Україна виграє економічну війну проти Росії: як це вдається

Як наша економіка трансформувалась та що дає підстави для стриманого оптимізму в прогнозах.

Україна виграє економічну війну проти Росії. До такого дещо несподіваного висновку дійшли наприкінці грудня аналітики видання The Economist. Українська економіка, зазначає видання, переосмислила себе, щоби переорієнтуватись у реаліях воєнного часу. Вона залишається на чверть меншою, ніж у 2021 році. Проте вперше з 2022 року, коли почалося тотальне вторгнення РФ, вона є здоровішою, ніж у ворога за деякими ключовими показниками.

Попри значні виклики, які стоять перед Україною у новому, четвертому році війни, економіка демонструє стійкість та гнучкість. Як вона трансформувалась та що дає підстави для стриманого оптимізму в прогнозах, Марія Васильєва дізнавалась.

Подалі від війни та якнайближче до кордону з ЄС — за таким принципом від лютого 2022-ого року релокуються численні українські виробництва. Так в Ужгороді опинилось підприємство Тетяни та Сергія Шелестів. Виробляють електрообладнання для салонів краси. Частину фахівців переконали переїхати разом з собою. Адже знайти їх на новому місці було просто неможливо.

Продукцію виробляють переважно на експорт. Тож релокуватись вигідніше було в Європу, кажуть власники. Однак вирішили, що попри складнощі та витрати, залишаться в Україні.

“Наші партнери хотіли нам фінансово допомагати, але ми відмовилися перевозити виробництво. Ми хочемо підтримувати нашу батьківщину і розуміємо, чим більше бізнесів залишиться в Україні і будемо подавати приклад іншим — тим більше надій на те, що ми зможемо перемогти ворога”, — розповідає подружжя.

Закарпаття — мальовничий край — до російського вторгнення могло розраховувати на невеликі прибутки від туризму, садівництва та скотарства. Тепер колись дотаційний регіон збирає мільярди гривень податків. Та активно розвивається за рахунок трьох сотень підприємств-релокантів.

Видання “Економічна правда” проаналізувало, в яких громадах побільшало грошей від податків за три роки війни. Лідером виявилась Львівщина. Там назбирали на 64% більше податків, ніж у 2021-ому році. Загалом економічна активність прогнозовано посунулась до західних і центральних регіонів. Однак, доволі несподівано зросли податкові надходження на Дніпропетровщині та у прифронтових громадах Донецької області.

Всупереч очікуванням, мешканці сходу та півдня замість того, щоби тікати якнайдалі від війни, навпаки, переселяються якомога ближче до дому. І навіть попри ризики, часто воліють не залишати меж свого регіону.

Підприємець Олексій Давиденко розповідає, чому продовжує відкривати нові магазини своєї мережі під час війни саме у прифронтових містах.

“Ми розуміємо, що сьогодні в Херсоні немає іншого місця, де можна швидко знайти товари для реабілітації, де можна швидко знайти товари для постійно прикутих до ліжка хворих, яких не можна вивезти. Ми втратили магазин в Маріуполі, який був знищений росіянами. Всі інші наші магазини, навіть ті, які були розбомблені, відновлені, працюють з закритими вікнами, з зашитими шипками, без дверей, без світла, як Херсон, як довгий час Салтівка в Харкові”, — каже чоловік.

Свій ранок Олексій Давиденко починає з перегуківки між містами. Каже, завжди з тривогою чекає звістки, чи відкрився Херсон. Він захоплюється дівчиною-продавчинею, яка продовжує підтримувати цей острівець нормальності в місті. Каже, вже збився з рахунку, скільки прильотів там уже було. Так само, як у Запоріжжі і в Харкові.

“На Салтівці була дуже показова історія. Вона була одна з перших. Харків потрапив під масовані обстріли від початку 2022 року. Наш магазин попав під обстріл. Градів будинок і магазин в цьому будинку, він був майже повністю зруйнований. Сусід з цього будинку прийшов в магазин, не дав можливості, щоб цей магазин якось розікрали, або що з ним щось сталося, він знайшов нас, потім він сам попросив, щоб допомогти нам, і сам організував вивіз всього товару. Ми розуміли, що це робиться не за гроші, ми розуміли, що це харків'яни допомагають харків'янам вижити в цей момент, в цьому місті, в цій ситуації”, — каже підприємець.

Стійкість — один з чинників, який впливає на економіку, але який неможливо обрахувати. За майже три роки війни Росія десятки разів вчиняла масовані ракетні атаки на енергосистему. Від цих обстрілів загинули щонайменше 120 енергетиків. Проте фахівці раз-по-раз лагодять розбите обладнання. Енергетичні компанії вдосконалюють захист та інвестують в альтернативну зелену енергетику.

Проблеми з електроенергією у 2025-ому році можуть коштувати Україні близько відсотка ВВП, вважають у Київській школі економіки. А Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії називає ще одну найгострішу проблему — це брак робочих рук. Міграція та війна призвели до скорочення робочої сили більше, ніж на 20 відсотків. Мобілізація витягує людські ресурси з економіки. Водночас в умовах, коли Росія продовжує намагатись захопити або зруйнувати все, до чого здатна дотягнутись, продовження оборони також питання захисту економіки. І між цими пріоритетами доведеться і далі шукати баланс.

“Ваші колеги розповідають, що відбувається близько Покровська. Там же ці шахти, на яких видобувається коксівне вугілля, без якого не може працювати українська металургія. Потрібно тоді імпортувати його, що набагато дорожче і довше. І в тебе постає питання: щоби захистити ці шахти, тобі потрібно або мобілізувати більше людей і вирвати їх з економіки. Або, якщо ти не мобілізуєш людей, то Росія вирве у тебе ці шахти, і теж буде удар по економіці”, — каже Гліб Вишлінський.

З хороших новин — гроші від партнерів на покриття дефіциту бюджету та першочергові потреби гарантовано будуть.

“Зараз ми маємо повне покриття українських фінансових потреб не лише зобов'язаннями з боку наших міжнародних партнерів на 25 рік, а й підписаними навіть документами. Тобто на наступний рік у нас є повні зобов'язання на рівні тих самих 40 мільярдів”, — каже Гліб Вишлінський.

Ще одна хороша новина — на цю допомогу практично ніяк не вплинуть подальші рішення нового президента США. Адже це значною мірою гроші — від країн ЄС та великої сімки. А ті 20 мільярдів доларів, які виділила адміністрація Джо Байдена, вже пішли до Світового банку та їх уже не відкликати назад. Так само, як і військову допомогу, яка має щонайменше на півроку забезпечити потреби оборони. Такий запас міцності дозволяє експертам зі стриманим оптимізмом дивитись на перспективи України найближчого року. Та водночас негативні рішення Дональда Трампа щодо України можуть спричинити велику кризу вже у 2026-ому.