Війна без допомоги США: на що здатна українська крилата ракета Трембіта

До вступу на посаду обраного президента США Дональда Трампа залишилося всього три тижні, і адміністрація президента США Джо Байдена поспішає поставити Україні якомога більше зброї. Байден, очевидно, побоюється, що імпульсивний і авторитарний Трамп зробить те, чим він погрожував — скоротить або припинить американську допомогу Україні.

Український уряд не збирається ризикувати. Він поспішає розробити зброю, яку зможе створювати, оплачувати і використовувати самостійно — з ненадійними і непередбачуваними американцями або без них.

Нова крилата ракета "Трембіта" може стати найбільшим символом прагнення України до автономії в галузі вогневої потужності. Передбачаючи той день, коли у неї закінчаться американські боєприпаси на замовлення — насамперед балістичні ракети армійського тактичного ракетного комплексу (ATACMS) дальністю 190 миль — Україна готується до створення "Трембіти" та інших боєприпасів глибокого удару великої дальності. Великої кількості боєприпасів.

Запущена з рампи "Трембіта" завдовжки всього сім футів і вагою 200 фунтів не привертає особливої уваги. Як мініатюрна сучасна версія нацистської бомби Фау-1, вона поєднує в собі гучний імпульсний реактивний двигун із простою конструкцією — трубчастим фюзеляжем і квадратним крилом — і простим управлінням. У цьому випадку — GPS.

Ця простота надає "Трембіті" її найкращу особливість: низьку вартість.

Базова "Трембіта", що розробляється з 2023 року, коштує всього 10 000 доларів. Її дальність польоту становить лише 90 миль із 40-фунтовою боєголовкою. Українська фірма PARS, що створює "Трембіту", працює над більшою і далекобійною версією, яка має бути здатна досягти Москви (400 миль від українського кордону). Ця версія, яка має бути готова приблизно через рік, безсумнівно, коштуватиме понад 10 000 доларів — але все ж це буде потенційно найдешевший боєприпас глибокого удару у світі. ATACMS коштує понад 1 мільйон доларів.

Немає жодних причин, через які Україна не може придбати тисячі "Трембіт" навіть без іноземної бюджетної допомоги. Те ж саме не можна сказати про більш дорогі вітчизняні боєприпаси глибокого удару, над якими працює Київ: балістичні ракети "Грім-2" і крилаті ракети "Нептун".

Цей масштаб має значення. Щоб зрівнятися з масованими російськими обстрілами українських міст, баз, електростанцій і заводів, Україні необхідно значно збільшити масштаби власних обстрілів російських міст, баз, нафтопереробних заводів і фабрик. Тієї невеликої кількості крилатих ракет ATACMS і Storm Shadow/SCALP-EG, яку Україна отримала від США, Великої Британії та Франції, недостатньо для інтенсивної кампанії глибоких ударів.

А "кілька сотень" ATACMS, які Байден передав Україні, на думку The New York Times, можуть виявитися єдиними ATACMS, які Україна коли-небудь отримає, якщо Трамп скоротить або скасує допомогу США вже цього місяця.

Для ясності, "Трембіта" — це не ATACMS, не Storm Shadow і не SCALP-EG. Вона не володіє корисним навантаженням американських боєприпасів, проникаючою здатністю британських і французьких боєприпасів і точністю всіх трьох. Заміна менших, менш точних українських боєприпасів на більші, точніші іноземні боєприпаси змусить українців переглянути, які цілі вони уражають — і як.

Шквал "Трембіт" може відмінно спрацювати, скажімо, проти заводського комплексу, що розрісся. Але проти підземних командних бункерів, на які українці націлили свої Storm Shadow, це може спрацювати не так добре.

Покладаючись більше на свою власну зброю, українці, можливо, будуть змушені вдатися до ударів по інших цілях. Але, принаймні, вони зможуть продовжувати завдавати ударів.

Адміністрація Байдена все ще має кілька мільярдів доларів на постачання Києву нової та надлишкової зброї — і має намір їх використати. Але боєприпаси, які американці доставлять у найближчі кілька тижнів, не вічні. Українці знають, що наближається день, коли вони будуть... якщо не самі, то більш самотні.

Вони готуються.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело