшість українців готові до територіальних поступок. Крім цих умовно крайніх категорій 15% відчувають, що ситуація умовно «50 на 50», а 12% відчувають, що хоча тих, хто підтримує поступки – меншість, але ця меншість є доволі значною. Причому аналогічна ситуація трапляється у всіх регіонах.

Опитування провели 2-17 грудня 2024 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Загалом опитали 2000 повнолітніх українців по всій підконтрольній Україні території.

Запитання про загалом готовність до територіальних поступок ставилося 985 респондентам. Решті респондентів ставили запитання про пакети мирних домовленостей. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%.  

Раніше опитування КМІС показало, що серед громадян України спостерігається тенденція до зниження частки тих, хто оптимістично дивиться на майбутнє нашої країни. Зокрема, якщо наприкінці 2022 року 88% вважали, що Україна через 10 років буде процвітаючою країною в ЄС, то до грудня 2023 року їх частка скоротилася до 73%, а до грудня 2024 року — до 57%.