Україна вдосконалює ефективність власних "роботів-вбивць" - WSJ

У 2024 році головною оборонною зброєю України проти масованих російських наземних атак стали компактні, розміром не більше тарілки, дрони — швидкісні, маневрені безпілотні апарати. Про це йдеться в матеріалі The Wall Street Journal, повідомляє Новое время.

Як пише видання, новий, 2025 рік, має ознаменуватися появою на полі бою дронів типу «роботи-вбивці», оскільки комп’ютери перебирають на себе дедалі більше функцій пілотів, включно з польотами і завданням ударів по обраних цілях.

Така автоматизація може допомогти українцям стримати армію країни-агресора РФ, навіть якщо нова адміністрація президента США Дональда Трампа сповільнить або припинить постачання зброї офіційному Києву, пише WSJ.

Однак головний напрям роботи, як і раніше, полягає у збереженні контролю над величезною кількістю дронів, а українські компанії-виробники прагнуть до поступових удосконалень, які підвищують шанси БПЛА досягати та вражати цілі.

«Ми вже багато років намагаємося створити автономні автомобілі, але у нас все ще є водії», — розповів виданню головний стратег української профільної компанії Sine.Engineering Андрій Цвірко.

За його словами, Sine не прагне домогтися заміни операторів БПЛА на автоматизоване управління, а, навпаки, намагається допомогти їм і забезпечити полегшення людського управління дронами.

Як пише WSJ, по всьому світу компанії, що працюють у різних галузях — від автомобілебудування до електронної комерції, від Toyota до Amazon, — дійшли висновку, що поєднання людської праці та автоматизації часто виявляється найефективнішим.

Українські виробники поступово планують впровадити автоматизацію управління дронами за десятирівневою системою.

Як розповів виданню керівник відділу штучного інтелекту в українській урядовій платформі для координації оборонних технологій Brave1 Максим Макарчук, частина безпілотників уже використовує на полі бою автономне наведення на ціль.

«Ми рухаємося поступово, залежно від готовності та ефективності кожного типу розробок, і адаптуємо їх до серійного або масового виробництва тільки тоді, коли вони продемонструють практичну користь для військових», — сказав він.

За даними WSJ, у 2024 році Україна виробила понад 1 млн невеликих вибухонебезпечних літальних апаратів, і зараз вони відповідають за більшість українських ударів на передовій. Більшість із таких БПЛА мають модифікацію FPV, тобто керуються операторами в спеціальних окулярах із відеозображенням.

Ці дрони зазвичай не перевищують 25 см у поперечнику і можуть нести близько 4 кг вибухівки на відстань приблизно в 19 км і вражати цілі.

Однак, пише WSJ, наразі ефективність застосування дронів є головною проблемою українських виробників, оскільки для їхнього розгортання БПЛА потрібні навички та праця, а також контрзаходи армії РФ — в основному засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). У результаті, залежно від рівня майстерності пілотів, відсоток влучання в ціль може становити до одного з десяти апаратів, повідомило видання.

Компанія Sine намагається розв’язувати ці проблеми по частинах — організовуючи пошук найшвидших, найпростіших та найекономiчнiших рішень, щоб полегшити навантаження на пілотів.

«Ви можете створити найкращу річ у світі, але вона може коштувати дуже дорого, і ви не зможете зробити багато за короткий період. Але зараз ми боремося», — заявив у коментарі WSJ співзасновник і генеральний директор компанії Sine Андрій Чулик.

Російське обладнання радіоелектронної боротьби — головна перешкода для успішних ударів. Російські глушилки прагнуть перевантажити частоти, які використовуються для передачі сигналів від контролера пілота до безпілотника, що призводить до його виходу з ладу.

Українські безпілотники також повинні уникати дружніх перешкод, які використовуються для зупинки російських апаратів. Це означає, що досвідченому пілоту необхідно ретельно прокладати траєкторію та уникати всіх засобів радіоелектронної боротьби, щоб досягти мети.

Наприклад, Sine створила спеціальний командно-контрольний модуль для БПЛА, який працює одночасно в багатьох діапазонах частот — і це дає йому змогу уникати ворожих «глушилок», націлених на конкретні частоти, пише видання.

Інша розробка Sine — система навігації, яка дає змогу точно визначати місцеперебування дронів навіть за відсутності GPS, завдяки чому можуть працювати в умовах активної роботи РЕБ, повідомляє видання.

Чулик визнає, що жоден пристрій не захищений від перешкод, але мета полягає в тому, щоб створити доступне рішення, якому неможливо протистояти в траншеях на передовій, з огляду на вартість і потребу в енергії для встановлення великої кількості перешкод.

«Усе, що ми тут робимо, ми намагаємося знизити рівень кваліфікації хлопців, які будуть це використовувати. Для них це буде як комп’ютерна гра», — підсумував гендиректор Sine.